Ухвала суду № 3551475, 30.03.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

30 березня 2009 року                                                                                        № 22а-6071/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача          Шавеля Р.М.,

суддів                          Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу

заапеляційною скаргою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

напостанову господарського суду Тернопільської обл. від 16.01.2008р. у справі № 14/203-4611/5022

за позовомПриватного підприємства «Продторг-Тернопіль»

доТернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

провизнання недійсним акта опису активів, на які поширюється право податкової застави,-

В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>

15.11.2007р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Продторг-Тернопіль» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну предмету позову, просить визнати недійсним Акт № 41362/7/24-0143 від 12.06.2007р. опису активів, на які поширюється право застави, складений Тернопільською об’єднаною державною податковою інспекцією/ОДПІ/, стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.3-4, 94-95).

Постановою господарського суду Тернопільської обл. від 16.01.2008р.заявлений позов задоволено, визнано нечинним Акт опису активів Тернопільської ОДПІ, на які поширюється право податкової застави № 41362/7/24-0143 від 12.06.2007р.; стягнуто з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати (а.с.105-107).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Тернопільська ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.110-112).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що опис активів та складання спірного Акта проведені податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства, також платнику податків було скеровано першу податкову вимогу № 1/830 від 13.06.2007р.

Окрім цього, оскільки запропонований платником податків перелік основних засобів, які можуть бути надані в заставу, включав неліквідне майно, тому податковий керуючий самостійно визначив склад активів, на які поширюється право податкової застави та провів їх опис. Ним було враховано, що описані акції ЗАТ «Агрокомбінат» не використовуються безпосередньо у виробничому процесі підприємства, тому поширення на них податкової застави не порушує нормальної діяльності підприємства.

Також описані акції, на думку податкового керуючого, є ліквідними, придбання таких позивачем свідчить про їх попит, останні можуть бути швидко реалізовані, що дасть можливість в короткий проміжок часу погасити податковий борг.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

            Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.07.2006р. по 31.12.2006р., за результатами якої складено Акт перевірки № 3549/23-222/34473634 від 17.04.2007р.

            Також Тернопільською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Продторг-Тернопіль» по питанню дотримання вимог податкового та валютного законодавства щодо сплати податку на додану вартість та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за період з 18.07.2006р. по 31.12.2006р.

            За наслідками вказаних перевірок податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 0000472305/0/33697 від 21.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 9652 грн. 50 коп. та № 0000452305/0/33696 від 21.05.2007р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 25757 грн. 40 коп. (а.с.8, 9).

            12.06.2007р. податковим керуючим складено Акт № 41362/7/24-0143 від 12.06.2007р. опису активів, на які поширюється право застави, відповідно до якого право податкової застави поширено на прості іменні акції (емітент ЗАТ «Агрокомбінат») загальною вартістю 1021320 грн., які належать позивачу (а.с.6). Оспорюваний Акт опису слугував підставою для реєстрації наведених активів у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.73-74).

            13.06.2007р. Тернопільською ОДПІ сформовано першу податкову вимогу № 1/830, якою повідомлена позивача про наявність на 13.06.2007р. у нього податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями: по податку на прибуток – 25289 грн. 71 коп., по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства – 7178 грн. 15 коп., за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій – 29643 грн. 35 коп. (а.с.7).

            Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» наділяє податкового керуючого повноваженнями по визначенню складу активів, що підлягають продажу, а не правом визначення переліку активів, на які поширюється право податкової застави.

            Реалізація вказаних повноважень службовою особою контролюючого органу можлива згідно пп.10.1.1. п.10.1 ст.10 вказаного Закону не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги.

            Між тим, згідно матеріалів справи оспорюваний Акт опису активів складений відповідачем 12.06.2007р., тобто через сім днів з моменту виникнення у платника податкового боргу (05.06.2007р.) і за один день до прийняття першої податкової вимоги.

            Вірно вказано господарським судом й на те, що реальна сума податкового боргу на час виникнення спірних відносин складала 32467 грн. 86 коп., оскільки штрафні санкції, застосовані відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг» (а.с.10, 11), не належать до податків і зборів, а тому не відносяться до податкових зобов’язань та податкового боргу.

            Разом з цим, податковим органом поширено право податкової застави на прості іменні акції загальною вартістю 1021320 грн., що значно перевищує дійсну суму податкового боргу платника податків.

            Рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005р. визнано неконституційним пп.8.2.2 п.8.2. ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині поширення податкової застави на будь-які активи платника податків без урахування суми його податкового бору. Згідно вказаного рішення при наявності визначених законом підстав право податкової застави автоматично поширюється не на всі активи боржника, а застосовується з урахуванням розміру заборгованості.

            Таким чином, вартість майна боржника, яке перебуває в податковій заставі, повинне відповідати розміру податкового боргу.

            Відповідно до наказу ДПА України № 385 від 06.07.2006р., яким затверджено податкове роз’яснення статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі виникнення права податкової застави таке право може поширюватися на активи платника податків, розмір яких не є меншим двократного розміру податкового боргу платника податків на день виникнення права податкової застави.

            Натомість, згідно із оспорюваним Актом опису податковим керуючим право податкової застави поширено на активів, вартість яких в декілька десятків разів перевищує суму податкового боргу платника податків.

            Окрім цього, правильно зазначено господарським судом й про те, що відповідачем допущено порушення вимог закону щодо визначення переліку активів, на які розповсюджується право податкової застави.

            Як слідує з матеріалів справи, на момент проведення опису активів податковим керуючим позивачем було визначено і запропоновано контролюючому органу перелік активів на суму 121426 грн. 27 коп., на які поширюється право застави (а.с.12-64, 76).

            Незважаючи на перевищення вартості вказаного майна над сумою боргу, таке було визнано податковим керуючим неліквідним, через що активи для опису визначалися самим податковим органом.

            Між тим, стан запропонованого платником податків майна представниками відповідача не перевірявся, згідно бухгалтерських документів таке було придбано в 2006-2007рр., що свідчить про необґрунтованість висновку податкового керуючого про його неліквідність.

            Окрім цього, відповідно до ст.81 Господарського кодексу України акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

            Наведені положення суб’єктом владних повноважень при визначенні активів, які є реальними для продажу, не враховані.

            Отже, оспорюваний Акт № 41362/7/24-0143 від 12.06.2007р. опису активів, на які поширюється право застави, прийнятий Тернопільською ОДПІ з перевищенням меж наданих повноважень і всупереч вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому такий підлягає визнанню недійсним.

            Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апелянта про правомірність застосування в розглядуваній ситуації податкового роз’яснення, оскільки відповідно до змісту пп.4.4.2 п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта, через що не може наділяти контролюючий орган повноваженнями, які не передбачені законом.

            Не заслуговують на увагу покликання апелянта й про можливість звільнення окремих видів активів з-під податкової застави, оскільки розглядуваний спір стосується неправомірності складання Акта опису активів, на які поширюється право застави.

            В частині доводів Тернопільської ОДПІ про повноваження та функції податкового керуючого, передбачених наказом ДПА України № 312 від 02.08.2001р. «Про затвердження Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого», то у розглядуваному випадку податковий керуючий, на думку колегії суддів, перевищив надані йому повноваження, а його дії по опису простих іменних акцій закритого акціонерного товариства, ліквідність яких викликає обгрунтований сумнів, не призвели до швидкого погашення боргу платника податків.

            Також положення Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затв. постановою КМ України № 538 від 15.04.2002р., що передбачають повернення різниці суми коштів, отриманої за результатами продажу активів платника податків над сумою його податкового боргу, не спростовує доводів про неправомірність дій відповідача.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов є обґрунтованим та підставним, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 16.01.2008р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя-доповідач:                                                                                                         Р.М.Шавель

Судді:                                                                                                                        В.М.Каралюс

          О.П.Стародуб