Постанова № 35556274, 21.11.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 803/2173/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представника позивача Шевчука Я.Ю.,

представника відповідача Тодорук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтопродукти" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтопродукти" (ТзОВ ТД "Нафтопродукти") звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2013 року № 0010761501, № 0010781501.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

За наслідками проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ ТД "Нафтопродукти" Луцькою ОДПІ складено акт від 30 липня 2013 року за № 307/15-2/37068216.

Як вбачається із вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТзОВ ТД "Нафтопродукти", визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (ПК України), термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток.

На підставі акту від 30 липня 2013 року за № 307/15-2/37068216 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 22 серпня 2013 року: за № 0010761501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 3 020 грн. 01 коп. за затримку на 58 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 15 100 грн. 05 коп.; за № 0010781501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 1 541 грн. 29 коп. за затримку на 28 та на 1 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 15 112 грн. та 300 грн. 90 коп. відповідно.

Податкові повідомлення-рішення позивач вважав протиправними і просив скасувати з наступних підстав.

Авансові внески з податку на прибуток ТзОВ ТД "Нафтопродукти" розраховано на підставі декларації від 12 лютого 2013 року. Сплата до Держбюджету України вказаного грошового зобов'язання за березень і квітень 2013 року здійснювалась платником податків своєчасно, про що свідчать платіжні доручення № 258 від 28 березня 2013 року на суму 15 112 грн. та № 372 від 26 квітня 2013 року на суму 15 112 грн., в яких вказано призначення платежу - "Авансовий внесок з податку на прибуток". Зазначені платежі позивачем було сплачено до Державного бюджету України на рахунок, призначений для сплати податку на прибуток приватних підприємств, а не на рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Оскільки відповідачем не було здійснено погашення податкового боргу з авансових платежів з податку на прибуток за рахунок надмірно сплачених коштів за платежем "Податок на прибуток", тому ТзОВ ТД "Нафтопродукти" 30 квітня 2013 року подано Луцькій ОДПІ заяву про здійснення такого зарахування.

Податковим кодексом України не визначено на який рахунок потрібно зараховувати податок. Отже, податок фактично надійшов до відповідного бюджету у визначений законом строк, а те, що кошти надійшли на інший рахунок є формальною обставиною і не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, оскільки втрати бюджету в даному випадку відсутні.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 22 серпня 2013 року № 0010761501 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 3 020 грн. 01 коп. та № 0010781501 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1 541 грн. 29 коп.

Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову від 08 листопада 2013 року (а.с. 28-29) відповідач вважав позов безпідставним з таких мотивів.

В ході перевірки ТзОВ ТД "Нафтопродукти" контролюючим органом встановлено, що 15 112 грн. авансового внеску з податку на прибуток із строком сплати до 30 березня 2013 року позивачем сплачено 28 травня 2013 року (із затримкою на 58 календарних днів); платіж із строком сплати до 30 квітня 2013 року позивачем сплачено 30 травня 2013 року (із затримкою сплати на 28 календарних днів); платіж із строком сплати до 30 травня 2013 року позивачем сплачено 31 травня 2013 року (із затримкою сплати на 1 календарний день).

На підставі викладеного, Луцькою ОДПІ, за затримку платежу до 30 календарних днів, прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0010781501 від 22 серпня 2013 року, зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 1 541 грн. 29 коп. та за затримку платежу більше 30 календарних днів, прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0010761501 від 22 серпня 2013 року, зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 3 020 грн. 01 коп.

Як встановлено пунктом 5.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року за № 276, при несплаті податкових зобов'язань на відповідний рахунок, у законодавчо встановлений строк, на особовому рахунку платника виникає податковий борг.

Позивач ствердив факт сплати авансових внесків з податку на прибуток, самостійно розрахованих на підставі декларації від 12 лютого 2013 року, на рахунок, призначений для сплати податку на прибуток, а не на рахунок для сплати авансових платежів з податку на прибуток.

Заява про здійснення зарахування коштів на погашення податкового боргу з авансових платежів з податку на прибуток за рахунок надмірно сплачених коштів за платежем "Податок на прибуток" позивачем була подана до Луцької ОДПІ 30 квітня 2013 року, отже, на момент її подання в картці особового рахунку платника вже існувала недоїмка в сумі 30 212 грн. 07 коп. Таким чином, кошти, які були перераховані з одного бюджетного рахунку на інший, спрямовано на погашення боргу платника податків.

З наведених підстав податкові повідомлення рішення від 22 серпня 2013 року № 0010761501, № 0010781501 про зобов'язання позивача сплати штраф за затримку платежу більше 30 календарних днів у розмірі 3 020 грн. 01 коп. та за затримку платежу менше 30 календарних днів в розмірі 1 541 грн. 29 коп. відповідач вважав правомірними, у зв'язку із чим просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнає з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року за № 0010761501 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 3 020 грн. 01 коп., № 0010781501 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 1 541 грн. 29 коп., прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялися на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2013 року № 0010761501, № 0010781501, а тому вони є протиправними та підлягають до скасування.

Так, судом встановлено, що ТзОВ ТД "Нафтопродукти" 12 травня 2010 року зареєстроване як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням вказаного суб'єкта значиться: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 37068216. З 13 травня 2010 року перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строки сплати податкових зобов'язань встановлено статтею 57 ПК України. Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

ТзОВ ТД "Нафтопродукти" до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік № 9087478033 від 12 лютого 2013 року подано розрахунок щомісячних авансових внесків на наступні дванадцять місяців, розмір яких становить 15 112 грн.

Дану обставину сторони у справі не заперечили та не спростували, розмір розрахованого щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємств податковим органом не оспорюється.

Судом встановлено, що до настання граничного терміну сплати авансового внеску з податку на прибуток за березень 2013 року позивачем було здійснено банківську операцію по сплаті до Держбюджету України авансового внеску з податку на прибуток у відповідній сумі- 15 112 грн. на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області № 31110009700002, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 258 від 28 березня 2013 року з призначенням платежу "*;101;37068216; авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2013р." (а.с.15).

Як вбачається із картки особового рахунку платника податків за платежем "авансові внески з податку на прибуток підприємств" вказаний платіж податковим органом не було зараховано як авансовий внесок, а станом на 30 березня 2013 року за позивачем рахувалась недоїмка в сумі 15 100 грн. 07 коп. (а.с.41).

До настання граничного терміну сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2013 року позивачем було здійснено банківську операцію по сплаті до Держбюджету України авансового внеску з податку на прибуток у відповідній сумі - 15 112 грн. на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області № 31110009700002, підтвердженням даного факту є наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 372 від 26 квітня 2013 року з призначенням платежу "*;101;37068216; авансовий внесок з податку на прибуток за квітень 2013р." (а.с.15,зворот).

30 квітня 2013 року ТзОВ ТД "Нафтопродукти" було подано Луцькій ОДПІ заяву про переведення з рахунку № 31110009700002 сплачених авансових внесків за березень, квітень 2013 року на підставі платіжних доручень № 258, № 372 на рахунок № 31117165700002 за кодом класифікації доходів бюджету 11024000 (авансові внески з податку на прибуток підприємств) (а.с.14).

Водночас, як вбачається із картки особового рахунку платника податків за платежем "авансові внески з податку на прибуток підприємств" платіж в сумі 15 112 грн., здійснений на підставі платіжного доручення № 372 від 26 квітня 2013 року, податковим органом також не було зараховано як авансовий внесок, а станом на 30 квітня 2013 року за позивачем рахувалась недоїмка за цим платежем в сумі 30 212 грн. 10 коп. (а.с.41).

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні встановлено, що 15 112 грн., сплачених позивачем на підставі платіжного доручення № 258 від 28 березня 2013 року та 15 112 грн. сплачених позивачем на підставі платіжного доручення № 372 від 26 квітня 2013 року контролюючим органом віднесено на рахунок сплати податку на прибуток підприємств, оскільки платником було вказано відповідний номер рахунку для зарахування цих коштів, у зв'язку із чим у ТзОВ ТД "Нафтопродукти" виникла переплата з податку на прибуток в сумі 30 212 грн. 10 коп.

30 травня 2013 року Луцькою ОДПІ здійснено зарахування 15 112 грн. на погашення недоїмки з авансового внеску з податку на прибуток за березень 2013 року, 15 100 грн. на погашення недоїмки з авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2013 року шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший.

Крім того, судом встановлено, що авансовий внесок з податку на прибуток на суму 15 112 грн. у травні 2013 року позивачем сплачено до настання граничного терміну сплати авансового внеску з податку на прибуток - 28 травня 2013 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 456 від 28 травня 2013 року з призначенням платежу "*;101;37068216; авансовий внесок з податку на прибуток за квітень 2013р." на рахунок 31117165700002 (а.с.50), а також карткою особового рахунку платника податків (а.с.40-43).

Однак, відповідачем нараховано штрафні санкції за затримку на 1 день терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за авансовими платежами з податку на прибуток за травень 2013 року в розмірі 300 грн. 90 коп. (а.с.8,10).

Дані обставини стверджуються карткою особового рахунку платника податків (а.с.40-43) та не заперечені представником відповідача в судовому засіданні.

30 липня 2013 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік ТзОВ ТД "Нафтопродукти".

За результатами вказаної перевірки складено акт № 307/15-2/37068216 від 30 липня 2013 року (а.с.7-8), відповідно до пункту 3 висновку якого позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за авансовими платежами з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, за березень 2013 року - на 58 календарних днів, за квітень 2013 року - на 28 календарних днів, за травень 2013 року - на 1 календарний день.

12 серпня 2013 року ТзОВ ТД "Нафтопродукти" подало до Луцької ОДПІ заперечення на вказаний акт. За результатами розгляду заперечення Луцька ОДПІ листом № 2780/10/15-2 від 19 серпня 2013 року повідомила позивачу, що останнім не спростовано факт виявленого порушення (а.с.11).

На підставі акту № 307/15-2/37068216 від 30 липня 2013 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 22 серпня 2013 року № 0010761501, яким за порушення граничного строку сплати авансового платежу з податку на прибуток на 58 днів до позивача застосовано штраф в сумі 3 020 грн. 01 коп.; № 0010781501, яким за порушення граничного строку сплати авансового платежу з податку на прибуток на 28 днів та 1 день до позивача застосовано штраф в сумі 1 541 грн. 29 коп.

06 вересня 2013 року позивач подав до Головного управління Міндоходів у Волинській області (ГУ Міндоходів у Волинській області) скаргу на прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року. Рішенням ГУ Міндоходів у Волинській області № 1897/10/10.2-06 від 23 вересня 2013 року оскаржені рішення Луцької ОДПІ залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 12-13).

Аналізуючи зміст даних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 17 січня 2013 року № 19 "Про затвердження Змін до бюджетної класифікації" (Наказ № 19) та наказу Державної казначейської служби України від 22 січня 2013 року № 14 "Про затвердження змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету", Державною казначейською службою України 01 січня 2013 року відкрито нові рахунки для зарахування авансових внесків з податку на прибуток.

Як встановлено судом, платіж було проведено позивачем з визначенням реквізиту призначення платежу "Авансові внески з податку на прибуток підприємств". Такою позицією із кодом 11024000 було доповнено Класифікацію доходів бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 "Про бюджетну класифікацію", на підставі Наказу № 19.

Даний Наказ є нормативно-правовим актом, проте він не містить реквізитів рахунків для сплати таких авансових внесків.

Згідно із пунктом 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Пунктом 35.2 статті 35 ПК України визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до підпунктів 14.1.115, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З системного аналізу наведених положень податкового законодавства суд дійшов висновку про те, що за наявності у платника податку надміру сплачених сум, які обліковуються в його особовій картці з певного податку як "переплата", тобто сума коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, без заяви платника мають бути спрямовані (перераховані) податковим органом на погашення податкового зобов'язання (боргу) платника податків з іншого платежу.

З огляду на викладене суд вважає, що орган податкової служби мав самостійно без заяви підприємства зарахувати суму надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток ще у березні 2013 року, у зв'язку з чим у підприємства не виникло б порушення строків сплати грошового зобов'язання.

Крім того, суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачено можливості та порядку встановлення факту несплати платником податків узгодженого податкового зобов'язання з підстав його сплати на інший рахунок контролюючого органу.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено та документально не підтверджено обставин щодо порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, а судом встановлено виконання позивачем обов'язку щодо їх сплати у строки, встановлені пунктом 57.1 статті 57 ПК України, на підставі платіжних доручень № 258 від 28 березня 2013 року, № 372 від 26 квітня 2013 року, № 456 від 28 травня 2013 року на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області з призначенням платежу "авансовий внесок з податку на прибуток", тому суд вважає безпідставним висновок відповідача щодо застосування до позивача штрафних санкцій.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись викладеним, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2013 року за № 0010761501 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 3 020 грн. 01 коп., за № 0010781501 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 1 541 грн. 29 коп., тому позовні вимоги про скасування останніх підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України слід присудити на користь позивача всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (а.с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 22 серпня 2013 року № 0010761501 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтопродукти" сплатити штраф у розмірі 3 020,01 грн. (три тисячі двадцять гривень одна копійка) і № 0010781501 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтопродукти" сплатити штраф у розмірі 1 541,29 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок одна гривня двадцять дев'ять копійок).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Нафтопродукти" (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 37068216) з Державного бюджету України 172 грн. 05 коп. (сто сімдесят дві гривні п'ять копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 26 листопада 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова