Ухвала суду № 3551397, 31.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-12918/08                                        Головуючий  у  1 інстанціїМаляренко А.В.

                        Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року                                                       м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                        Літвіної Н.М.

суддів:                                             Маслія В.І.

                                                        Дурицької О.М.

при секретарі:                                Поліщук І.В.

               розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Броварської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 20 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молох» до Броварської об»єднаної  державної податкової інспекції  Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Київської області від 20 грудня 2007 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Молох» до Броварської об»єднаної  державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення – задоволено повністю.

 Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач – Броварська об»єднана  державна податкова інспекція Київської області подала апеляційну скаргу та просила скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21 квітня 2005 року відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за жовтень 2004 року, про що складено акт № 300/23-4/23582683 від 21 квітня 2005 року.

В результаті перевірки було встановлено порушення п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03 квітня 1997 року.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072304\0 від 21 квітня 2005 року, яким позивачеві зменшено заявлену до відшкодування у жовтні 2002 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 523052, 00 грн. (за ставкою 20%) та на 2 666 940 грн. (по експортному відшкодуванню) загалом у розмірі 3 189992, 00 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 5 жовтня 2004 року між ТОВ „Молох" та Приватним підприємством „Торговельна Компанія „Варіс" було укладено договір купівлі-продажу № Вр54, відповідно до п.1.1 якого ПП „ТК „Варіс" зобов'язується передати у власність, а ТОВ „Молох" прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, ціна якого зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною. Згідно до Специфікації від 05 жовтня 2004 року, яка є додатком № 1 до договору купівлі-продажу № Вр54, зазначено найменування продукції – «Струмознімач ТС-150» ТУУ 31.2-24650607-004-2003, кількість 5500 шт., на суму 19 140000, 00 грн., в т.ч. 3 190000,00 грн. ПДВ.

Факт передачі від ПП «ТК «Варіс» позивачеві товару за згаданим договором підтверджується накладною № 63 від 18 жовтня 2004 року. Продавцем виписано податкову накладну від 18 жовтня 2004 року № 81, копія якої міститься в матеріалах справи (Том 1 - а.с.39).

07 жовтня 2004 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „БрокБізнес" було укладено договір комісії № 1, відповідно до умов якого ТОВ „БрокБізнес" (комісіонер) зобов'язався від свого імені і за рахунок позивача (комітента) в 2004 році реалізувати на зовнішньому ринку України товар, в кількості зазначеній в специфікації, загальна вартість якого складає 16018065,03 грн.

На виконання згаданого договору комісіонером ТОВ „БрокБізнес" 12 жовтня 2004 року укладено зовнішньоекономічний контракт № 4710/2004 з компанією «DАТЕСОМ LLС" (США) на поставку товару «Струмознімач ТС-150» ТУУ 31.2-24650607-004-2003- у кількості 5500 шт., загалом на суму 3018290,00доларів США.

Товар було оплачено іноземним контрагентом, а кошти від його реалізації в іноземній валюті від експорту товару надійшли на валютний рахунок Комісіонера 27 жовтня 2004 року в повному обсязі, які ТОВ „БрокБізнес" були перераховані позивачу 17 листопада 2004 року згідно платіжних доручень № 57, 58 на суму 16 018 065,03 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 , п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; особа - продавець, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю податок на додану вартість та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 даного закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств» - не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону України „Про податок на додану вартість" - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)- актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Зі змісту п. п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" вбачається, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п.п.7.2.1 Закону України „Про податку на додану вартість", зокрема ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податкова накладна № 81 від 18 жовтня 2004 року, виписана ПП «ТК «Варіс» за договором купівлі – продажу товару «Струмознімач ТС-150», на загальну суму 19140000,00 грн., в тому числі 3190000, 00 грн. у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів, що вона виписана неналежними особами, не зареєстрованими як платники податку на додану вартість відповідачем не надано, що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій та фактичне отримання товару ТОВ «Молох».

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено, що право на податковий кредит залежить від технічної характеристики та належної якості товару.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для нарахування відповідачем ТОВ «Молох» податкового зобов»язання.

  Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Броварської об»єднаної державної податкової інспекції  Київської області залишити без задоволення, а  постанову Господарського суду Київської області від 20 грудня 2007 року– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                         

                      Судді: