Ухвала суду № 35513901, 30.10.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3744/13 30.10.2013 30.10.2013 30.10.2013

Провадження № 22ц/784/3055/13 Головуюча у першій інстанції Селіщева Л.І. Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

Іменем України

30 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Романенко Ю.О.,

без участі сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2009 року по справі за позовом

публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

(далі - ПАТ «ОТП Банк»)

до

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

24 березня 2009 року ЗАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 20 038 грн. 50 коп.

Позивач зазначав, що 15 травня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № PL3-401/004/2007, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 18 000 грн. на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитом фіксованої процентної ставки, розмір якої становить 3% за кожен календарний місяць та строком погашення кредиту до 15 травня 2012 року. У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 строків сплати за користування кредитом та відсотків по ньому, виникла заборгованість, яка станом на 20 лютого 2009 року складає 20 038 грн. 50 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом - 16 133 грн. 85 коп.;

- заборгованість по процентам (за період з 15.05.2007 р. по 20.02.2009 р.) - 3 190 грн. 13 коп.;

- пеня (за період з 18.08.2008р. по 30.10.2008р.) - 639 грн. 52 коп.;

- штраф - 75 грн.

Посилаючись на вказане, позивач просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2009 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено в повному обсязі та вирішено питання про стягнення судових витрат, а всього стягнуто з відповідачки на користь ПАТ «ОТП Банк» 20 268 грн. 88 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно і всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, які були представлені сторонами, і на підставі ст. ст. 526, 1054-1056 ЦК України прийшов до правильного висновку, що відповідачка не виконала узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а тому зобов'язана повернути борг з врахуванням процентів, пені та штрафу. Тому, суд правильно задовольнив позов.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір строком до 15 травня 2012 року. У зв'язку з порушенням ОСОБА_3 строків сплати за користування кредитом та відсотків по ньому, виникла заборгованість, яка станом на 20 лютого 2009 року складає 20 038 грн. 50 коп.

Відповідачкою, яка не приймала участі в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі не заперечується факт підписання саме нею зазначеного кредитного договору.

Тобто, між сторонами було досягнуто згоди з усіх умов кредитної угоди, яка була укладена у формі встановленій законом (письмовій) та волевиявлення сторін по справі було вільним.

Відповідно до ст. 526 ЦК україни, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що позивачем застосовано відносно неї подвійне стягнення штрафних санкції (пеня і штраф) є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.

Так, за правилами ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Дійсно, згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Проте, відповідно до п. 3.1.1 указаного кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Також, відповідно до п. 3.1.2 та п. 3.1.3 указаного кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором понад, відповідно, 15 і 30 календарних днів, банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі, відповідно, 0,01% від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менш 25 грн. та 0,02% - але не менш 50 грн. (а.с. 14).

Таким чином, ОСОБА_3 підписуючи договір погодилась з його умовами, а банк, надавши кредит, виконав своє зобов'язання за договором.

За умовами кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплатити пеню й штраф за порушення зобов'язання, але за різних підстав та за різні порушення зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді