Ухвала суду № 35515045, 18.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/11453/13

Справа № 522/27083/13-ц

УХВАЛА

про забезпечення позову

18 листопада 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Багнюк О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Перша Одеська держана нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Перша Одеська держана нотаріальна контора про визнання договору дарування квартири № 60, яка розташована в будинку № 42 по вулиці Преображенській в м. Одесі, нібито укладеного 01.11.2003 року його батьком ОСОБА_3, та ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 3-2762, недійсним.

В попереднє судове засідання 18.11.2013 року зявився представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 (діє за довіреністю від 19.09.2009р.), яка заявила суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру № 60, яка розташована в будинку № 42 по вулиці Преображенській в м. Одесі, яка є спірною.

Свої вимоги представник позивача обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 у зазначеній квартирі прописаний три роки, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16.12.2010 року було задоволено його позовні вимоги та визнано недійсним договір дарування вказаної квартири. Однак, нещодавно він дізнався про те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08.02.2012 року було скасовано вищезазначене рішення Апеляційного суду Одеської області та було залишено в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.09.2010 року, яким йому було відмовлено в його позовних вимогах. Таким чином, в разі не вжиття заходів забезпечення позову, може виникнути реальна загроза неможливості виконати рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

В попереднє судове засідання відповідачка (її представник) та представник третьої особи не зявилися, що виходячи із норми ч.1 ст. 153 ЦПК України це не створює перешкод для вирішення такого питання.

Суд розглянувши заяву, яка відповідає вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 предметом спору якого є визнання недійсним договору дарування квартири № 60, яка розташована в будинку № 42 по вулиці Преображенській в м. Одесі, укладеного 01.11.2003 року між його батьком ОСОБА_3, який помер 30.10.2005 року, та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 3-2762.

Твердження представника позивача про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду вважаються судом обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, а самі види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Також судом встановлено, що позивач зареєстрований в спірній квартирі, яка належала його батьку та яка на підставі зазначеного договору дарування була зареєстрованою за відповідачкою. 09.08.2011 року КП «ОМБТІ та РОН» було скасовано реєстрацію зазначеної квартири на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 16.12.2010 року.

В позові позивач вказує на те, що його батько ніколи не міг вчинити такий правочин, тобто подарувати квартиру іншій особі а сам залишитися без житла, ніколи не виражав своєї волі на її відчуженні та особисто не підписував цей договір.

Враховуючи, що предметом позову позивача є визнання недійсним договору на підставі якого була відчужена квартира, яка належала його померлому батьку, суд приходить до висновку щодо співмірності позовних вимог та видами забезпечення позову, які позивач просить вжити.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про обєкти та субєкти цих прав. Державна реєстрація речових прав є обовязковою, держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.

Згідно п.4 Постанови Пленума Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, враховуючи те, що незастосування заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, що вимоги є співмірними із заявленими вимогами, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача стосовно застосування способу забезпечення позовних вимог до розгляду справи по суті.

Через це суд вважає, що до вирішення спору між сторонами по суті необхідно накласти арешт на наступне майно, а саме: квартиру № 60, яка розташована в будинку № 42 по вулиці Преображенській в м. Одесі.

Керуючись ст.ст.. 11, 57, 151-153, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру № 60, яка розташована в будинку № 42 по вулиці Преображенській в м. Одесі.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копії ухвали для виконання направити до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (м. Одеса, вул. Старицького, 10-А) і заяву відповідного зразка про накладання арешту.

Дана ухвала суду набирає чинності із дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.