Ухвала суду № 35544599, 04.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р.Справа № 816/899/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 816/899/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товарство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000092301/18 від 07.02.2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 07 лютого 2013 року № 0000092301/18.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстроване як юридична особа 05.01.1995 року виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, взяте на податковий облік в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ за № 517 від 05.01.1995 року та зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво № 23517488, індивідуальний податковий номер 001912816023.

У термін з 08.01.2013 року по 14.01.2013 року посадовою особою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Дем Україна" за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., по взаємовідносинах з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві продукт", ТОВ "Арвест", ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дань-Кремінь", ТОВ "Чєнгун", ТОВ "Економ-Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтєксторг", ТОВ "Реал Інвест" за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2012 р. у зв'язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запити Кременчуцької ОДПІ № 18365/10/22-112 від 09.07.2012 р. та № 36060/10/22-112 від 16.11.2012 р.", за результатами якої складено акт від 21.01.2013 року № 420/22.4-11/00191282 /а.с. 18-37/.

За висновками перевірки позивачем, зокрема, порушено пункти 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, пункти 200.3, 200.4 ст.200, пункти 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті якого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 5742 грн., у тому числі за травень 2011 року на суму 910 грн. та серпень 2011 року на суму 4832 грн. /а.с. 36-37/

Відповідач пов'язує встановлене порушення із завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 5742 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 910 грн. та за липень 2011 року на суму 4832 грн., по господарській операції з ТОВ "Дем Україна" згідно договору поставки № 1113/4638 від 30.04.2010 року, вважаючи укладений з ТОВ "Дем Україна" правочин нікчемним, а господарську операцію безтоварною.

Згідно висновків акту перевірки неправомірне включення позивачем суми ПДВ до складу податкового кредиту квітня 2011 року в розмірі 910 грн. та липні 2011 року на суму 4832 грн. з урахуванням пунктів 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 5742 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 910 грн. та за серпень 2011 року на суму 4832 грн.

07 лютого 2013 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (Комсомольське відділення) на підставі акту перевірки від 21.01.2013 року № 420/22.4-11/00191282 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092301/18, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 5742 грн. на визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 2417 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням №0000092301/18 від 07.02.2013 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, серпень 2011 року у сумі 5742 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу, що позивачем завищено бюджетне відшкодування за травень, серпень 2011 року у розмірі 5742 грн. через включення до податкового кредиту квітня, липня 2011 р. податкових накладних з ПДВ, виданих на підставі нікчемного правочину, укладеного між ВАТ «Полтавський ГЗК» та ТОВ «Дем Україна».

Висновок про неправомірність включення податкових накладних, виданих ТОВ «Дем Україна» до податкового кредиту ВАТ «Полтавський ГЗК» базується на тому, що за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дем Україна» податковим органом було складено акт від 13.04.2012 року № 365/15-424/34631928, згідно з яким встановлено, що ТОВ «Дем Україна» було укладено договір з контрагентом-постачальником ТОВ «Промтехнооопт», який не створює юридичних наслідків та укладався для формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Тобто, податковий орган дійшов висновку, про надання податкової вигоди покупцям підприємства по ланцюгу постачання від ТОВ «Промтехноопт» через ТОВ «Дем Україна» до ВАТ «Полтавський ГЗК» з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п.200.3 та п.200.4 ст.200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дем Україна" (постачальник) укладено договір № 1113/4638 /а.с. 142-143/, строком дії до 31.12.2011 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується здійснити поставку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем було надано податкові накладні, рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, платіжні доручення.

Наявність зазначених документів первинного та бухгалтерського обліку відповідачем підтверджена в акті перевірки.

Податкові накладні включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року та липень 2011 року.

Придбаний у ТОВ "Дем Україна" товар використовується у господарській діяльності позивача, а саме у структурному підрозділі "Управління ГОК Сервіс", який здійснює технічне обслуговування та ремонт обладнання ВАТ "Полтавський ГЗК". Товстомір ультразвуковий МG2ХТ використовується для визначення наявності та розміру іржі на кузовах автомобілів, техніки. А перетворювачі ультрахвильові є витратними матеріалами для прибору Товстомір ультразвуковий МG2ХТ /а.с. 86/.

Надані позивачем первинні документи не містять дефектів форми та змісту, які могли б спричинити втрату ними юридичної сили та доказовості, вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Отже, позивачем підтверджено факт реального здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит та бюджетне відшкодування позивача.

Крім цього, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. по справі № 816/899/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.