Ухвала суду № 35554612, 20.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/7198/13 Головуючий 1 інст. - Матвієвська Г.В.

Справа №645/7519/13 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія:право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Котелевець А.В.,

Шаповал Н.М.,

при секретарі - Кузьменко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частину у спільному майні та визначення права власності на 1/6 частини,

встановила:

24.10.2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, при розгляді якого змінила предмет позову на визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що їй належить 1/6 частина будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 4-ю Харківською нотаріальною конторою 02 вересня 2011 року за № 2-920. Свідоцтво зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», видано відповідні витяги про державну реєстрацію права. Вказане домоволодіння знаходиться на земельній ділянці площею 600 кв.м: Житловий будинок літ. А-1 загальною площею 73,1 кв.м., житловою площею - 43,8 кв.м. складається з наступних приміщень: кімнат 1-2, площею 7,4 кв.м, 1-3, площею 18 кв.м., 1-4 площею 9,7 кв.м., 1-5, площею 8,7 кв.м., кухні 1-6, коридору 1-1, тамбуру 1 , тамбуру П. та надвірні будівлі: літня кухня літ.Б, сараї літ. В,Д, льох літ.Е, вбиральня літ. Г.,огорожа № 2-4, дворовий водопровід №1, що підтверджується технічним паспортом на вказане домоволодіння. Просить виділити в користування їй, ОСОБА_2, в житловому будинку літ.А-1 житлову кімнату 1-2, площею 7,4 кв.м, частину коридору 1-1, площею 4,8 кв.м., виділити у користування ОСОБА_3 кімнати 1-3, площею 18 кв.м., 1-4 площею 9,7 кв.м., 1- 5, площею 8,7 кв.м., частину кухні 1-6, площею 0,6 кв.м, коридору 1-7, площею 6 кв.м. В спільному користуванні сторін залишити частину кухні 1-6 площею 6,6 кв.м., частину коридору 1-1, площею 5,1 кв.м. Виділити в особисте користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 200 кв.м.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про припинення права власності на частину у спільному майні та визнання права власності на 1/6 частини.

ОСОБА_3свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що їй, ОСОБА_3, належить на праві приватної власності 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на що вказує свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 2-922 від 02.09.2011 року. Відповідачу ОСОБА_2 належить 1/6 частина вищезазначеного майна на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Обидва свідоцтва зареєстровані в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», видано відповідні витяги про державну реєстрацію прав. Звертається до суду з позовом про припинення права спільної власності ОСОБА_4 через те, що її частина складає лише 1/6 , що є зовсім незначною по відношенню до її, ОСОБА_3, частини. Спірний будинок є її постійним місцем проживання, іншого житла вона не має, проте Відповідач за зустрічним позовом має інше житло, а вказану частину використовує не за цільовим призначенням, що також грубо порушує її права. Просить припинити право ОСОБА_4 на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., Визнати за нею, ОСОБА_3, право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з виплатою ОСОБА_4 15 089,5 грн., внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розділ житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою -відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 -задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/6 частину у спільному майні, яке знаходиться за адресою: : АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину у спільному майні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_2 .

Перераховано з депозитного рахунку Територіального Управління Державної судової адміністрації в Харківській області № 37318008000164, код отримувача: НОМЕР_1, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011 на користь ОСОБА_2 вартість 1/6 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 15 089,5 грн., (п'ятнадцять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 50 копійок) , внесену ОСОБА_3 , згідно з квитанцією № 81\1 від 12.02.2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги та відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд безпідставно не узяв до уваги, можливість визначення порядку користування спірними будинком та земельною ділянкою.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Статтями 10, 11, 57, 60, 179 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст. ст. 356, 358, 365 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим;таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване встановленням таких фактів та відповідних їм правовідносин.

ОСОБА_2 належить 1/6 частина будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 4-ю Харківською нотаріальною конторою 02 вересня 2011 року за № 2-920. Свідоцтво зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», видано відповідні витяги про державну реєстрацію права., інша 5/6 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на що вказує свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 2-922 від 02.09.2011 року. - належить ОСОБА_3

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 12621 ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 29.02.2012 року (арк.5) ОСОБА_2 на її 1/6 частку по житловому будинку з прибудовами покладено 10, 98 кв.м ( на загальну суму 15 089,5 грн), а на 5/6 частин ОСОБА_3 покладено 54, 92 кв.м ( на загальну суму 75 444,5 грн). Цим же висновком судової будівельно-технічної експертизи № 12621 ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 29.02.2012 року частина ОСОБА_2 не може бути виділена в натурі.

ОСОБА_3 просила припинити право власності відповідача ОСОБА_2 на 1\6 частину спірного майна у відповідності до вимог ст. 365 ЦК України, при цьому позивач надала суду докази про внесення ним на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 15 089,5 грн.

Оскільки висновком судової будівельно-технічної експертизи № 12621 ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 29.02.2012 року встановлено, що частина ОСОБА_2 не може бути виділена в натурі, її частка є незначною, спільне володіння, враховуючи, що

відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не має потреби в житлі, про що стверджувала сама ОСОБА_4, що також підтверджується адресою відповідача, зазначеною в її позові, і що факт подання позову ОСОБА_2 та подання зустрічного позову ОСОБА_3 вказує на наявність конфлікту між стронами та неможливість спільного володіння та користування майном, суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_3 слід задовольнити з припиненням права ОСОБА_2 на частку у спільному майні.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 26 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: