Ухвала суду № 3551355, 19.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-13079/08 р.              Головуючий у першій інстанції: Мамалига А.В.

                                                                                                      Доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        19 березня 2009 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                          Саприкіної І.В.,

суддів:                                                                                Літвіної Н.М., Маслія В.І.,

при секретарі:                                                                    Бадріашвілі К.С.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

            ТОВ «Суматра ЛТД» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002502310/0 від 26.10.2007 року.

  Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2007 року позов задоволено в повному обсязі.

           Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у Святошинському районі м. Києва  подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

            Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

            Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень    (ч. 1 ст. 2 КАС України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Суматра ЛТД», за результатами якої складено акт № 203/23-209/21591206 від 18.10.2007 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002502310/0 від 26.10.2007 року на загальну суму 239427,00 грн., з яких 159618,00 грн. – основного платежу та 79809,00 – штрафних (фінансових) санкцій

За результатами перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва встановили порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 159618,00 грн., в тому числі: за квітень 2007 року – 139766,00 грн., за травень 2007 року – 19852,00 грн.

На думку ДПІ у Святошинському районі позивачем було перевищено рівень звичайних цін при придбанні та продажу шкур великої рогатої худоби.

Відповідно до інформації Державного аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків України «Держзовнішінформ» (щодо рівня світових цін та цін на внутрішньому ринку України на шкури великої рогатої худоби  несортовані), при експорті шкур великої рогатої худоби в 2007 році відмічені наступні ціни (в доларах США за 1 кг, на умовах поставки ОАР – кордон України, РСА – склад виробника): вагою до 10 кг першого ґатунку 2,45-2,85 доларів США за 1 кг (до 01.09.2007 року). Для шкур мокросолених неконтурованих ручного зйому ціни за ґатунками зменшуються на 10%.

Таким чином звичайна ціна на шкури великої рогатої худоби, несортовані, ручного зйому вагою не більше 10 кг за шт. на підставі інформації «Держзовнішінформу» складає 2,565 доларів США за 1 кг, що і гривневому еквіваленті становить 12,95 грн. за 1 кг.

За таких підстав, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийшли до висновку, що позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 159618,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0002502310/0 від 26.10.2007 року, ТОВ «Суматра ЛТД» звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва з огляду на наступне:

Судом першої інстанції було встановлено, що між ТОВ «Суматра ЛТД» та ПП «Велгес» були укладені контракти № ДГ-19-02/1 від 19.02.2007 року; № ДГ-06-04/1 від 06.04.2007 року; № ДГ-03-05/3 від 03.05.2007 року; № ДГ -11-06/1 від 11.06.2007 року про придбання шкір великої рогатої худоби. Виконання даних Контрактів підтверджується видатковими накладними № РН-0000008 від 01.03.2007 р. на загальну суму 3466800,00 грн. та податковою накладною № 8 від 01.03.2007 року на загальну суму 3466800,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000040 від 06.04.2007 року на загальну суму 3466800,00 грн. та податковою накладною № 40 від 06.04.2007 року на загальну суму 3466800,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000053 від 03.05.2007 року на загальну суму 3466800,00 грн. та податковою накладною № 53 від 03.05.2007 року на загальну суму 3466800,00 грн.; видатковою накладною № РН-0000070 від 11.06.2007 року на загальну суму 3466800,00 грн. та податковою накладною № 70 від 11.06.2007 року на загальну суму 3466800,00 грн.

Сума податку на додану вартість по накладним позивач включив до реєстру отриманих податкових накладних за березень, квітень, травень, червень 2007 року та віднесена до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень 2007 року.

Також між ТОВ «Суматра ЛТД» (комітент) та ПП «Сан-Прайд» (комісіонер) укладені договори комісій № 02/19-1 від 19.02.2007 року, № 04/06-1 від 06.04.2007 року; № 05/03-3 від 03.05.2007 року; № 06/11-1 від 11.06.2007 року.

Відповідно до договорів комісії комісіонер зобов’язується від свого імені та в інтересах комітента здійснити експорт товару (шкури великої рогатої худоби, несортовані) комітента. Комісіонер самостійно від свого імені укладає експортні контракти купівлі-продажу товару, здійснює транспортування товару відповідно до базису поставки за зовнішньоекономічним контрактом, укладає договори для митного оформлення товару при відправленні та здійснює всі необхідні митні платежі.

Комітент передає товар комісіонеру по акту приймання-передачі на складі комісіонера за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.03.2007 року № 1, від 06.04.2007 року № 1, від 03.05.2007 року № 1, від 11.06.2007 року № 1 ТОВ «Суматра ЛТД» передає, а ПП «Сан-Прайд» приймає товар (шкури великої рогатої худоби, несортовані) у кількості 60000,00 кг. За ціною (мінімальна ціна при продажу товару) 9,70 дол. США (48, 985 грн.) на загальну суму 582000,00 дол. США (2939100,00 грн.).

Відповідно до акту-звіту комісіонера від 20.03.2007 року № б/н за виконання послуг по реалізації товару комітенту належить сплатити ПП «Сан-Прайд» комісійну винагороду в розмірі 800,00 грн. в т. ч. ПДВ 133,33 грн.; винагороду за делькредере 10,00 грн., в т.ч. ПДВ 16,67 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 2907,00 грн., в т.ч. ПДВ 484,50 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 6329,70 грн. без ПДВ. З банківських виписок вбачається, що оплата проведена на загальну суму 2939100,00 грн.

Згідно з актом-звітом комісіонера від 18.05.2007 року № б/н за виконання послуг по реалізації товару комітенту належить сплатити ПП «Сан-Прайд» комісійну винагороду в розмірі 800,00 грн. в т. ч. ПДВ 133,33 грн.; винагороду за делькредере 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 16,67 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 2806,00 грн., в т.ч. ПДВ 467,67 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 6329,72 грн. без ПДВ. З банківських виписок вбачається, що оплата проведена на загальну суму 2939100,00 грн.

З акту-звіту комісіонера від 18.05.2007 року № б/н за виконання послуг по реалізації товару вбачається, що комітенту належить сплатити ПП «Сан-Прайд» комісійну винагороду в розмірі 800,00 грн. в т. ч. ПДВ 133,33 грн.; винагороду за делькредере 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 16,67 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 2806,00 грн., в т.ч. ПДВ 467,67 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 6329,72 грн. без ПДВ. З банківських виписок вбачається, що оплата проведена на загальну суму 2939100,00 грн.

В акті-звіті комісіонера від 27.06.2007 року № б/н за виконання послуг по реалізації товару зазначено, що комітенту належить сплатити ПП «Сан-Прайд» комісійну винагороду в розмірі 800,00 грн. в т. ч. ПДВ 133,33 грн.; винагороду за делькредере 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 16,67 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 2806,00 грн., в т.ч. ПДВ 467,67 грн.; витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 6329,72 грн. без ПДВ. З банківських виписок вбачається, що оплата проведена на загальну суму 660843,00 грн.

Згідно з п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

ТОВ «Суматра-ЛТД» являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ. Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Суматра ЛТД» поданих до ДПІ у Святошинському районі м. Києва за березень, квітень, травень, червень 2007 року, податковий кредит з ПДВ складає 474771,00 грн.; 705034,00 грн.; 1107582,00 грн.; 1542133,00 грн.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, в даному випадку, з придбанням товарів (п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.1.18 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», звичайна ціна - це ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно п. 1.20.1. якого визначено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Норма п.п. 1.20.5 1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. А згідно з п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 цього Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати платнику запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Судом першої інстанції при розгляді справи було встановлено, що ТОВ «Суматра-ЛТД» відповідачем запит щодо обґрунтування рівня договірних цін не надавався.

Відповідно до п. п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Згідно п.п.4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Крім того, для визначення звичайної ціни застосовуються норми Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно ст. 5,6 якого суб'єктом оціночної діяльності є юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія суддів не погоджується з посиланням апелянта на порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки віднесення ТОВ «Суматра ЛТД» вищезазначених сум до податкового кредиту є правомірним, оскільки підтверджуються контрактами про придбання шкіри великої рогатої худоби, договорами комісії, податковими та видатковими накладними, актами виконаних робіт та платіжними дорученнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, ДПІ у Святошинському районі м. Києва, як суб'єкт владних повноважень, не довели правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0002502310/0 від 26.10.2007 року.

За таких підстав, суд Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов вірного  висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

             З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

             За таких підстав апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення – підлягає  залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, 

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва – залишити без задоволення.

            Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2007 року – залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: