Ухвала суду № 3551464, 29.04.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                             Суддя – доповідач – Міронова Г.М.

                                                                                                                                                                Головуючий у суду 1 інстанції –Кірієнко В.О.

 Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

29 квітня 2009року                                                                          справа № 2-а-30637/08\0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду  у складі:

Головуючого     Міронової Г.М.суддів:

при секретарі

за участю представників:

позивача

відповідача № 1

відповідача № 2Яманко В.Г., Ястребової Л.В.

Білоус К.І.

Голуба О.Ю. – по довіреності;

Кравченко О.Ю. – по довіреності;

Чайченко С.В.- по довіреності;розглянувши

апеляційну скаргу

на постанову

від

у адміністративній справі

за позовом

до

про

Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області

Донецького окружного адміністративного суду 

15 січня 2009 року

№  2-а-30637/08

Приватного підприємства «АТРІ»

Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А :

            У листопаді 2008 року приватне підприємство «АТРІ» (надалі – ПП «АТРІ») звернулося до суду із зазначеним  позовом.

     В обґрунтування свої вимог позивач посилався на те, що згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2008 та розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, ПП «АТРІ» підлягає відшкодуванню із Державного бюджету  шляхом перерахування відповідних грошових коштів з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок 36157, 00 грн., як від'ємне значення з податку на додану вартість. За результатами господарської діяльності позивача за червень-липень 2008 року різність між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту мало від'ємне значення та складала 36157,00 грн.. В зв'язку із від'ємним значенням суми податку на додану вартість у липні 2008 року вищезазначена сума податку на додану вартість заявлена позивачем до відшкодування у липні 2008 року. Вказаний розмір суми підтверджено податковими деклараціями, платіжними документами та податковими накладними, за надані позивачу товари та послуги.

Сума, заявлена до відшкодування із бюджету, підтверджена перевіркою Державної податкової інспекції у м. Краматорську, довідка № 189/15-2-33620412 від 18.09.2008 року.

Позивач посилається на норми підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 - 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість " (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), якими встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) із Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Позивач також посилається на безпідставне ненадання відповідачем висновку до органу державного казначейства щодо відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 36157,00 грн.

Просив стягнути із Державного бюджету України на користь ПП «АТРІ» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 36157,00 грн. та віднести судові витрати на рахунок Державної податкової інспекції у місті Краматорську.

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2009 року позов Приватного підприємства «АТРІ» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість було задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

            У судовому засіданні представники відповідачей наполягали на задоволенні апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

             Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції  залишити без змін, з наступних підстав.

             Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

              16.07.2007 року приватним підприємством «АТРІ» до Державної податкової інспекції у м.  Краматорську Донецької області надана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2008 року, в якій позивачем до відшкодування заявлено від’ємне значення податку на додану вартість у розмірі 36157,00 грн.

              У період з 20.08.2008 року по 18.09.2008 року співробітниками Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Атрі» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, наслідки якої викладені в довідці № 189/15-2-33620412 від 18.09.2008 року. Порушення у правильності визначення даних позивачем у декларації, відповідачем не виявлені.  

              Стосовно зазначеної суми бюджетного відшкодування, тобто 36157,00 грн., відповідачем був зроблений висновок про можливість підтвердження суми.

             Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області направила до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області  висновок про бюджетне відшкодуванняподатку на додану вартість за липень 2008 року ПП «АТРІ»,  але не направила як додаток до цього висновку реєстр суб’єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість на виконання вимог  Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість  шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року за № 451/501/132 і зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 4 серпня 2004 року за N 971/9570  пункти  4 і 5 якого змістують:

  4. Департамент   оподаткування   юридичних   осіб   Державної податкової адміністрації України за  наявності  достатніх  підстав згідно з висновками Департаменту контрольно-перевірочної роботи та Головного  управління  податкової  міліції  Державної   податкової адміністрації   України   готує  та  надає  керівництву  Державної податкової   адміністрації   реєстри   суб'єктів   підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість.

     5. Державна  податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням  розміру  відшкодування  податку  на додану вартість з бюджету.

              Стосовно посилань відповідачів на вищезазначений нормативно-правовий акт, колегія суддів вважає за доречне звернути увагу сторін на те, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є законність. Частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що    4. У   разі   невідповідності    нормативно-правового    акта Конституції України,  закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції приписів саме Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів зазначає, що згідно  приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача – суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

            Згідно Методичних рекомендацій   щодо   порядку   адміністрування,  доведених листомДержавної податкової адміністрації  України № 16071/7/16-1517 від29.08.2006 року, на які посилається апелянт у вимогах щодо задоволення апеляційної скарги, підтверджена податковим органом, сума бюджетного відшкодування – це сума податкуна додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, яка обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальноїневиїзної(камеральної) чи позапланової виїзної документальної перевірки.

            Колегія суддів зазначає, що згідно 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

            При позитивному   значенні   суми,   розрахованої   згідно  з підпунктом  7.7.1  цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду.

             При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Таким чином, колегія суддів вважає, що сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

            Крім того, слід зазначити, що зазначений Закон не передбачає відповідальності платника податків по зобов'занням інших платників податків, зокрема підприємств, з якими він не мав договорних правовідносин і не ставить у залежність праве на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість від результатів проведених зустрічних перевірок. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням безпосередньо продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Покупець товару, в даному випадку - приватне підприємство «АТРІ», не повинен доводити факт цієї сплати і цей обов'язок, покладений податковим органом на позивача, суперечить вимогам чинного законодавства України.

            Отже, як встановлено судом першої інстанції і з чим не може не погодитись колегія суддів,сума   бюджетного   відшкодування,   відповідно   до   позапланової   виїзної документальної перевірки, за якої відповідачем складено довідку № 189/15-2-33620412 від 18.09.2008 року повинна вважатися підтвердженою, у зв’язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

               Головним доводом апеляційної скарги є посилання на відсутність у спірних правовідносинах такого засобу захисту порушеного права як стягнення з відповідачів суми бюджетного відшкодування.

      Апелянт суперечить собі, оскільки у підпункті 4.1 пункту 4  Наказу  Державної податкової      адміністрації та Державного  казначейства України  21.05.2001  N 200/86,   зареєстрованого  в Міністерстві  юстиції України 8 червня 2001 р.  за N 489/5680   Порядку  відшкодування податку на додану вартість зазначено:

     4.1 Відшкодування   податку  на  додану  вартість  з  бюджету здійснюється   органами   Державного   казначейства   України   за висновками  податкових органів або за рішенням суду.

             Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статей 106 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           Керуючись ст.ст. 184, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.  205, 206, 211, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області  - залишити беззадоволення.

              ПостановуДонецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2009 року у справі № 2-а-30637\08 за позовом Приватного підприємства «АТРІ» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість – залишити без змін.    

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції – Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий                                                                                                Г.М.Міронова         

Судді                                                                                                            В.Г.Яманко

                                                                                                                      Л.В.Ястребова