Постанова № 35556233, 21.11.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 803/2237/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представників позивача Давидюка О.Ф., Лягутко О.Ю.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Елеком» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Елеком» (далі - ПП «Елеком») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2013 року за №0004552201 та №0004532201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту №308/22.1/31788753 від 3 червня 2013 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Елеком» з питань, що становлять предмет заперечення на акт №2533/22.1/31788753 від 24 квітня 2013 року». 15 серпня 2013 року позивачем проведено додаткову документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Елеком», з питань, що стали предметом оскарження на податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року за №0004552201 та №0004532201 винесених на підставі акту позапланової виїзної перевірки №308/22.1/31788753 від 3 червня 2013 року. Перевірками встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіум Плюс» (далі - ТзОВ «Імперіум Плюс») на загальну суму 23 978 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету загальну суму 25 177 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки вважає, що господарські операції між ТзОВ «Імперіум Плюс» та ПП «Елеком» фактично були здійснені, спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року за №0004552201 та №0004532201.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 11 листопада 2013 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечила, з наступних підстав.

Враховуючи матеріали перевірки ТзОВ «Імперіум Плюс», за результатами перевірки ПП «Елеком» не підтверджено реального здійснення господарської операції з ТзОВ «Імперіум Плюс» по операціях з придбання електротехнічних матеріалів, у зв'язку з чим зменшено задекларовані ПП «Елеком» суми податкового кредиту на загальну суму 23 978 грн., і донараховано 23 978 грн. податку на додану вартість, а також визначено заниження витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за IV квартал 2012 року на 119 890 грн. та донараховано 25 177 грн. податку на прибуток.

Донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтується на відсутності шляхових листів, наказів на відрядження та авансових звітів, а також інших документів, які б підтверджували присутність посадових осіб ПП «Елеком» при здійсненні прийому-передачі товарів у Києві, а також висновку акта перевірки Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 15 березня 2013 року №522/22-2/37643014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Імперіум Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень, червень, серпень, жовтень, лютий, березень 2012 року».

Додатковою позаплановою перевіркою згідно акта від 15 серпня 2013 року №469/22.1/31788753 підтверджено, що ПП «Елеком» в період з 5 січня 2012 року по 26 грудня 2012 року здійснювало реалізацію електротехнічних матеріалів аналогічних придбаним у ТзОВ «Імперіум Плюс» на загальну суму 211 111 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 76 579 грн. 26 коп. та зроблено висновок, що реалізований товар придбавався у невстановлених перевіркою осіб, а не у ТзОВ «Імперіум Плюс». Також, не підтверджено реального здійснення ПП «Елеком» господарської операції з придбання електротехнічних матеріалів у ТзОВ «Імперіум Плюс» на суму 143 868 грн., в тому числі ПДВ - 23 978 грн.

Додатково встановлено, що в сертифікатах відповідності засобів вимірювальної техніки, наданих ТзОВ «Імперіум Плюс» на поставлені електротехнічні матеріали значаться виробники, які серед постачальників ТзОВ «Імперіум Плюс» відсутні.

Крім того, в акті від 15 серпня 2013 року №469/22.1/31788753 встановлено, що номери та дати накладних, відповідно до яких відпускався товар, які зазначені у товарно-транспортних накладних, не відповідають видатковим накладним, що надавалися під час проведення попередньої перевірки ПП «Елеком». В товарно-транспортних накладних не конкретизовано шлях прямування вантажу (зазначено лише назви міст), відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані перевезення вантажу, кількості кілометрів, обсягу використаного пального.

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Елеком» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 9 січня 2002 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №139493.

В період з 17 квітня 2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Елеком» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Імперіум Плюс» за період з 1 січня 2010 року по 28 лютого 2012 року, за результатами якої складено акт за №2533/22.1/31788753 від 24 квітня 2013 року.

Не погодившись з висновками перевірки, позивач подав заперечення на акт №2533/22.1/31788753 від 24 квітня 2013 року.

В період з 20 травня 2013 року по 24 травня 2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Елеком» з питань, що становлять предмет заперечення, за результатами якої складено акт №308/22.1/31788753 від 3 червня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ТзОВ «Імперіум Плюс» на загальну суму 23 978 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 2 200 грн., за березень 2012 року в сумі 3 097 грн., за травень 2012 року в сумі 2 544 грн., за червень 2012 року в сумі 3 600 грн., за липень 2012 року в сумі 2 932 грн., за серпень 2012 року в сумі 3 145 грн., за вересень 2012 року в сумі 1 821 грн., за жовтень 2012 року в сумі 2 100 грн., за листопад 2012 року в сумі 1 221 грн. та за грудень 2012 року в сумі 1 320 грн.; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету загальну суму 25 177 грн., в тому числі за IVквартал 2012 року в сумі 25 177 грн.

За наслідками перевірки (акт №308/22.1/31788753 від 3 червня 2013 року) прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року за №0004552201, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ сумі 29 975 грн., в тому числі основний платіж - 23 980 грн., штрафна (фінансова) санкція - 5 995 грн., та №0004532201, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31 471 грн. 25 коп., в тому числі основний платіж - 25 177 грн., штрафна (фінансова) санкція - 6 294 грн. 25 коп.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 13 червня 2013 року за №0004552201 та №0004532201, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Волинській області. Рішенням ГУ Міндоходів у Волинській області від 19 липня 2013 року №890/10/10.2-06 призначено додаткову документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Елеком» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТзОВ «Імперіум Плюс» за період з 1 січня 2010 року по 28 лютого 2012 року.

В період з 1 серпня 2013 року по 7 серпня 2013 року Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів проведено додаткову позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Елеком» з питань, що стали предметом оскарження на податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 13 червня 2013 року за №0004552201 та №0004532201 винесених на підставі акту позапланової виїзної перевірки №308/22.1/31788753 від 3 червня 2013 року, за результатами якої складено акт №469/22.1/31788753 від 15 серпня 2013 року.

За результатами перевірки підтверджено висновок акта попередньої перевірки №308/22.1/31788753 від 3 червня 2013 року щодо завищення ПП «Елеком» податкового кредиту на загальну суму 23 978 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 2 200 грн., за березень 2012 року в сумі 3 097 грн., за травень 2012 року в сумі 2 544 грн., за червень 2012 року в сумі 3 600 грн., за липень 2012 року в сумі 2 932 грн., за серпень 2012 року в сумі 3 145 грн., за вересень 2012 року в сумі 1 821 грн., за жовтень 2012 року в сумі 2 100 грн., за листопад 2012 року в сумі 1 221 грн., за грудень 2012 року в сумі 1 320 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за IV квартал 2012 року на 119 890 грн., що призвело до заниження за вищевказані періоди ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 23 978 грн. та заниження податку на прибуток за IV квартал 2012 року на суму 25 177 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 13 червня 2013 року за №0004552201 та №0004532201, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України, проте рішенням Міністерства доходів і зборів України від 24 вересня 2013 року №11823/5/9999/001/11 податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2013 року за №0004552201, №0004532201 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Висновки перевірки про завищення ПП «Елеком» податкового кредиту на загальну суму 23 978 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за IV квартал 2012 року на 119 890 грн., що призвело до заниження за вищевказані періоди ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 23 978 грн. та заниження податку на прибуток за IV квартал 2012 року на суму 25 177 грн. базуються на тому, що ПП «Елеком» не підтверджено реального здійснення господарської операції з придбання електротехнічних матеріалів у ТзОВ «Імперіум Плюс» на суму 143 868 грн., в тому числі ПДВ - 23 978 грн.

На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва отримано акт від 15 березня 2013 року №522/22-2/37643014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Імперіум Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень, червень, серпень, жовтень, лютий, березень 2012 року», у якому встановлено, що у ТзОВ «Імперіум Плюс» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби. В ході проведення перевірки ТзОВ «Імперіум Плюс» не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), видаткових накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Зроблено висновок, що правочини, вчинені ТзОВ «Імперіум Плюс» у квітні, червні, серпні, жовтні, лютому, березні 2012 року з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків і не створюють юридичних наслідків.

Судом встановлено, що 18 січня 2012 року між ТзОВ «Імперіум Плюс» (постачальник) та ПП «Елеком» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №7.

На виконання умов договору купівлі-продажу №7 від 18 січня 2012 ТзОВ «Імперіум Плюс» поставлено ПП «Елеком» електротехнічні матеріали у січні, березні та травні 2012 року на загальну суму 143 868 грн., в тому числі ПДВ - 23 978 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними.

Позивачем проведено розрахунок по договірних зобов'язаннях з ТзОВ «Імперіум Плюс» у безготівковій формі згідно банківських виписок на загальну суму 143 868 грн.

Доставка товару згідно товарно-транспортних накладних здійснювалась автомобільним транспортом підприємцем ОСОБА_4

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що в ПП «Елеком» в період з травня по грудень 2012 року реалізовано електротехнічних матеріалів на загальну суму 221 731 грн. 86 коп., в тому числі ПДВ - 78 349 грн. 26 коп., що підтверджується податковими та видатковими накладними.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Імперіум Плюс» електротехнічних матеріалів. ПП «Елеком» дотрималося вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та валових витрат підприємства.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що господарські операції між ПП «Елеком» та ТзОВ «Імперіум Плюс» не відбулися чи відбулися з порушенням, тому що в товарно-транспортних накладних не конкретизовано шлях прямування вантажу (зазначено лише назви міст), відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані перевезення вантажу, кількості кілометрів, обсягу використаного пального, з врахуванням наступного.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Досліджені судом товарно-транспортні накладні відповідають вимогам встановленим Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні реквізити та відомості про вантаж, що транспортується.

Таким чином недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних не дають підстав вважати, що господарська операція не відбулася чи відбулася з порушенням. Не зазначення номера подорожнього листа чи інших відомостей особами, які перевозили вантаж, є недоліком організації роботи перевізника та підставою для вирішення питання щодо відповідальності таких осіб в межах виконання ними трудових обов'язків, проте не може впливати на висновки податкової інспекції про реальність чи відсутність вчинення господарської операції між суб'єктами господарювання.

Оскільки поставка товару та оформлення товарно-транспортних накладних здійснювалися підприємцем ОСОБА_4, позивач не може нести відповідальність за правильність оформлення товарно-транспортних накладних.

Отже, зазначені вимоги законодавства позивачем дотримані, всі наявні первинні документи бухгалтерського обліку складені належним чином та підтверджують обставини реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, належними доказами підтверджено факт поставок товару - електротехнічних матеріалів від постачальника та їх перевезення.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в актах перевірки №308/22.1/31788753 від 3 червня 2013 року та №469/22.1/31788753 від 15 серпня 2013 року висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим завищення податкового кредиту на загальну суму 23 978 грн., а також завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за IV квартал 2012 року на 119 890 грн., є необґрунтованим та безпідставним.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового органу. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Отже, на думку суду, позивачем правомірно нараховано ПДВ, податок на прибуток та визначено об'єкт оподаткування за IV квартал 2012, а висновки податкового органу є неправомірними.

Таким чином, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2013 року №0004552201 та №0004532201.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 13 червня 2013 року №0004552201 та №0004532201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Елеком» 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 47 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк