Справа № 2/489/2396/13
РІШЕННЯ
Іменем України
04 листопада 2013 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Антоненко А. С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що його мати ОСОБА_3 є власником 31/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши заповіт посвідчений Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою за реєстр. № 2-562, яким заповідала йому та відповідачу свою частину зазначеного будинку. При цьому, померлою було висловлено бажання, щоб у користуванні відповідача знаходилися житлові кімнати 2-2, 2-3, сарай Е, гараж Ж, водопровідна колонка № 8, а у його користуванні - житлові кімнати 2-5, 2-4, коридор 2-1, кухня -гараж О, погріб, вбиральня И.
При зверненні до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину позивач та відповідач отримали відмову з роз'ясненням, що заповітом померла передала їм спадкове майно у користування, а не у власність. Відповідач відмовляється від своєї частини спадщини.
Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.
Відповідач надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позов визнає.
Третя особа - Друга Миколаївська державна нотаріальна контора, свого представника в судове засідання не направила, надали суду заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності, рішення прийняти на розсуд суду.
Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.
Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20072817 від 01.09.2008 ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 31/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 21), що також підтверджується довідкою КП ММБТІ від 19.12.2012 за № 2-14000 (а. с. 75).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 2430 (а. с. 17).
Своїм заповітом, посвідченим 25.11.1991 державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Лактіоновою С. А. за реєстр. № 2-562, ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належну їй частину житлового будинку № 25 з усіма спорудами, прибудинкові території та присадибні ділянки по АДРЕСА_1. При цьому, ОСОБА_3 було висловлено бажання, щоб у користуванні відповідача знаходилися житлові кімнати 2-2, 2-3, сарай Е, гараж Ж, водопровідна колонка № 8, а у його користуванні - житлові кімнати 2-5, 2-4, коридор 2-1, кухня -гараж О, погріб, вбиральня И (а. с. 13).
Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.07.2011, винесеною державним нотаріусом Другої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, оскільки при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус немає можливості реалізувати волю заповідача, в зв'язку з тим, що заповідачу належала частка вищевказаного домоволодіння без встановленого порядку користування відособленими приміщеннями будинку, тобто без відповідної угоди, а в заповіті висловлено бажання, щоб у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходилися відповідні кімнати, що не відповідає ЦК УРСР 1963.
Частиною 1 статті 529 ЦК УРСР (1963 р., що діяв на час відкриття спадщини) визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її сини: ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2) (а. с. 15) та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3) (а. с. 16).
Відповідач ОСОБА_2 відмовився від своєї частки спадщини, після смерті ОСОБА_3
Позивач прийняв спадщину подавши відповідну заяву до нотаріальної контори (а. с. 58).
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтований, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Кокорєв
Судове рішення № 35547870, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 04.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/6143/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: