Ухвала суду № 35544598, 10.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р.Справа № 820/5882/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 820/5882/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 23.04.2013 року № 0000952220, № 0000962220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 820/5882/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс Схід Компані", зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.04.2006 року, про що зроблений запис № 14801020000025049. Знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова з 04.04.2006 року за № 672/118, зареєстровано платником податку на додану вартість з 17.04.2012 року відповідно до свідоцтва №200042308.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Атлантіс Схід Компані" з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП "Будком-Алон" за період з 01.04.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ "Праксет-Харків" за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року та ТОВ "Спецтрубомонтаж" за період травень, вересень 2012 року та подальшої участі отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях.

Результати перевірки оформлені актом від 09.04.2013 року № 1408/22.2-05/34332486.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на прибуток на загальну суму 562375 грн. за 2 квартал 2012 року - 81730 грн., за 3 квартал 2012 року - 480 645 грн., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого податковим органом зроблений висновок про заниження та сплаті до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "БудкомАлон" за період з 01.04.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ "Праксет-Харків" за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року та ТОВ "Спецтрубомонтаж" за період травень, вересень 2012 року на загальну суму 535595грн. (т. 1 а.с. 45-61).

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення: від 23.04.2013 року №0000962220, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у розмірі 669493,75 грн. у тому числі: за основним платежем - 535595,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 133898,75 грн. та від 23.04.2013 року №0000952220, яким визначена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 702968,75 грн. у тому числі: за основним платежем - 562375 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 140593,75 грн. (т.1 а.с. 62-63).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про порушення ТОВ "Атлантіс Схід Компані" п. 138.1 ст. 138 та п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ "Праксет-Харків", ТОВ "Спецтрубомонтаж" та ПП "Будком-Алон, які, на думку податкового органу, реально не відбулись, а правочини, вчинені між позивачем та вищезазначеними контрагентами, здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними.

Наведені висновки контролюючий орган обґрунтовує посилаючись виключно на податкову інформацію, отриману від ДПІ контрагентів позивача.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 15.06.2012 року між ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Замовник) та ТОВ "Праксет-Харків" (Виконавець) укладений договір про надання послуг (а.с. 64, т.1).

Відповідно до умов вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати йому відповідно до умов договору, послуги з розміщення співробітників Замовника у м. Херсон у відповідності до заявки, а Замовник зі свого боку зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На виконання умов договору позивач отримав від ТОВ "Праксет-Харків" послуги з розміщення (забезпечення житлом) в м. Херсоні 16 співробітників в період з 24.06.2012 року по 30.06.2012 року, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 2706-17 від 27.06.2012 року (а.с. 65, т.1).

За наслідками господарських операцій ТОВ "Праксет-Харків"видало позивачу податкову накладну від 27.06.2012 року № 311 на загальну суму 9240 грн. у т.ч. ПДВ - 1540 грн, на підставі якої позивачем було сформовано та задекларовано податковий кредит на суму 1540,00 грн., що відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Позивач сплатив на користь ТОВ "Праксет-Харків" вартість придбаних товарів та наданих послуг (робіт), що підтверджується копією платіжного доручення № 57 від 05.09.2012 року з відміткою банку про виконання (а.с. 68, т.1).

Надане позивачем платіжне доручення засвідчує факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Окрім того, на підтвердження виконання вказаного договору, позивачем до матеріалів справи надана заявка, оформлена та підписана директором ТОВ "Атлантіс Схід Компані" від 15.06.2012 року на адресу ТОВ "Праксет-Харків" щодо забезпечення житлом у місті Херсон 16 співробітників підприємства (а.с. 166, т. 1).

Факт надання послуг підтверджується складеним звітом від 29.06.2012 року, затвердженим директором ТОВ "Праксет-Харків" Скубак О.А. та підписаний між ТОВ "Атлантіс Схід Компані" та ТОВ "Праксет-Харків", в якому зазначено, що були надані послуги щодо розміщення співробітників ТОВ "Атлантіс Схід Компані" у місті Херсон з 24.06.2012 року по 30.06.2012 року у кількості 16 осіб (а.с. 167, т.1).

З матеріалів справи слідує, що замовлення послуг у ТОВ "Праксет-Харків" було обумовлено виробничою необхідністю з метою виконання договору, укладеного між ТОВ «Атлантіс Схід Компані» (Виконавець) і ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (Замовник) від 07.06.2012 року, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок проведення ремонтних робіт Херсонського ЛВУМГ (а.с. 202-208, 215-221, т.2).

За умовами вказаних договорів та згідно кошторисної документації, складеної сторонами договорів підряду, роботи виконувались в м. Херсон працівниками ТОВ «Атлантіс Схід Компані» (Виконавець), що підтверджує наявність у позивача ділової мети при укладанні договору з ТОВ "Праксет-Харків", оскільки розміщення працівників, залучених до виконання договору підряду у вказаний період часу було обумовлено господарською необхідністю підприємства.

Надані копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача з ТОВ "Праксет-Харків" були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи податковими накладними, договорами та іншими первинними документами, а саме реальне фактичне придбання послуг, які було використано у господарській діяльності позивача.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Спецтрубомонтаж" (Постачальник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Покупець) укладено договір поставки № ДГ 03/09 від 03.09.2012 року (а.с. 71-72, т.1).

За умовами вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю будівельні матеріали (далі за текстом - товар) партіями на підставі заявок Покупця, в яких зазначається асортимент та кількість необхідного товару, а також на підставі видаткових накладних, які оформлюються на кожну партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити за товар.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Поставка товарно-матеріальних цінностей за вказаним договором підтверджується видатковими накладними: від 03.09.2012 року № РН-0000261, від 04.09.2012 року № РН-0000262, від 05.09.2012 року № РН-0000263, від 06.09.2012 року № РН-0000264, від 07.09.2012 року № РН-0000265, від 07.09.2012 року № РН-0000266, від 10.09.2012 року № РН-0000267, від 11.09.2012 року № РН-0000268, від 12.09.2012 року № РН-0000269, від 13.09.2012 року № РН-0000270, від 14.09.2012 року № РН-0000271, від 17.09.2012 року № РН-0000272, від 18.09.2012 року № РН-0000279, від 19.09.2012 року № РН-0000273, від 20.09.2012 року № РН-0000274, від 21.09.2012 року № РН-0000275, від 24.09.2012 року № РН-0000276, від 25.09.2012 року № РН-0000277, від 26.09.2012 року № РН-0000278, суми по яких були віднесені позивачем до складу валових витрат (а.с. 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, т.1).

Також у ході виконання договору позивач отримав від ТОВ "Спецтрубомонтаж" податкові накладні від 03.09.2012 року № 1, від 04.09.2012 року № 4, від 05.09.2012 року № 9, від 06.09.2012 року № 20, від 07.09.2012 року № 29, від 07.09.2012 року № 28, від 10.09.2012 року № 38, від 11.09.2012 року № 43, від 12.09.2012 року № 46, від 13.09.2012 року № 51, від 14.09.2012 року № 56, від 17.09.2012 року № 61, від 18.09.2012 року № 66, від 19.09.2012 року № 72, від 20.09.2012 року № 79, від 21.09.2012 року № 87, від 24.09.2012 року № 94, від 25.09.2012 року № 101, від 26.09.2012 року № 111, на суму вартості товарно-матеріальних цінностей, поставлених ТОВ "Спецтрубомонтаж" за договором № ДГ 03/09 від 03.09.2012 року.

Надані позивачем платіжні доручення засвідчують факт виконання зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти (а.с. 111-118, т.1).

Також колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства "Балтімор" до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу. Один із екземплярів товарно-транспортної накладної, як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, передається вантажоодержувачу, і служить для оприбуткування вантажу (товару).

За змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності у покупця, безвідносно до умов договору поставки про зобов'язану сторону щодо доставки товару.

У спірних правовідносинах товар діставлявся автомобільним транспортом.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно- транспортними накладними, з яких вбачається, що вантажовідправником є ТОВ "Спецтрубомонтаж", вантажоодержувачем - ТОВ "Атлантіс Схід Компані", перевезення вантажу здійснювалося автопідприємством ФОП ОСОБА_3, пункт навантаження -м. Харків, вул. Чугуївська, 80, пункт розвантаження - м. Харків, пров. Сидоренківський, 1а (а.с. 168-185, т.1).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає факт поставки позивачу ТОВ "Спецтрубомонтаж" товарів, вартість яких та суми ПДВ в ціні за які позивач включив до валових витрат та до податкового кредиту в податкових деклараціях за податкові звітні періоди, є встановленим з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом з дотриманням вимог статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Використання позивачем складського приміщення за адресою м. Харків, пров. Сидоренківський, 1а відповідає зазначеному в товарно - транспортних накладних пункту розвантаження, підтверджується договором оренди № 15/4 від 03.04.2012 року, укладеним між ПП фірма «Бриз-СПД» (Орендодавець) та "Атлантіс Схід Компані" (Орендар) (а.с. 165, т.1).

Оприбуткування придбаного товару у ТОВ "Спецтрубомонтаж" підтверджується також карткою рахунку 631 (а.с. 119-138, т.1).

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки № 02-05 від 31.05.2012 року, укладеного між ПП "Будком-Алон" (Постачальник) та ТОВ "Атлантіс Схід Компані" (Покупець) встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю будівельні матеріали в асортименті, в подальшому "Продукція", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її відповідно до умов договору.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи надані виписані ПП "Будком-Алон" податкові накладні: від 04.06.2012 року № 10, від 13.06.2012 року № 49, від 14.06.2012 року № 55, від 15.06.2012 року № 69, від 15.06.2012 року № 70, від 18.06.2012 року № 85, від 20.06.2012 року № 98, від 21.06.2012 року № 111, від 22.06.2012 року № 122, від 27.06.2012 року № 150, від 02.07.2012 року № 4, від 03.07.2012 року № 11, від 04.07.2012 року № 18, від 05.07.2012 року № 29, від 06.07.2012 року № 36, від 10.07.2012 року № 49, від 11.07.2012 року № 58, від 12.07.2012 року № 66, від 13.07.2012 року № 81, від 16.07.2012 року № 85, від 17.07.2012 року № 97, від 18.07.2012 року № 105, від 19.07.2012 року № 120, від 20.07.2012 року № 129, від 23.07.2012 року № 140, від 24.07.2012 року № 151, від 25.07.2012 року № 159, від 26.07.2012 року № 170, від 27.07.2012 року № 181, від 01.08.2012 року № 5, від 03.08.2012 року № 18, від 06.08.2012 року № 29, від 07.08.2012 року № 38, від 10.08.2012 року № 63, від 13.08.2012 року № 73, від 14.08.2012 року № 86, від 17.08.2012 року № 110, від 20.08.2012 року № 122, від 21.08.2012 року № 127, від 27.08.2012 року № 152, від 28.08.2012 року № 165, від 28.08.2012 року № 164, від 29.08.2012 року № 170, від 30.08.2012 року № 177.

Факт відвантаження товару на адресу ТОВ "Атлантіс Схід Компані" підтверджується складеними видатковими накладними: від 04.06.2012 року № 1125, від 13.06.2012 року № 111, від 14.06.2012 року № 1129, від 15.06.2012 року № 1107, від 15.06.2012 року № 1106, від 18.06.2012 року № 1130, від 20.06.2012 року № 1128, від 21.06.2012 року № 1108, від 22.06.2012 року № 1109, від 27.06.2012 року № 1110, від 02.07.2012 року № РН-0000146, від 03.07.2012 року № РН-0000147, від 04.07.2012 року № РН-0000148, від 05.07.2012 року № РН-0000149, від 06.07.2012 року № РН-0000151, від 10.07.2012 року № РН-0000150, від 11.07.2012 року № РН-0000152, від 12.07.2012 року № РН-0000153, від 13.07.2012 року № РН-0000154, від 16.07.2012 року № РН-0000155, від 17.07.2012 року № РН-0000156, від 18.07.2012 року № РН-0000157, від 19.07.2012 року № РН-0000158, від 20.07.2012 року № РН-0000159, від 23.07.2012 року № РН-0000160, від 24.07.2012 року № РН-0000161, від 25.07.2012 року № РН-0000162, від 26.07.2012 року № РН-0000163, від 27.07.2012 року № РН-0000164, від 01.08.2012 року № РН-0000175, від 03.08.2012 року № РН-0000179, від 06.08.2012 року № РН-0000181, від 07.08.2012 року № РН-0000183, від 10.08.2012 року № РН-0000186, від 13.08.2012 року № РН-0000189, від 14.08.2012 року № РН-0000191, від 17.08.2012 року № РН-0000195, від 20.08.2012 року № РН-0000199, від 21.08.2012 року № РН-0000202, від 27.08.2012 року № РН-0000220, від 28.08.2012 року № РН-0000223, від 28.08.2012 року № РН-0000222, від 29.08.2012 року № РН-0000227, від 30.08.2012 року № РН-0000230.

Оплата за поставлений товар здійснена у повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи та засвідчені банківською установою платіжні доручення. В якості доказу руху товару від ПП "Будком-Алон" на користь ТОВ "Атлантіс Схід Компані" позивачем надані належним чином складені товарно-транспортні накладні. В якості доказів оприбуткування придбаного товару у ПП "Будком-Алон" позивачем до матеріалів справи надано картку рахунку 631.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що до матеріалів справи надана ліцензія, видана ТОВ "Атлантіс Схід Компані" щодо здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком) строком дії з 09.08.2011 року по 01.06.2016 року, що підтверджує пов'язаність укладених договорів, предметом яких є придбання будівельних матеріалів, з веденням власної господарської діяльності. Окрім того, позивачем до матеріалів справи наданий договір оренди № 15/4 від 03.04.2012 року, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язується надати за дійсним договором Орендарю в оренду нежитлове приміщення загальною площею 125 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, пров. Сидоренківський, б.1а з метою зберігання товару, обладнання та матеріалів.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентом підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача акту.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 820/5882/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Жигилій С.П. Старостін В.В.