Ухвала суду № 3551468, 06.04.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ              УКРАЇНИ

06 квітня 2009 року                                                                                         № 22а-6731/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі –             Романишин О.Р.,

з участю осіб:

прокурора -                  Мельничука Ю.І., службове посвідчення № 54;

від позивача –              Шевченко В.В., довіреність № 08/2007 від 25.09.2007р.;

від відповідача –           Буря О.О., довіреність № 6489/9110 від 16.03.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу

за апеляційними скаргамиДержавної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської обл. та Першого заступника прокурора Закарпатської обл.

напостанову господарського суду Закарпатської обл. від 26.02.2008р. у справі № 14/203/5008

за позовомІноземного підприємства «Підприємство «Бардієвські поземні ставби-ІІ»

доДержавної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської обл.

з участюпрокуратури у Закарпатській обл.

провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов’язань по податку з доходів, отриманих нерезидентом в Україні,-

В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>

27.09.2007р. позивач Іноземне підприємство /ІП/ «Підприємство «Бардієвські поземні ставби-ІІ» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Ужгороді Закарпатської обл.№ 907/23-1/20455263/8209 від 20.03.2007р. та повторні податкові повідомлення-рішення № 00006121341/0 1776/23-1/20455263/15444 від 25.05.2007р. та № 0000612341/0 2317/23-1/20455263/19300 від 05.07.2007р.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (Т.1, а.с.2-6).

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 26.02.2008р.заявлений позов задоволено; визнано недійсними оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської обл. (Т.2, а.с.71-78).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили відповідач ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської обл. та Перший заступник прокурора Закарпатської обл., які покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просять постанову господарського суду скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.81-84, 91-96).

Вимоги апеляційних скарг обґрунтовують тим, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що позивачем на виконання контрактів на виконання субпідрядних робіт перераховано нерезиденту оплату в сумі 3923420 грн. 67 коп. без нарахування та утримання податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України. На підставі наведеного відповідачем донараховано позивачу вищевказаний податок шляхом застосування ставки податку 15 відсотків та застосовані штрафні санкції у відповідності до вимог пп.17.1.9. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Правовими підставами для донарахування податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, наводять пп.«й» п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.1, 3 ст.5, п.1 ст.7 Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, пп.1.14 п.1 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затв. наказом ДПА України № 274 від 31.07.1994р.

Окрім цього, позивач під час перевірки і судового розгляду справи не надав довідки, виданої компетентним органом Словаччини, яка б підтверджувала, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Згідно з п.8 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затв. постановою КМ України № 470 від 06.05.2001р., у разі неподання нерезидентом вищевказаної довідки доходи такого нерезидента підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Також нерезидент у розглядуваній ситуації не здійснював діяльність на території України через своє представництво, тому відповідно до пп.1.14 п.1 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затв. наказом ДПА України № 274 від 31.07.1997р., валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійні представництва, оподатковуються за ставками і в порядку, визначеними п.13.2-13.7 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши суддю-доповідача по справі, прокурора і представника відповідача на підтримання поданих апеляційних скарг, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

            Як встановлено судом першої інстанції, протягом 30.01.2007р.-23.02.2007р. ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської обл. проведена виїзна планова документальна перевірка ІП «Підприємство «Бардієвські поземні ставби-ІІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2005р.-30.09.2006р., по результатам якої був складений Акт перевірки № 630/23-1/10/20455263 (Т.1, а.с.9-37).

            У вищевказаному Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення платником податків вимог п.п.13.1, 13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 1 і 3 ст.5 Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, внаслідок чого донараховано податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерел їх походження з України, в сумі 588513 грн. 10 коп.

            Вказаний висновок обґрунтований відповідачем тим, що у перевіреному періоді ІП «Підприємство «Бардієвські поземні ставби-ІІ» здійснювало будівельно-монтажні роботи на об’єктах замовників, при цьому такі роботи проводилися не власними силами, а за рахунок залучення на підставі відповідних контрактів до виконання субпідрядних робіт нерезидента АТ Бардієвські поземні ставби, Словаччина (Т.1, а.с.91-181). При цьому вказані роботи виконувалися нерезидентом, який отримав у встановленому порядку ліцензію на виконання будівельних робіт, протягом періоду, який складає більше 12 календарних місяців, без участі його постійного представництва, що перебуває на обліку в ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської обл. (Т.1, а.с.89; Т.2, а.с.54-58).

            При виплаті нерезиденту АТ Бардієвські поземні ставби, Словаччина доходів від проведення будівельно-монтажних робіт, які на одному об’єкті тривають більше 12 місяців, в сумі 3923420 грн. 67 коп., позивач не нараховував податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерел їх походження з України, чим порушив вимоги п.п.13.1, 13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 907/23-1/20455263/8209 від 20.03.2007р. про визначення податкового зобов’язання з податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерел їх походження з України, на суму 1765539 грн. 30 коп., з яких 588513 грн. 10 коп. за основним платежем та 1177026 грн. 20 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.48).

По результатам процедури адміністративного оскарження скарги позивача були відхилені, спірне податкове повідомлення-рішення – залишено без змін, при цьому ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської обл. були винесені повторні податкові повідомлення-рішення № 00006121341/0 1776/23-1/20455263/15444 від 25.05.2007р. та № 0000612341/0 2317/23-1/20455263/19300 від 05.07.2007р. аналогічного змісту із зміненими строками сплати податкового зобов’язання (Т.1, а.с.49, 50-64, 65, 66-82).

            Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно вимог п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх проходження з України, у вигляді виручки або інших компенсацій вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва) не є об’єктом оподаткуванням у нерезидента на території України.

            Аналіз проведених нерезидентом господарських операцій на території України вказує, що останній виступав субпідрядником по укладеним контрактам на виконання субпідрядних робіт, отримував кошти в іноземній валюті за виконані роботи (надані послуги).

            За таких обставин отриманий нерезидентом дохід по укладеним контрактам на виконання субпідрядних робіт слід вважати виручкою вартості виконаних робіт (наданих послуг) із джерел її походження з України, через що такий не є об’єктом оподаткування у нерезидента на території України.

            При цьому слід зазначити, що відповідач, виносячи спірні податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що у розглядуваній ситуації нерезидент здійснював господарську діяльність на території України більше 12 календарних місяців.

            Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до господарської діяльності належить будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

            Наявні у матеріалах справи докази вказують, що розглядувані роботи (послуги) виконувалися нерезидентом в рамках укладених зовнішньоекономічних контрактів, без використання зареєстрованого постійного представництва, що вказує на те, що нерезидент дохід від безпосередньої господарської діяльності на території України не отримував.

            Також отримана нерезидентом виручка за виконані роботи (надані послуги) не підпадає під перелік доходів, які слід розуміти як доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, до яких належать:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

            Також підставно суд першої інстанції виходив з вимог п.1 ст.7 Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом України від 12.07.1996р. «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно», відповідно до яких прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

            Із аналізу наведеного вбачається, що доходи нерезидента, отримані із джерелом їх походження з України через своє постійне представництво, зареєстроване в Україні, є об’єктом оподаткування в Україні; в іншому випадку отримані нерезидентом доходи не можуть бути об’єктом оподаткування в Україні, за умови, що нерезидент був належним чином зареєстрованим резидентом Словацької республіки.

            Матеріалами справи стверджується, що договірний контрагент АТ Бардієвські поземні ставби належним чином зареєстрований як резидент Словацької Республіки (Т.2, а.с.66, 67), довідкою його податкового органу підтверджено включення до загальних доходів і оподаткування податком на прибуток доходів, отриманих від виконання контрактів з позивачем за період 2005-2006рр. (Т.2, а.с.16-24, 26-35, 59-60).

            Звідси, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про помилковість тверджень відповідача щодо необхідності оподаткування отриманих АТ Бардієвські поземні ставби доходів податком на прибуток на території України.

            Покликання апелянтів на непредставлення позивачем в порушення Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затв. постановою КМ України № 470 від 06.05.2001р., довідки, виданої компетентним органом Словаччини, яка б підтверджувала, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, колегія суддів відхиляє, оскільки у розглядуваних відносинах позивач вважав виплачений нерезиденту дохід виручкою за виконані роботи (надані послуги). Дія вищевказаного Порядку поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку, та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України, до яких позивач не належить з вищевикладених мотивів.

            Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що у відповідача не було правових підстав для визначення позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми податкового зобов’язання у розмірі 588513 грн. 10 коп., а також для застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1177026 грн. 20 коп.

Доводи апелянтів в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Звідси, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, через що заявлений позов підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської обл. та Першого заступника прокурора Закарпатської обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 26.02.2008р. залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя-доповідач:                                                                                                         Р.М.Шавель

Судді:                                                                                                                             М.А.Пліш

          О.П.Стародуб