Постанова № 35527713, 22.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 р. Справа № 804/14207/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріЧмоні А.О. за участю: представників позивача представників відповідача Шитець В.М., Потапова .М., Харченко С.В., Ключенкової Х.В. Немченко К.І., Величко Г.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Променерговузол" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Променерговузол» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001362250 від 15.05.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом була проведена позапланова документальна виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Променерговузол». В акті №1204/225/05496655 від 20.03.2013 року, складеному за результатами перевірки, зафіксовано порушення законодавства та на підставі акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001362250 від 15.05.2013 року. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення - необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених в письмовому запереченні на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач Публічне акціонерне товариство «Променерговузол» зареєстроване 19.01.1996 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області та знаходиться на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.

На підставі наказу №243 від 25.02.2013 року Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства «Променерговузол» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №1204/225/05496655 від 20.03.2013 року, яким встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Променерговузол» п. п. 14.1.36 п.14.1 статті 14, п.138.4 статті 138, п.п. 139.1.1 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 320 830 грн.

25.04.2013 року позивачем до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області були надані заперечення на акт перевірки.

08.05.2013 року за вих.№14383/10/22-5 була надана відповідь на заперечення, якою акт перевірки №1204/225/05496655 від 20.03.2013 року залишено без змін.

На підставі акту перевірки Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001362250 від 15.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 320 830 грн. за основним платежем та 160 415 грн. за штрафними санкціями.

07.06.2013 року позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до Головного Управління Міністерства доходів і зборів України в Дніпропетровській області, яка рішенням від 06.08.2013 року була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення, відповідно без змін.

16.08.2013 року позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України, яка рішенням від 14.10.2013 року була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення, відповідно без змін.

Згідно з частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву, щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, суд приймає як неоспорюваний факт, дані податкового та бухгалтерського обліку описані актом перевірки№1204/225/05496655 від 20.03.2013 року.

Так, перевіркою було встановлені, та не заперечувались представниками сторін наступні обставини справи.

За період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року (перевіряємий період) підприємство задекларувало доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 13 300 430 грн., а саме у розмірі 10 824 401 грн.- від здійснення операцій із перекачки та очищення промислових стоків, пониження-передача електроенергії та здача в оренду приміщень (в декларації «Дохід від операційної діяльності») та у розмірі 2 476 029 грн.- від операцій оренди, операцій з торгівлі цінними паперами (векселями та акціями), страхове відшкодування, проценти банку (в декларації «Інші доходи»). Прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери корпоративними правами у розмірі 1 775 647 грн.

За період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року (перевіряємий період) підприємство задекларувало витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 12 954 617 грн., а саме у розмірі 11 209 100 грн. за операціями з придбання електроенергії, перекачки та очищення промислових стоків (декларація «Витрати операційної діяльності») та у розмірі 1 745 517 грн. за загальновиробничими витратами (4 480 грн.), адміністративними витратами (1 147 966 грн.) та іншими витратами звичайної діяльності та іншими оперативними витратами (593 071 грн.).

Перевіркою було встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 1 527 763 грн. та заниження податку на прибуток на суму 320 830 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган, в судовому засіданні, зазначив неправомірність віднесення доходів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери корпоративними правами до складу доходів позивача

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.14.1.36. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.14.1.56. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до пункту 138.4. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4. ст.138 ПКУ).

Стаття 139 Податкового кодексу України надає визначення витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Відповідно п.п.139.1.1. цієї статті, не включаються до складу витрат, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Під час розгляду справи судом було встановлено, та підтверджено представниками сторін, що підприємством не було здійснено та задекларовано за перевіряємий період витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків. Актом перевірки також не зазначено будь-яких даних щодо здійснення позивачам вищезазначених витрат.

Окремо суд звертає увагу, що в акті перевірки відсутнє будь-яке документальне підтвердження висновків, з посиланням на первинні документи, які підтверджують факт відсутності зв'язку понесених витрат у розмірі з1 527 763 грн. господарською діяльністю платника податку.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем були порушені вимоги п.п. 139.1.1 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, порушення якого зазначено висновками акту перевірки.

Що стосується посилань представника відповідача в судовому засіданні на неправомірність віднесення доходів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери корпоративними правами до складу доходів позивача, суд зазначає наступне.

Оподаткування операцій з цінними паперами визначене статтею 153 Податкового кодексу України.

Згідно абзацу 4 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами та інших, ніж цінні папери , корпоративних прав, в тому числі, окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу.

Відповідно до абзаців 5 та 6 пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну,викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду ( з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами паперів або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд вважає, що у разі, якщо доходи від продажу перевищують витрати внаслідок придбання цінних паперів протягом звітного періоду, буде мати місце прибуток від операцій з цінними паперами, який включається до складу доходів платника та збільшує об'єкт оподаткування з податку на прибуток.

Отже, донарахування відповідачем податку на прибуток на загальну суму 320 830 грн. є неправомірним, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області не відповідає вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Променерговузол» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001362250 від 15.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Променерговузол» понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 4 588,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2013 року

Суддя С.І. Озерянська