Ухвала суду № 35547505, 18.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року м. Київ К/800/8902/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2012

у справі № 2а/2570/362/2012

за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»

до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби № 0000272330 від 16.12.2011.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013, у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні земельного податку за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, складено акт № 489/23-101/21536845 від 05.12.2011, в якому зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, а саме: ст. ст. 2, 5, 7 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено земельний податок в сумі 54 207,78 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 16.12.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000272330 про визначення суми грошового зобов'язання з земельного податку в розмірі 67 759 грн., в т.ч.: 54 207,78 грн. основного платежу та 13 551,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 370244 від 13.01.2005, виданого на підставі рішення Новояриловицької сільської ради від 28.12.2004, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, позивачу надана в постійне користування земельна ділянка площею 7,49 га, яка розташована в с. Скиток Ріпкинського району Чернігівської області.

У листі Відділу Держкомзему у Ріпкинському районі від 17.09.2009 № 01-10/2205 зазначено, що до складу земельної ділянки, яка надана в постійне користування УДП «Укрінтеравтосервіс», згідно Державного акта від 13.01.2005, серія ЯЯ № 370244 не входить площа земельних ділянок під автомобільною дорогою «Київ-Нові Яриловичі».

Позивачем надавались розрахунки земельного податку за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, де платником податків відображено плату за землю у загальній сумі 41 748,48 грн., а також донараховано 2 612,14 грн.

Розрахунок суми земельного податку на 2009 рік платником податку проведено згідно розрахунку суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, виходячи із загальної площі земельної ділянки 7,49 га за вид земель як «інші землі» та ставки земельного податку в розмірі 0,075 грн. за один метр квадратний, а також коефіцієнту індексації на поточний рік 3,1.

Суму земельного податку, нарахованого платником на 2009 рік збільшено до сплати на 2 612,14 грн. - за січень 2009 року (без урахування суми штрафної санкції) за результатами акту перевірки від 03.03.2009 № 156/15-317/25267299.

За звітний 2010 рік нараховано земельного податку всього, з урахуванням уточнюючого податкового розрахунку, на суму 24 334, 23 грн., розрахунки за 2010 рік платником податку проведено на підставі розрахунку суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, виходячи із загальної площі земельної ділянки в межах населених пунктів 34 500 метрів квадратних (3,45 га), за вид земель, як «інші землі» та ставки земельного податку в розмірі 0,21 грн. за один метр квадратний, а також коефіцієнту індексації на поточний рік 3,1; згідно розрахунку земельного податку на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, виходячи із загальної площі земельної ділянки за межами населених пунктів 40 400 метрів квадратних (4,04 га), за вид земель, як «інші землі» та грошової оцінки одиниці площі ріллі по області з урахуванням коефіцієнту індексації - 9 280,80 грн./га, а також ставки податку у відсотках від грошової оцінки 5 %.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки порушення платника податків, виявлені під час проведення перевірки, підтверджені в процесі судового розгляду, податкове повідомлення-рішення є прийнятим правомірно.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст. 5 цього Закону).

Згідно положень ч. ч. 1, 2, 3 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у розмірах, визначених цією статтею. Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Частиною 2 ст. 7 вказаного Закону визначено, що ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно, у 2009 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,1 рази, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», а в 2010 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,1 рази за період з 01.01.2010 по 30.04.2010, а в період з 01.05.2010 по 31.12.2010 збільшені в 3,2 рази, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом.

Рішенням десятої сесії п'ятого скликання Новояриловицької сільської ради від 30.01.2008 «Про затвердження ставок земельного податку по Новояриловицькій сільській раді» та рішення шістнадцятої сесії п'ятого скликання Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 05.02.2009 «Про затвердження ставок земельного податку по Новояриловицькій сільській раді» в період з 01.01.2009 по 31.12.2010 встановлено та затверджено ставку земельного податку для земель несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів сільської ради в розмірі 2 100 грн. за 1 га.

Тому на 2009 рік та з 01.01 по 30.04.2010 ставка земельного податку з урахуванням коефіцієнту збільшення, становила 6 510 грн. за 1 га, а з 01.05 по 31.12.2010 ставка земельного податку, з урахуванням коефіцієнту збільшення 3,2, становила 6 720 грн. за 1 га.

Причиною відсутності нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Скиток Ріпкинського району Чернігівської області, як встановлено судами попередніх інстанцій, є нестача коштів місцевого бюджету та відсутність надходжень для таких видів робіт з державного бюджету.

Таким чином, виходячи із площі земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, та затверджених ставок земельного податку в перевіряємому періоді загальна сума земельного податку повинна становити 98 568,40 грн.

Основним документом для визначення ставки та нарахування земельного податку, в даному випадку, є відповідне рішення сесії Новояриловицької сільської ради, яке є чинним, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.03.2012 по справі № 2518/285/2012 та копією ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 по справі № 2а/2518/285/12.

За встановлення в судовому порядку порушень позивачем вимог ст. ст. 2, 5, 7 Закону України «Про плату за землю» в спірному періоді, податковим органом правомірно донараховане грошове зобов'язання із земельного податку спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний