Рішення № 35547343, 26.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/4105/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко Алла ЯківнаНомер провадження 22-ц/788/2468/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Таран С. А.,

суддів - Левченко Т. А., Собини О. І.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Грандфінресурс» Ткаченко Ірини Валеріївни

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Грандфінресурс»

про визнання недійсним договору та відшкодування збитків,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Грандфінресурс» на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 2800 грн. сплачені за договором №218735 від 11 лютого 2013 року.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ПП «Грандфінресурс» на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі представника відповідача зазначено, що прийняте рішення суду першої інстанції незаконне і необґрунтоване (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи) полягають у наступному.

За змістом договору та додатків до нього позивач був ознайомлений, погодився з ним. Оскільки позивач сплачував щомісячні внески, що передбачено умовами договору, то можливо прийти до висновку, що позивач використовував механізми, передбачені угодою, з метою придбання грошових коштів.

Вважає що, укладена між сторонами угода є видом цивільного договору.

Також зазначено що, договір між сторонами підписаний повноважними особами, він містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів і які мають істотне значення, а також які були узгоджені сторонами шляхом звернення позивача з пропозицією щодо укладання договору та погодженням відповідачем на укладання такого договору.

Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження недійсності договору внаслідок наявності в діях відповідача обману чи з порушенням іншого законодавства України.

Просить суд скасувати заочне рішення суду першої інстанції від 23 липня 2013 року по даній справі та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог .

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився , про розгляд справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що між сторонами укладено договір, який містить ознаки пірамідальної схеми, що відповідно до вимог чинного законодавства є використанням нечесної підприємницької практики, що діяльність відповідача вводить в оману споживача , тобто спірний договір є нікчемним внаслідок того, що недійсність передбачена законом.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11.02.2013 року між позивачем та ПП "Грандфінресурс" було укладено договір № 218735 (надалі - Договір). Згідно статті 1 Договору, відповідач зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника - позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, в тому числі: сформувати Реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги (а.с. 4-9).

Статтею 2 Договору та Додатком № 1 до нього передбачені обов'язки учасника, а саме: сплатити одноразовий комісійний внесок, що становить 2800 грн., та адміністративний платіж в сумі 2800 грн.; щомісячно сплачувати загальний платіж в сумі 548,70 грн., який включає чистий внесок в сумі 416,70 грн., за рахунок якого здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати в сумі 340,35 грн. - плата за послуги з організації діяльності програми; дотримуватись умов договору та інше.

Відповідно до термінів, викладених в Додатку № 2 Договору, програма "Альянс Україна" базується на створенні груп Учасників, метою яких є придбання бажаних товарів або відповідних сум позики з розстроченням платежу на досить тривалий час, у порядку та на умовах, передбачених Договором та додатками до нього.

Згідно ст. 4 умов програми "Альянс Україна"" Додатку № 2 до договору , передбачений порядок проведення заходу по розподілу грошового фонду та порядок проведення заходу згідно заяви.

На виконання умов договору позивачем було сплачені кошти - перший внесок у сумі 2800 грн.

Відповідно до статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин , помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину , прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання її за призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків , встановлених законом.

Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша статті 229 цього Кодексу, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо замовчує їх існування.

На думку колегії суддів, позивачем не були доведені підстави для визнання укладеного договору недійсним, передбачені ст. ст. 229, 230 ЦК України

Колегія суддів також приходить до висновку, що не вбачається в діяльності відповідача і ознак нечесної підприємницької практики і не має підстав вважати, що розподіл грошового фонду проходить по пірамідальній схемі.

Конкретні умови отримання учасником договору заявленої суми визначені у статті 4 та 5 додатку №2 до договору .

Адміністратор гарантує учаснику надати обумовлену грошову суму за умови виконання останнім усіх умов договору і додатків до нього.

Учасник підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів умови додатку № 2 та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом.(п.13 додатку №2 ( а.с. 9)

Таким чином, предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми « Альянс Україна» адміністративних послуг , в тому числі фінансового характеру , з метою отримання заявленої до надання грошової суми.

Оплатні послуги адміністратора при виконанні споживачем всіх умов договору забезпечуються не можливість, а реальне отримання останнім грошової суми за рахунок фонду реєстру, який формулюються з чистих внесків його та інших учасників, з наступним повним погашенням цієї суми своїми внесками. За невиконання цього обов'язку настає відповідальність, передбачена ст. 9 додатку №2 .

Позивач за оспорюваним договором виявив бажання отримати кошти, добровільно скориставшись наданими йому послугами.

Позивач мав можливість до активізації договору, відповідно до п.п.1.4 статті 1 договору, розірвати даний договір і адміністратор згідно статті 8 договору мав здійснити повернення сплачених учасником коштів.

Відповідно до статті 627 ЦК України та до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ОСОБА_4 погодився з умовами договору, підписавши договір з додатками.

За наявності наведених вище доказів та обставин, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов до висновку про нікчемність укладеного між сторонами договору у зв'язку з тим, що діяльність відповідача вводить споживача в оману, що ця діяльність носить ознаки пірамідальної схеми , яка є забороненою.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним укладеного між сторонами договору, позивач як на підставу позову також вказував на відсутність у відповідача права ( ліцензії) на укладення подібних договорів.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, не перевірив обґрунтованість позовних вимог з цих підстав , що теж призвело до невірного і не повного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи ПП « Грандфінресурс» є Адміністратором соціальної програми для населення, тобто адмініструє грошові кошти учасників і його діяльність регулюється Законом України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.»

Згідно статті 1 Договору, відповідач зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника - позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, або надати учаснику відповідну суму позики в тому числі: сформувати Реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги.

Пунктом 3 частині 1 ст. 9 Закону « Про ліцензування певних видів господарської діяльності» зазначено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність , зокрема з надання фінансових послуг.

Згідно з п. 1.5 ч.1 ст.1 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок інших осіб, а у випадках , передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку , збереження реальної вартості фінансових активів. Такими фінансовими послугами, як зазначено в пунктах 2,6,11 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, вважається довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах.

Законом України від 02.06. 2011 року « Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» стаття 4 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг « доповнена таким видом фінансової послуги як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ( п.11-1 статті 4 ). Даний закон набрав чинності з 09.01. 2012 року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень цього Закону зазначено: спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Згідно п.3 Прикінцевих положень цього Закону фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідності з вимогами цього Закону.

З аналізу вказаного законодавства вбачається, що ліцензійні умови для здійснення діяльності адміністрування фінансових активів для придбання товарі у групах мали бути розроблені та затверджені в шестимісячний строк з дня опублікування цього закону. Фінансовим установам цим законом було надано час протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону , тобто до 09. 01. 2013 року.

Оскільки спірний договір між сторонами був укладений 11 лютого 2013, тобто після 09.01.2013 року, то укладення такого договору не відповідало вимогам законодавства, оскільки для укладення такого договору з позивачем відповідач повинен був отримати у встановленому законом порядку відповідну ліцензію.

Тому вчинення відповідачем вказаного правочину без відповідного дозволу ( ліцензії) в силу ч.1 ст. 203, ч.ч.1,3 ст. 215 , ст.. 227 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

Виходячи з правових наслідків недійсності правочину, визначених абз.2 ч.1.ст. 216 ЦК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2800грн. на повернення сплаченого ним за договором комісійного внеску.

На підставі викладеного рішення суду відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України в частині вирішення позовних вимог про визнання угоди недійсною підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.303, ст.307, ст.309, ст.314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Грандфінресурс» Ткаченко Ірини Валеріївни задовольнити частково.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 липня 2013 року в частині вирішення позовних вимог про визнання правочину недійсним скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати недійсним договір №218735 від 11 лютого 2013 року з додатками №1 та №2 до нього, укладеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Грандфінресурс».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: -

Судді: -