Ухвала суду № 35554961, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р. Справа № 24974/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сіош» на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-3446/09/0970 за позовом Приватного підприємства «Сіош» до Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську про прийняття рішення про вилучення з реєстру обтяжень майна,-

В С Т А Н О В И В:

ПП «Сіош» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про прийняття рішення про вилучення з реєстру обтяжень майна ПП «Сіош».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п. 8.2.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», право податкової застави виникає у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір для подання такої податкової декларації; несплати у строки, встановлені цим законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. Таким чином для застосування вимог даної статті підприємство має мати податкові зобов'язання, які своєчасно не сплачені. Жодних податкових зобов'язань, які задекларовані і підлягають оплаті ПП «Сіош» не має. На розгляді у Вищому адміністративному суді України та у Львівському апеляційному суді знаходяться дві справи, що стосуються донарахованих зобов'язань ПП «Сіош» по акту перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську від 19 червня 2003 року № 539/26-2-259-22192017.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема посилається на невірне застосування судом норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на не встановлення судом обставини на підставі чого було внесено запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна про накладення арешту на майно позивача. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином буди повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 18.01.2007 року Господарським судом Івано-Франківської області у справі № А-8/269 за позовом ПП «Сіош» до ДПІ в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень рішень ухвалено постанову, якою скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0004112600/0 від 26.06.03 на суму 99380,10 грн., №0004122600/0 від 26.06.2003 року на суму 1800 грн.

28 серпня 2007 року Львівським апеляційним господарським судом скасовано вищевказану постанову Господарського суду в Івано-Франківській області по справі №А-8/269, а ПП «Сіош» відмовлено в задоволенні позовних вимог.

12 лютого 2008 року Господарським судом Івано-Франківської області ухвалено постанову в справі № А-16/8-10/346 за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до ПП «Сіош», якою стягнено з цього підприємства в дохід державного та місцевого бюджетів 99380,10 грн. фінансових (штрафних) санкцій.

10 грудня 2009 року Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу ПП «Сіош» залишено без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2008 року по справі № А-16/8-10/346 без змін.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що оскільки позивачем не погашено податковий борг, то і підстав для зняття податкової застави не має.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, суми штрафних (фінансових) санкцій застосовані до позивача є податковим боргом у розумінні вказаної норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із п. 8.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», право податкової застави виникає у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір для подання такої податкової декларації; несплати у строки, встановлені цим законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Статтею 8.2.2 вищевказаного закону передбачено, що з урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували, в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Оскільки позивачем не погашено податковий борг, то і підстав для зняття податкової застави не має.

Доводи апелянта про те, що поза увагою суду залишилося питання незаконного внесення запису до державного реєстру обтяжень рухомого майна про накладення арешту на майно підприємства ДП «Інформаційний центр» судом до уваги не беруться, оскільки в ході судового розгляду було встановлено наявність у позивача податкового боргу, що стало підставою для внесення запису до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується доводів апелянта про те, що судові рішення перебувають на стадії касаційного перегляду, то постанови та ухвали суду апеляційної інстанції набирають законної з моменту їх проголошення, та крім цього, Вищим адміністративним судом виконання судових рішень по справах № А-8/269 та № А-16/8-10/346 не зупинялось.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сіош» - залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-3446/09/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич