Ухвала суду № 35550484, 25.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/70/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.11.2013 Справа № 5009/2849/12

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши заяву Казенного підприємства "Науково - виробничий комплекс "Іскра"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

виданого по справі № 5009/2849/12

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району міста Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Казенного підприємства "Науково - виробничий комплекс "Іскра" (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84, ідентифікаційний код 14313866)

про стягнення боргу в сумі 2 740 100, 49 грн.

Представники:

від позивача: Євтушенко Н.В., юрисконсульт, довіреність № 4101/27 від 18.06.2013р.

від відповідача (заявника): Панченко О.О., довіреність № 23/229-юр від 29.07.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Концерн МТМ в особі Філії Концерну "МТМ" Шевченківського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до КП "НВК "Іскра" про стягнення боргу в сумі 2 740 100, 49 грн. за договором про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 340197 від 26.12.2011р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2012р. по справі № 5009/2849/12 позовні вимоги Концерну "МТМ" в особі Філії Концерну "МТМ" Шевченківського району м. Запоріжжя задоволено повністю та стягнуто з КП "НВК "Іскра" на користь Концерну "МТМ" 2 740 100, 49 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію та 54 833, 06 грн. судового збору.

28.09.2012р. на виконання судового рішення виданий наказ № 5009/2849/12.

13.11.2013р. до суду надійшла заява КП "НВК "Іскра" від 12.11.2013р. № 1177/23/298юр про визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 14.11.2013р. заяву КП "НВК "Іскра" прийнято судом та призначено судове засідання по її розгляду на 25.11.2013р. об 11 год. 00 хв.

Представник КП "НВК "Іскра" (заявника) в судовому засіданні 25.11.2013р. підтримала заяву та зазначила, що ст. 2, 3 Закону України від 06.09.2012р. № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" встановлено підстави для припинення грошових зобов'язань КП "НВК "Іскра" перед Концерном "МТМ".

КП "НВК "Іскра" повністю виконало покладені на нього Законом № 5213-VI обов'язки, а саме:

на підприємстві утворена комісія для списання заборгованості перед постачальниками електричної енергії, теплової енергії до складу якої увійшов директор підприємства, як голова комісії та головний бухгалтер;

після визначення обсягів та періоду заборгованості 05.11.2012р. між КП "НВК "Іскра" та Концерном "МТМ" було підписано та погоджено учасниками процедури списання акт про наявність та розмір заборгованості, що виникла на розрахункову дату та непогашену станом на 30.10.2012р.

Оскільки заборгованість за рішенням суду від 12.09.2012р. по справі № 5009/2849/12 є списаною з дати підписання взаємно погодженого акту (05.11.2012р.), представник відповідача просить визнати наказ № 5009/2849/12, виданий господарським судом Запорізької області 01.10.2012р., таким, що не підлягає виконанню.

Представник Концерну МТМ (позивача) просить в задоволенні заяви відмовити повністю з підстав, зазначених у відзиві на заяву від 25.11.2013р. № 736. Зокрема зазначила, що в ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" передбачені умови та порядок списання заборгованості, але про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, мова не йдеться.

Крім того, в господарському суді м. Києва 13.05.2013р. порушено провадження у справах № 910/8845/13 та № 910/8850/13 про зобов'язання списати заборгованість Концерну "МТМ" - ПуАТ "Нафтогаз України". На теперішній час розгляд справ триває. Результат даних справ має суттєве значення та безпосередньо впливає на розгляд справи в господарському суді Запорізької області, оскільки при позитивному вирішенні даних спорів та списанні ПуАТ "Нафтогаз України" заборгованості за природний газ, що постачався Концерну та був використаний для виробництва теплової енергії та подальшого постачання підприємствам оборонно-промислового комплексу, предмет спору за даною справою буде відсутній.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження ".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Частинами 2-5 ст. 117 ГПК України унормовано, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Ухвала господарського суду за результатами розгляду заяви надсилається стягувачеві і боржнику у п'ятиденний строк з дня її винесення. Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наказ господарського суду Запорізької області від 28.09.2012р. № 5009/2849/12 про стягнення з КП "НВК "Іскра" на користь Концерну "МТМ" 2 740 100, 49 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію та 54 833, 06 грн. судового збору пред'явлений до виконання стягувачем до Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2013р. № 790/09-3, про що свідчить відмітка вхідного штампу на примірнику зазначеної заяви.

Згідно довідки від 21.11.2013р. № 23/310-юр КП "НВК "Іскра", станом на 21.11.2013р. з розрахункового рахунку підприємства сума 2 740 100, 49 грн. за наказом № 5009/2849/12 від 28.09.2012р. на користь Концерну "МТМ" не стягувалась.

Відповідно до п.3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2009р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

За приписами ч.1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Верховною Радою України прийнятий Закон України від 06.09.2012р. № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (далі - Закон № 5213-VI).

В Преамбулі цього Закону вказано, що він визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу).

Зокрема, пунктами 1, 4 частини 1 статті 2 Закону № 5213-VI передбачено, що на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню:

1) заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалася станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

4) заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Як зазначено частині 2 статті 2 Закону № 5213-VI, списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до цієї статті здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

Із наданих заявником документів вбачається, що наказом директора КП "НВК "Іскра" Пресняк І.С. від 31.10.2012р. № 1888 у зв'язку із набранням чинності Закону України від 06.09.2012р. № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" створено комісію по списанню заборгованості, якій, крім іншого, доручено скласти акти звіряння з постачальниками теплової, електричної енергії та природного газу станом на 01.09.2012р.

05.11.2012р. між КП "НВК "Іскра" та Концерном "МТМ" було складено "АКТ ЗВІРЯННЯ* щодо обсягу дебіторської та/або кредиторської заборгованості за теплову енергію, що утворилась на 01.09.2012р. та не погашена станом на 30.10.2012р.".

Даний акт погоджений Державним концерном "Укроборонпром".

В пункті 2 згаданого Акту вказано, що за договором № 340197 від 26.12.2011р., в т.ч. за рішенням суду № 5009/2849/12 від 28.09.2012р. період 01-02.2012р. сума основного боргу за теплову енергію складає 2 739 378, 50 грн., судові витрати 54 833, 06 грн.

Також у даному Акті міститься примітка наступного змісту: "* - Акт звіряння є підставою та використовується тільки для погашення заборгованості за умови дотримання вимог Закону України № 5213-VI від 30.10.2012р. та визнання даного акту Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".

Жодних доказів про те, що даний Акт звіряння визнаний Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" сторонами не надано.

Відтак, господарський суд вважає, що сторонами по справі не дотримано всіх умов списання заборгованості, які передбачені Законом № 5213-VI.

Твердження представника боржника КП "НВК "Іскра" про необов'язковість визнання "АКТУ ЗВІРЯННЯ* щодо обсягу дебіторської та/або кредиторської заборгованості за теплову енергію, що утворилась на 01.09.2012р. та не погашена станом на 30.10.2012р." Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" є помилковими.

По-перше, зазначене обов'язкове застереження у вигляді Примітки (*) прийнято усіма зацікавленими сторонами, про що свідчать підписи керівників та головних бухгалтерів КП "НВК "Іскра" та Концерну "МТМ", які скріплені печатками зазначених підприємств.

По-друге, вказане застереження про визнання Акту Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" не викликало нарікань з боку Державного концерну "Укроборонпром" при його погоджені.

По-третє (і головне), зазначена Примітка в "АКТІ ЗВІРЯННЯ*…" від 05.11.2012р. повністю узгоджується з приписами пункту 5 частини 1 статті 2 Закону України від 06.09.2012р. № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", якою передбачено, що на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню:

5) заборгованість підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, в межах сум, списаних учасникам процедури списання - підприємствам оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Тобто, за цим пунктом підлягає списанню в тому числі заборгованість Концерну "МТМ" (як підприємства, що виробляло та постачало теплову енергію на адресу КП "НВК "Іскра" за договором № 340197 про закупівлю теплової енергії за державні кошти від 26.12.2011р.) перед НАК "Нафтогаз України" (як суб'єкта господарювання, що здійснює постачання природного газу на адресу Концерну) в межах сум, списаних Казенному підприємству "Науково - виробничий комплекс "Іскра" (як учаснику процедури списання - підприємству оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом).

На дану обставину посилався у відзиві і Концерн "МТМ". При цьому твердження Концерну про те, що природний газ, який був використаний для виробництва теплової енергії та подальшого постачання на адресу КП "НВК "Іскра", придбавався саме у НАК "Нафтогаз України", ніким не спростовано та заявником не заперечувалось.

Оскільки дата списання заборгованості КП "НВК "Іскра" перед Концерном "МТМ" повинна визначатись датою підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання, від розміру суми, списаної заявнику на підставі Закону № 5213-VI та "АКТУ ЗВІРЯННЯ*…" від 05.11.2012р. напряму залежить сума, що підлягає списанню Концерну "МТМ" перед НАК "Нафтогаз України", який також є учасником процедури списання, що прямо передбачено Законом № 5213-VI та закріплено сторонами в Акті, за відсутності доказів про визнання Акту Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" зазначений "АКТ ЗВІРЯННЯ*…" не може визнаватись таким, що взаємно погоджений всіма учасниками процедури списання.

Господарський суд звертає увагу заявника на те, що ним не надано суду доказів про те, яким чином визначався обсяг заборгованості з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, не матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків (п.1 ч.1 ст. 2 Закону № 5213-VI), а також доказів про утворення Концерном "МТМ" та НАК "Нафтогаз України" комісії з питань списання заборгованості (п.2 ч.1 ст. 2 Закону № 5213-VI).

Отже судом встановлено, що процедура списання заборгованості за теплову енергію у розмірі 2 739 378, 50 грн. між Концерном "МТМ" та КП "НВК "Іскра" виконана з порушенням умов визначених у Законі України від 06.09.2012р. № 5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Відтак, на дату прийняття судового рішення заборгованість КП "НВК "Іскра" перед Концерном "МТМ" у розмірі 2 739 378, 50 грн. не може вважатися списаною.

Крім того, господарський суд також звертає увагу заявника на те, що Закон № 5213-VI не передбачає списання заборгованості з судових витрат (судового збору), що необхідно враховувати при повторному зверненні до суду після вжиття відповідних заходів та усунення вказаних недоліків.

У зв'язку із чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 86, 117 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Казенного підприємства "Науково - виробничий комплекс "Іскра" від 12.11.2013р. № 1177/23/298юр про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити повністю.

Суддя В.М. Соловйов