Ухвала суду № 35538454, 12.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. № 9104/77100/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркор Україна» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

28 жовтня 2011 року позивач - ТзОВ «Меркор Україна» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Галицькому районі м. Львова у якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0001632321 та № 0001642321.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що безпідставним є висновок податкового органу про те, що підприємство при отриманні імпортних товарів до валових витрат повинно включити суми розраховані шляхом перерахунку вартості товарів у національній валюті України за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на момент отримання (оприбуткування) таких товарів. Підприємство відповідно до вимог податкового законодавства збільшувало або зменшувало валові витрати на дату фактичного отримання товару відповідно до вантажних митних декларацій на вартість таких товарів згідно із курсом відповідної валюти, встановленої НБУ на момент здійснення митного оформлення. Суму валових витрат можна було визначити лише після оплати товару, тобто коли вже відома балансова вартість валюти, витраченої на придбання цих товарів. При цьому, терміни оплати товару, його оприбуткування та оплата за нього в часі не збігаються, що відповідає умовам укладених позивачем договорів з іноземними постачальниками. Крім цього, позивач вважає, що відповідачем безпідставно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 897671 грн, оскільки це суперечить положенням пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, які не містять прямої заборони враховувати у другому кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане у попередньому звітному (податковому) періоді.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 14.10.2012 року № 0001632321 та № 0001642321.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така ухвалена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що виходячи з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податків при отриманні імпортних товарів до валових витрат включає суми зарахованої шляхом перерахунку вартості товарів у гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на момент отримання (оприбуткування) таких товарів та не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною обмінного курсу протягом такого звітного періоду. Крім того, апелянт посилається на безпідставність включення позивачем до складу валових витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року, оскільки дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України дають підстави вважати, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу валових витрат першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та прибули в судове засідання, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Меркор Україна» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, результати якої відображені актом № 3440/23-209/34768216 від 03.10.2011 року.

Податковим органом встановлено, що ТзОВ «Меркор Україна» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства від'ємне значення об'єкта оподаткування попередній звітних періодів (р.04.9), в тому числі: - за І квартал 2010 року (уточнений розрахунок від 29.07.2010 року № 55604) в сумі 1092346 грн; - за півріччя 2010 року (декларація від 04.08.2010 року № 57884) в сумі 1411289 грн; - за 9 місяців 2010 року (декларація від 22.10.2010 року № 79702) в сумі 224418 грн; - за 2010 рік (декларація від 31.01.2011 року № 106813) на суму 224418 грн; - за І квартал 2011 року (декларація від 28.04.2011 року № 34339) на суму 897671 грн.

ТзОВ «Меркор Україна» відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік. Підприємством подано уточнюючий розрахунок за 2009 рік, згідно якого збільшено валові витрати (р. 04.1) на суму 1453024 грн (в тому числі 804104 грн сума курсових різниць нарахованої на товарну заборгованість перед нерезидентами та 648920 грн послуги сторонніх організацій по рах. 84, не враховані в минулих податкових періодах) та зменшено валові витрати (р. 04.2) на суму 13173 грн та (р.7) на суму 28562грн.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що ТзОВ «Меркор Україна» в порушення пп. 7.3.3, пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищило валові витрати на вартість курсових різниць по перерахунку товарної заборгованості за отриманий товар від нерезидентів згідно контрактів:

- Spolka Akcyjna» Польща, ul.Grzegorza z Sanoka, 2, 80-408, Gdansk, Polska, контракт № 1 від 02.01.2009 року на поставку протипожежних дверей та воріт, загальна сума контракту 1500000 євро;

- «ВЕМ Вrudniccy Sp. Z o.o»Польща, Miroslav, 26 A, 09-472 Slupno, Polska, контракт № 21/07/08-1 від 21.07.2008 року на поставку протипожежних дверей, загальна сума контракту 50000 євро.

Також, ТзОВ «Меркор Україна» в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включено послуги сторонніх організацій, що не пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року.

З урахуванням зазначених висновків, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001632321 від 14.10.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 70 130 грн., з них 56104 грн сума основного платежу, 14026 грн штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТзОВ «Меркор Україна» в Декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року в рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» відображено суму 992372 грн.

Згідно поданої Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року в рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду» відображено суму 897671 грн. Об'єкт оподаткування в рядку 08 Декларації становить 992372 грн.

Таким чином, у ІІ кварталі 2011 року за результатами фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Меркор Україна» задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування з урахуванням суми збитків попереднього звітного періоду в сумі 897671 грн.

У зв'язку з викладеним, податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги ст. 36, пп. 37.1 ст. 37, пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, у зв'язку із завищенням від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 897671 грн.

На підставі викладеного відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001642321 від 14.10.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 897671 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки при перерахуванні коштів в оплату за отримані товари, позивач розраховував різницю між балансовою вартістю сплаченої постачальнику валюти і сумою, попередньо віднесеною до складу валових витрат підприємства. На отриману різницю у бік збільшення або зменшення позивачем здійснювалось коригування раніше відображених показників валових витрат, що кореспондується з вимогами пп.7.3.1, 7.3.2, 7.3.4, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Декларуючи валові витрати на момент фактичного отримання товару по їх вартості за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату оприбуткування, позивач діяв у відповідності до пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 та пп. 11.2.3 п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а збільшення або зменшення суми валових витрат з урахуванням фактичного визначення балансової вартості валюти є правомірним. Щодо включення позивачем до складу валових витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року, то суд першої інстанції зазначив, що згідно з чинним на момент виникнення спірних відносин податковим законодавством, у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат у ІІ кварталі 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить, а тому в діях позивача відсутні порушення норм п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п.5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат платника податку у разі здійснення операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів.

Судом встановлено, що позивач, керуючись вказаною нормою, збільшував або зменшував валові витрати на дату фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей відповідно до вантажних митних декларацій на вартість таких товарів згідно із курсом відповідної валюти, встановленої Національним банком України на момент здійснення митного оформлення.

Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 334/94-ВР визначено, що отримані (нараховані) платником податку доходи в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання таких доходів та не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Згідно пп. 7.3.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, яка визначена відповідно до пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї ж статті та не підлягає перерахунку у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Підпункт 7.3.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР зобов'язує підприємства відображати витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, у сумі, що дорівнює балансовій вартості іноземної валюти.

Таким чином, у випадку формування валових витрат по першій події (оприбуткування товару) право на валові витрати вже існує, однак балансову вартість іноземної валюти, якою такий товар буде згодом оплачено, у цей момент ще не можна обчислити. Відтак, суму валових витрат згідно з правилами п. 7.3 вказаного Закону можна було визначити лише після оплати товару, тобто коли вже відома балансова вартість валюти, витраченої на придбання цих товарів.

Як встановлено, терміни отримання товару, його оприбуткування та оплата за нього в часі не збігаються, оскільки спочатку виставляються рахунки замовника на поставку товару згідно існуючого курсу на ринку та здійснюється часткова оплата від замовника, згодом поставка та отримання імпортного товару по замовленню через 60 днів згідно контрактів з іноземними постачальниками виробниками (цей час потрібен виробнику для виготовлення продукції згідно індивідуального замовлення), оплата постачальнику закордон здійснювалась ще через 60 днів згідно контракту (після повної сплати українським замовником своїх фінансових зобов'язань щодо ТзОВ «Меркор Україна»). Таким чином, щоб здійснити оплату іноземному постачальнику за виготовлену та поставлену продукцію, ТзОВ «Меркор Україна» витратила кошти у гривнях на купівлю валюти по курсу на міжбанківській валютній біржі, що є суттєво вищим, ніж той, по якому отримано товар згідно вантажно-митних декларацій.

При оприбуткуванні товарів позивач до складу валових витрат відносив вартість імпортних товарів, розраховану із застосуванням курсу НБУ, що діяв на момент митного оформлення товару, що повністю узгоджується з приписами пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а коли визначав балансову вартість валюти по кінцевому розрахунку, то як вбачається з таблиць коригування вартості імпортного товару, вираховував податкову різницю, при цьому не тільки в сторону збільшення вартості валюти, але й показуючи від'ємну різницю в періоди, коли вартість валюти щодо гривні зменшувалась.

Тому при перерахуванні коштів в оплату за отримані товари, позивач розраховував різницю між балансовою вартістю сплаченої постачальнику валюти і сумою, попередньо віднесеною до складу валових витрат підприємства. На отриману різницю у бік збільшення або зменшення позивачем здійснювалось коригування раніше відображених показників валових витрат, що відповідає вимогам пп. 7.3.1, 7.3.2, 7.3.4, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України № 334/94-ВР.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що декларуючи валові витрати на момент фактичного отримання товару по їх вартості за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату оприбуткування, позивач діяв у відповідності до пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 та пп. 11.2.3 п.11.2. ст. 11 Закону № 334/94-ВР, а збільшення або зменшення суми валових витрат з урахуванням фактичного визначення балансової вартості валюти є правомірним.

Сукупний аналіз норм, якими регламентовано оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті та Правила ведення податкового обліку, зокрема, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР, яким визначається датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, беручи до уваги, що за обставинами справи при імпорті товарів першою подією було отримання товару, а датою збільшення витрат є дата оприбуткування товарів, оскільки визначити розмір витрат по розрахунку з нерезидентами є неможливим, так як балансова вартість валюти стане відома тільки після проведення фактичного розрахунку, і суд вважає, що позивачем фактично проведено коригування валових витрат після проведення розрахунку з нерезидентам, згідно згаданих вище договорів, тобто доведення валових витрат до рівня справжньої балансової вартості валюти.

Таким чином, вірними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що формування позивачем валових витрат при імпортних операціях та валових доходів при експортних, виходячи з балансової вартості іноземної валюти, відповідає вимогам Закону № 334/94-ВР, а тому податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0001632321 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0001642321 від 14.10.2011 року, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 897671 грн, то суд апеляційної інстанції зазначає.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону N 334/94-ВР.

Пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону N 334/94-ВР, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Із акта перевірки суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачем у І кварталі 2011 року у рядку 4.9 Декларації з податку на прибуток підприємств задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 897671 грн, а у рядку 08 від'ємне об'єкта оподаткування - 992372 грн.

У зв'язку з наведеним, у Декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року, в якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) в розмірі 992372 грн (рядок 06.6 Декларації).

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року. У подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до валових витрат ІІ календарного кварталу 2011 року, суму від'ємного значення, що виникло за підсумками першого кварталу 2011 року, в тому числі і тих, що виникли до 01.01.2011 року.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття «від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001642321 від 14.10.2011 року також підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-12121/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 15.11.2013 року.