Ухвала суду № 35524811, 25.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/3146/13-ц Головуючий у І інстанції Гапоненко А.П.Провадження № 22-ц/780/5247/13 Доповідач у 2 інстанції ОлійникКатегорія 56 25.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, посилаючись на те, що в період від жовтня 2002 року до липня 2009 року вона перебувала в Італії, де працювала з метою заробляння грошей для придбання квартири, оскільки квартира АДРЕСА_1, у якій вона проживала, її не влаштовувала.

Вказувала, що в телефонній розмові з відповідачкою ОСОБА_4 остання запропонувала придбати їй квартиру АДРЕСА_2 яка на той час продавалася, і ОСОБА_4 повідомила їй, що квартира коштує 4400 доларів США, але сплачувати відразу повну вартість квартири не обов'язково, необхідно було лише терміново внести суму завдатку в розмірі близько 1200 доларів США, на що вона (позивачка) погодилася та переслала їй суму завдатку, а згодом і решту коштів.

Всього за період перебування її на роботі в Італії вона надіслала відповідачці ОСОБА_4 8717 доларів США 08 центів. Згодом дізналася, що придбана їй квартира оформлена на дочку ОСОБА_4 - ОСОБА_5 Відповідачі обіцяли переоформити квартиру на її ім'я. Відповідачка ОСОБА_4 пояснила, що квартира оформлена на її дочку у зв'язку з відсутністю відповідної довіреності, на підставі якої вона могла б укласти договір купівлі-продажу від її імені. Після цього відповідачі всіляко ухилялись від переоформлення квартири, а протягом 2008-2009 років вона знову перебувала в Італії і в 2011 році впевнилася, що відповідачі не переоформлять на неї квартиру і кошти не повернуть.

Від жовтня місяця 2009 року вона (позивачка) проживала в зазначеній квартирі. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду у справі за позовом ОСОБА_5 до позивачки ОСОБА_1 її (позивачку по даній справі) було виселено із квартири АДРЕСА_2 придбаної за її кошти.

Виходячи з вищенаведеного, позивачка просила суд визнати поважними причини пропущення нею строків позовної давності, захистити її порушене право і стягнути з відповідачів на її користь солідарно 69 675 грн. 62 коп. - суми, еквівалентної 8717 доларів США, 08 центів та судові витрати.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка дійсно працювала за кордоном переткнувши кордон 5 вересня 2002 року згідно наданої суду копії закордонного паспорту.

Відповідно до наданих суду копій квитанцій з перекладом переказів грошей через Вестерн юніон вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 отримувала із-за кордону грошові кошти в іноземній валюті починаючи від 13 жовтня 2002 року до 3 березня 2005 року різними сумами.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 був укладений між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_3, яка є відповідачем у справі, 27 вересня 2003 року, який ніким не оскаржувався і є дійсним.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачкою та її представником у судовому засіданні не доведено суду факт безпідставного набуття вищезазначених грошових коштів відповідачами на підставі ст.1212 ЦК України та передачі цих коштів відповідачам всупереч волі позивачки, оскільки остання висилала кошти добровільно, про що не заперечувала при розгляді справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253-255 ЦК України.

При вирішені цивільного спору по суті позовних вимог суд також вірно враховував, що позивачка дізналася достовірно, що зазначена квартира придбана на ім'я відповідачки ОСОБА_5 у 2006 році і відповідно про порушене її право, про що зазначала сама позивачка у позові і підтвердила у судовому засіданні, і враховуючи, що від відповідачів надійшла заява про застосування строків позовної давності, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачка у позовній заяві просила суд визнати поважними причини пропущення нею строків позовної давності та захистити її порушене право, але не заявила клопотання про поновлення терміну позовної давності та не надано доказів поважності причин пропущення строку позовної давності, а тому суд також прийшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 січня 2013 року №10-70/0/4-13 згідно з частиною третьою і четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Іванова І.В.

Мельник Я.С.