Ухвала суду № 35523685, 05.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р.Справа № 815/4423/13-аКатегорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» (далі - позивач, або ДП «Ренійський морський торговельний порт») до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Ренійському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001992200 від 24.05.2013 року на суму 630885 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року адміністративний позов Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання представник апелянта не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.130), причини неприбуття не відомі.

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.129), причини неприбуття не відомі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.05.2013 року інспекторами державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби було складено акт № 157/22-01125809 «Про результати виїзної планової перевірки ДП «Ренійський морський торговельний порт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року» (копія а.с.9-57).

Згідно із висновками даного акту перевіряючими встановлено порушення позивачем пункту другого примітки Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544 «Про портові збори» із змінами та доповненнями, пункту другого примітки Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214 «Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.07.1997 року за № 374/1399, з доповненнями та змінами, підпункту статті 185, 188, пункту 198.6 статті 198, пункту 199.6 статті 199, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI з доповненнями та змінами, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на 504708 гривень.

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 24.05.2013 року №0001992200 (копія а.с.7).

Даним рішення позивачу було визначено до сплати суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 504708 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 126177 гривень.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ДП «Ренійський морський торговельний порт» суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 07.05.2013 року №157/22-01125809, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами у справі.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Так, відповідно до ч. 1 Загальної частини Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544 «Про портові збори» портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором: група А - вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди; група Б - пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним; група В - ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу «ріка-море» пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки; група Г - несамохідні судна (крім барж); група Д - судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України; службові та військові судна; навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна; наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів); інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, та риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій).

Відповідно до другої примітки до вказаної вище ч. 1 Загальної частини Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544 «Про портові збори» судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що судна групи В, а саме буксири та баржі, які заходять до Ренійського морського торговельного порту, мають сплачувати портовий збір у розмірі передбаченому для суден групи А.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав помилковими та необґрунтованими доводи позивача про те, що у примітці № 2 не вказано, що судна пароплавств, які є членами Братиславської угоди і заходять у порти на річці Дунай, теж підпадають під дію цієї примітки, оскільки згідно зі змісту вказаної примітки вона поширюється на всі буксири та баржі віднесені до групи В, незалежно від того чи походять вони із країни члена Братиславської угоди чи ні. Приналежність буксирів та барж до групи А, а не до окремих об'єктів групи В, визначається приміткою 2 до ч. 1 Загальної частини Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544 «Про портові збори» за ознакою виконання цими суднами комерційних вантажних операцій.

Посилання апелянта на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року № 815/832/13-а, де, як зазначає позивач, судом, зокрема, розглядалось правильне застосування ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» нарахування портових зборів по групі «В» та підтверджено правомірність нарахування останнім вказаних портових зборів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, по-перше, судом при розгляді даної справи не перевірялось правомірність нарахувань ДП «Ренійський морський торговельний порт» портових зборів, що є предметом розгляду даної справи, по-друге, вказане рішення скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, та у задоволенні позовних вимог ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» відмовлено. При цьому, суд апеляційної інстанції, також, вказав, що Приміткою № 2 до Загальної частини Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544 «Про портові збори» визначено, що судна групи «В» (буксири та баржі), «Д» та «Е», що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А. В зазначеному положенні не вказано, що судна пароплавств, які є членами Братиславської угоди і заходять у порти на річці Дунай, не підпадають під дію вищенаведеної примітки.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/