Вирок № 35530313, 27.03.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/11/2013

Справа № 428/487/13- к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Слива Р.М.,

потерпілого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012030370000039 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Борівське, м.Сєвєродонецька, Луганської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, яка має на утриманні доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

28 серпня 2012 року, близько 08-00 годин, ОСОБА_3, маючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в гостях у ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, таємно, скориставшись тим, що власник квартири ОСОБА_1 спав, викрала зі столу мобільний телефон «Nokia 1800», вартістю 160 гривень, згідно висновку експерта № 824/7 від 15.11.2012 року, з сім-картою мобільного оператора МТС, не маючи матеріальної цінності для потерпілого, який належить ОСОБА_1, чим спричинила потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 160 гривень.

Епізод № 2.

21 жовтня 2012 року, близько 11-00 годин, маючи злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в гостях у ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, таємно, повторно, скориставшись тим, що власник квартири ОСОБА_1 спав, таємно викрала зі стола мобільний телефон «Nokia 1616», вартістю 180 гривень, згідно висновку експерта № 827/7 від 15.11.2012 року, з сим-картою мобільного оператора МТС, не маюча матеріальної цінності для потерпілого, з грошима на рахунку в сумі 30 гривень, який належить ОСОБА_1, чим спричинила потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 210 гривень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України визнала повністю та суду показала, що вона мешкає з співмешканцем ОСОБА_4 і донькою ОСОБА_5, 2010 року народження. На обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває у лікаря психіатра з діагнозом - легка розумова відсталість. Ніде не працює, живе за рахунок грошової допомоги та за кошти, які дає мати співмешканця. Приблизно 4 роки, вона знайома з ОСОБА_1 (потерпілим), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2. У неї з ним дружні взаємини, іноді вона приходить до нього у гості щоб вжити спиртного. 27.08.2012 року, приблизно о 20-00 годин, вона прийшла в гості до ОСОБА_1, де вони вживали з ним пиво, після чого вона залишилась у нього ночувати. Прокинулась вона, приблизно о 08-00 годині 28.08.2012 року, ОСОБА_1 ще спав. Вона побачила, що на столі в кімнаті лежить мобільний телефон «Nokia 1800», в корпусі чорного кольору, який належить потерпілому, і в той момент у неї виник намір викрасти зазначений телефон. Скориставшись тим, що ОСОБА_1 спав, вона підійшла до столу і викрала мобільний телефон «Nokia 1800», який поклала собі в сумку та вийшла з квартири. Після чого, вона пішла на «Центральний ринок» м.Сєвєродонецька, де в барі «Лавашна» продала викрадений телефон разом з сім-картою своєму знайомому на ім'я ОСОБА_6, який працює в барі за 100 гривень. Про те, що телефон викрадений, вона ОСОБА_6 нічого не сказала. Гроші витратила на особисті потреби. 20.10.2012 року, приблизно о 23-00 годині, вона прийшла в гості до потерпілого, принесла пиво. Вони вживали з ним пиво, після чого вона залишилась ночувати в нього. Прокинулась, приблизно о 10-30 годин 21.10.2012 року, потерпілий ще спав. Вона побачила, що на столі в кімнаті лежить мобільний телефон «Nokia 1616», в корпусі чорного кольору, та рядом з ним лежав зарядний пристрій, які належали потерпілому. У неї виник намір викрасти вказаний мобільний телефон. Вона підійшла до столу та викрала телефон і зарядний пристрій до нього, і поклала їх до себе у сумку. Після чого вийшла з квартири, двері на замок не закривала. Потім вона пішла на «Центральний ринок» м.Сєвєродонецька. По дорозі достала сім-карту з викраденого телефону і викинула її, де саме, не пам'ятає. На «Центральному ринку» вона продала викрадений мобільний телефон и зарядний прилад за 40 гривень чоловіку на ім'я ОСОБА_7, який купує б/у техніку. Про те, що телефон викрадений, вона ОСОБА_7 не казала. Гроші отримані за телефон, витратила на власні кошти. У вчинених кримінальних правопорушеннях вона розкаюється, просить суд, строго її не наказувати, та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що у нього є знайома - ОСОБА_3 - обвинувачена у даному кримінальному провадженні. З ОСОБА_3 він знайомий, приблизно 3 роки, у них склались дружні відносини. Обвинувачена часто приходила до нього додому і вони вживали алкогольні напої. 27.08.2012 року, приблизно о 20-00 годин, він був дома і до нього прийшла обвинувачена. Вони вжили спиртне та ОСОБА_3 залишилась у нього ночувати. Наступного дня, він та ОСОБА_3 прокинулись, приблизно о 08-00 годин, він вжив спиртне і знов ліг спати. Коли вони з ОСОБА_3 лягали спати, його мобільний телефон «Nokia 1800» (в корпусі чорного кольору, який був придбаний ним 18.08.2012 року, б/у, за 180 гривень, без документів, був у справному вигляді, в мобільному телефоні знаходилась сім-карта мобільного оператора МТС, абонент № НОМЕР_1, на рахунку якої грошей не було, сім-карта матеріальної цінності для нього не представляє), лежав в кімнаті на письмовому столі. Наступного дня, 28.08.2012 року, приблизно о 13-00 годині, він проснувся та виявив, що пропав його мобільний телефон. В квартирі ОСОБА_3 не було. 20.10.2012 року, приблизно о 23-00 годині, він був дома, до нього прийшла в гості ОСОБА_3. Обвинувачена принесла з собою 2 л. пива «Жигулівське», яке вони разом випили і лягли спати. Його мобільний телефон «Nokia 1616» (в корпусі чорного кольору, який був придбаний 19.10.2012 року, б/у, за 220 гривень, без документів, був у справному вигляді, з сім-картою МТС, абонент № НОМЕР_2, на рахунку якого було 30 гривень, з зарядним пристроєм, сім-карта та зарядний пристрій для нього не представляють матеріальної цінності), лежали в кімнаті на письмовому столі. Наступного дня 21.10.2012 року, приблизно об 11-00 годин він проснувся і виявив пропажу мобільного телефону і зарядного пристрою. ОСОБА_3 також була відсутня в квартирі. Він відразу зрозумів, що ОСОБА_3 викрала його телефони і зарядний пристрій. Про те, що сталося він повідомив міліцію. Матеріальних претензій до обвинуваченої у нього немає. Покарання обвинуваченій просив призначити не суворе.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 по епізоду № 1 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а по епізоду № 2 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судилась, до адміністративної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує думку потерпілого, який просив суворо не наказувати обвинувачену.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченої, ряду пом'якшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до неї вимоги п.п.2-3 ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речових доказів немає. Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю скоєних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 2-3 ст.76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну міста проживання та роботи.

Процесуальні витрати:

- за виробництво судово-товарознавчої експертизи № 827/7 від 15.11.2012 року в сумі 411 грн. 60 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909;

- за виробництво судово-товарознавчої експертизи № 824/7 від 15.11.2012 року в сумі 588 грн. 48 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО - 804013, р/р - 31111115700080, код - 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченій роз'яснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя О.М. Горбатенко