Ухвала суду № 3551387, 06.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                             Суддя – доповідач – Міронова Г.М.

                                                                                                                                                                Головуючий у суду 1 інстанції – Шальєва В.А.

 Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

06 травня 2009року                                                                          справа № 2-а-3753/09\0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду  у складі:

Головуючого     Міронової Г.М.суддів:

при секретарі

за участю представників:

позивача

відповідача № 1

відповідача № 2Яманко В.Г., Ястребової Л.В.

Кондрашовій Н.М.

Романової С.В. – по довіреності;

Гуцалюк А.В. – по довіреності;

Зеленова А.С.-  по довіреності;розглянувши

апеляційну скаргу

на постанову

від

у адміністративній справі

за позовом

до

про

Державної податкової інспекції у місті Димитрові Донецької області

Донецького окружного адміністративного суду 

16 березня 2009 року

№  2-а-3753/09

Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод»

Державної податкової інспекції у місті Димитрові Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування

з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А :

            У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Димитровський  експериментально-механічний завод» (надалі – ТОВ «Димитровський експериментально-механічний завод» ) звернулося до суду із зазначеним  позовом.

     В обґрунтування свої вимог позивач посилався на те, що згідно декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 та розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, ТОВ «Димитровський експериментально-механічний завод» підлягає відшкодуванню із Державного бюджету  шляхом перерахування відповідних грошових коштів з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок 217805 грн., як від'ємне значення з податку на додану вартість. За результатами господарської діяльності позивача за жовтень 2008 року різність між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту мало від'ємне значення та складала 217805 грн. В зв'язку із від'ємним значенням суми податку на додану вартість у жовтні 2008 року вищезазначена сума податку на додану вартість заявлена позивачем до відшкодування у жовтні 2008 року. Вказаний розмір суми підтверджено податковими деклараціями, платіжними документами та податковими накладними, за надані позивачу товари та послуги.

Сума, заявлена до відшкодування із бюджету, підтверджена перевіркою Державної податкової інспекції умісті Димитрові Донецької області,  акт № 199/30952735 від 18.12.2008 року.

Позивач посилається на норми підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 - 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість " (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), якими встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) із Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Позивач також посилається на безпідставне ненадання відповідачем висновку до органу державного казначейства щодо відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 217805 грн.

Просив стягнути із Державного бюджету України на користьТОВ «Димитровський експериментально-механічний завод» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 217805 грн. та віднести судові витрати на рахунок Державної податкової інспекції у місті умісті Димитрові Донецької області.

            Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» до Державної податкової інспекції у місті  Димитрові Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

            У судовому засіданні представник відповідачаДержавної податкової інспекції у місті Димитровінаполягав на задоволенні апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача і представник ГУ ДКУ в Донецькій області.

             Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції  залишити без змін, з наступних підстав.

             Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

              20.11.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області надана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, в якій позивачем до відшкодування заявлено від’ємне значення податку на додану вартість у розмірі 217805 грн.

              У період з 12.12.2008 року по 18.12.2008 року співробітниками Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, наслідки якої викладені в акті №  199/30952735 від 18.12.2008 року.       

            Стосовно зазначеної суми бюджетного відшкодування, тобто 217805 грн., відповідачем був зроблений висновок про можливість підтвердження суми.

             Державна податкова інспекція у м.Димитрові Донецької області направила до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок про бюджетне відшкодуванняподатку на додану вартість за жовтень 2008 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод»,  але не направила як додаток до цього висновку реєстр суб’єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість на виконання вимог  Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість  шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року за № 451/501/132 і зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 4 серпня 2004 року за N 971/9570  пункти  4 і 5 якого змістують:

  4. Департамент   оподаткування   юридичних   осіб   Державної податкової адміністрації України за  наявності  достатніх  підстав згідно з висновками Департаменту контрольно-перевірочної роботи та Головного  управління  податкової  міліції  Державної   податкової адміністрації   України   готує  та  надає  керівництву  Державної податкової   адміністрації   реєстри   суб'єктів   підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість.

     5. Державна  податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням  розміру  відшкодування  податку  на додану вартість з бюджету.

              Стосовно посилань відповідачів на вищезазначений нормативно-правовий акт, колегія суддів вважає за доречне звернути увагу сторін на те, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є законність. Частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що    у   разі   невідповідності    нормативно-правового    акта  Конституції України,  закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції приписів саме Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів зазначає, що згідно  приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача – суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

            Згідно Методичних рекомендацій   щодо   порядку   адміністрування,  доведених листомДержавної податкової адміністрації  України № 16071/7/16-1517 від29.08.2006 року, на які посилається апелянт у вимогах щодо задоволення апеляційної скарги, підтверджена податковим органом, сума бюджетного відшкодування – це сума податкуна додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, яка обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальноїневиїзної(камеральної) чи позапланової виїзної документальної перевірки.

            Колегія суддів зазначає, що згідно 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

            При позитивному   значенні   суми,   розрахованої   згідно  з підпунктом  7.7.1  цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду.

             При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Таким чином, колегія суддів вважає, що сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

            Крім того, слід зазначити, що зазначений Закон не передбачає відповідальності платника податків по зобов'занням інших платників податків, зокрема підприємств, з якими він не мав договорних правовідносин і не ставить у залежність праве на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість від результатів проведених зустрічних перевірок. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням безпосередньо продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Покупець товару, в даному випадку -Товариствоз обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод», не повинен доводити факт цієї сплати і цей обов'язок, покладений податковим органом на позивача, суперечить вимогам чинного законодавства України.

            Отже, як встановлено судом першої інстанції і з чим не може не погодитись колегія суддів, сума   бюджетного   відшкодування,   відповідно   до   позапланової   виїзної документальної перевірки, за якої відповідачем складено акт № № 199/30952735 від 18.12.2008 року повинна вважатися підтвердженою, у зв’язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

               Головним доводом апеляційної скарги є посилання на відсутність у спірних правовідносинах такого засобу захисту порушеного права як стягнення з відповідачів суми бюджетного відшкодування.

      Апелянт суперечить собі, оскільки у підпункті 4.1 пункту 4  Наказу  Державної податкової      адміністрації та Державного  казначейства України  21.05.2001  N 200/86,   зареєстрованого  в Міністерстві  юстиції України 8 червня 2001 р.  за N 489/5680   Порядку  відшкодування податку на додану вартість зазначено:  «Відшкодування   податку  на  додану  вартість  з  бюджету здійснюється   органами   Державного   казначейства   України   за висновками  податкових органів або за рішенням суду».

             Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статей 106 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

            Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Повний текст виготовлений 08 травня 2009 року.

           Керуючись ст.ст. 184, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.  205, 206, 211, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області  - залишити беззадоволення.

             Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Димитровський експериментально-механічний завод» до Державної податкової інспекції у місті умісті Димитрові Донецької області, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість – залишити без змін.    

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції – Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий                                                                                                Г.М.Міронова         

Судді                                         (підписи)                                                     В.Г.Яманко

                                                                                                                      Л.В.Ястребова

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                                  Г.М.Міронова