Ухвала суду № 3551350, 11.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-13125/08 Головуючий у І інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«11» березня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів Малиніна В.В. та Романчук О.М.,

при секретарі Літоміній Н.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання рішення №00004 від 19.11.2007 року нечинним, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 грудня 2007 року адміністративний позов Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено: визнано нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 19.11.2007р. №00004 про застосування адміністративного арешту активів платника податків Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Судові витрати в сумі 3,4грн. присуджено на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків (далі «СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП») просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» (далі «НАК «Нафтогаз України») у задоволенні її позовних вимог.

Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що начальником СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП 19.11.2007р. прийнято рішення №00004 про застосування умовного адміністративного арешту активів НАК «Нафтогаз України» на підставі абз «а» п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в зв'язку з тим, що позивач порушує правила відчуження активів, визначені п.8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі «Закон»).

Згідно з п.8.6 ст.8 Закону визначено правила узгодження операцій із заставленими активами.

Відповідно до пп.8.6.1. п.8.6 ст.8 Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також: коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також: цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступки вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, окружний суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог НАК «Нафтогаз України», зважаючи на таке. Однією з умов застосування адміністративного арешту активів платника податків, який порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 ст. 8 є наявність в нього податкового боргу.

В поданні від 20.11.2007р. №2035/9/10-006 та в заяві від 20.11.2007р. №2033/9/10-006 вказано, що станом на 16.11.2007р. НАК «Нафтогаз України» має податковий борг в сумі 1791463201,6грн.

Доказами, наданими податковим органом на підтвердження наявності в зазначеному розмірі податкового боргу НАК «Нафтогаз України» станом на 16.11.2007р., є довідка від 19.11.2007р. №2030/9/24-025 про стан податкового боргу НАК «Нафтогаз України» та витяг Облікової картки платника податків станом на 26.11.2007р.

Зазначена довідка видана самим податковим органом за підписом заступника начальника СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП Кобєлєва О. І. та не містить узгодженої з позивачем інформації.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. При цьому узгодження податкових зобов'язань платників податків відбувається в порядку, передбаченому статтею 5 Закону, шляхом самостійного або апеляційного узгодження. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, оскарження відповідного рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку. Днем узгодження податкового зобовязання вважається день отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню або в разі звернення платника до суду - день розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Зважаючи на наведене, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, передбаченими законом засобами доказування наявності та розміру податкового боргу є докази подання платником податків податкових декларацій (що визначають податкові зобов'язання, не погашені платником податків), відповідні рішення контролюючих органів та судові рішення, що набрали законної сили (якими визначаються податкові зобов'язання не погашені платником податків), тобто докази узгодження податкових зобов'язань платника податків та їх несплати.

Отже, довідка податкового органу не може вважатись допустимим доказом, за допомогою якого можна встановити факт наявності та розмір податкового боргу НАК «Нафтогаз України».

Окрім того, правомірність застосування адміністративного арешту активів має підтверджуватись наявністю податкового боргу станом на момент вчинення дій з відчуження платником податків активів з порушенням вимог, встановлених пунктом 8.6 ст. 8 закону, а не станом на 16.11.2007р. При цьому зі змісту подання від 20.11.2007р. №2035/9/10-006 та заяви від 20.11.2007р. №2033/9/10-006 випливає, що відчуження активів НАК «Нафтогаз України»з порушенням вимог закону, податковий орган пов'язує з актами прийому-передачі, підписаними між НАК «Нафтогаз України»та ЗАТ «Вексельно-розрахунковий центр НАК «Нафтогаз України» від 04.08.2006р. та від 03.08.2006р.

Податковий орган не вказує про наявність податкового боргу НАК «Нафтогаз України» станом на 03.08.2006 р. та 04.08.2006 р.

Обґрунтовуючи наявність обставин щодо відчуження НАК «Нафтогаз України»активів з порушенням вимог, встановлених законом, податковий орган посилається на те, що відповідно до акту прийому-передачі векселів від 04.08.2006р. НАК «Нафтогаз України» передає, а ЗАТ «Вексельно-розрахунковий центр НАК «Нафтогаз України» приймає векселі №693133557354, 693133557355, 6931358239624, 6931358239625 від 11.02.2002р. загальною номінальною вартістю 25649906,04грн., емітентом яких є ВАТ «Запоріжгаз».

Також, відповідно до акту прийому-передачі векселів від 03.08.2006р. НАК «Нафтогаз України» передає, а ЗАТ «Вексельно-розрахунковий центр НАК «Нафтогаз України» приймає векселі №300131215 та №300131216 від 28.03.2000р. загальною номінальною вартістю 20000000грн., емітентом яких є КБ «Фінанси та кредит».

Як свідчать матеріали справи, у актах прийому-передачі зазначено, що вони складені: акт від 03.08.2006р. за брокерським замовленням №К-5/99-105; 14/27 від 03.08.2006р. до договору на брокерське обслуговування №К-5/99; 14/27 від 25.01.1999р.; акт від 04.08.2007р. за брокерським замовленням №К-5/99-104; 14/27 від 14.07.2006р. до договору на брокерське обслуговування №К-5/99; 14/27 від 25.01.1999р.

Згідно з п.1.1 договору від 25.01.1999р. №К-5/99; 14/27 на брокерське обслуговування клієнт доручає, а брокер зобов'язується за винагороду здійснювати брокерське обслуговування клієнта щодо купівлі-продажу цінних паперів.

Пунктом 1.2 вказаного договору встановлено, що брокер діє від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта.

Статтею 395 Цивільного кодексу Української РСР (чинної на момент укладення договору від 25.01.1999 року № К-5/99; 14/27) було передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.

Аналогічне визначення договору комісії міститься в статті 1011 чинного на даний час Цивільного кодексу України. Таким чином, договір від 25.01.1999 року № К-5/99; 14/27 є договором комісії.

Згідно з Брокерськими замовленнями (на виконання яких складено акти прийому-передачі від 03.08.2006р. та від 04.08.2006р.) клієнт, в межах договору від 25.01.1999 року № К-5/99; 14/27, доручає брокеру продати визначені в цих замовленнях цінні папери, обумовлюючи при цьому їх реквізити, умови передачі, умови перерахування коштів та інше.

Таким чином, брокерські замовлення, на виконання яких складено акти прийому-передачі від 03.08.2006 р. та від 04.08.2006 р., є додатковими угодами до договору комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, відчуження векселів, що визначено податковим органом як підстава для прийняття рішення від 19.11.2007р. №00004 про застосування адміністративного арешту активів платника податків, відбулось 10.08.2006р. Саме цією датою укладено договори купівлі-продажу цінних паперів №К-42/2006 та №К-41/2006, а також акти прийому-передачі цінних паперів до цих договорів.

Однак, на момент укладення вказаних договорів купівлі-продажу цінних паперів та передачі векселів згідно з умовами цих договорів, НАК «Нафтогаз України» отримано дозвіл податкового керуючого від 04.08.2007р. №7158/10/24-025 на реалізацію векселів №№ 693133557354, 693133557355, 6931358239624, 6931358239625, емітованих ВАТ «Запоріжгаз». Крім того, станом на дату реалізації векселів (10.08.2006 р.) рішенням СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП від 04.08.2007р. №9/20077720/24-011 векселі №№300131215 та 300131216, емітовані КБ «Фінанси та кредит» звільнено з-під податкової застави.

За таких обставин, операції з вказаними векселями здійснювались без будь-яких порушень вимог п. 8.6 ст. 8 Закону.

Послання СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП на те, що листом від 30.11.2006р. №11376/10/24-025 та від 30.11.2006р. №11377/10/24-025 податковий орган відкликав дозвіл податкового керуючого від 04.08.2007р. №7158/10/24-025 на реалізацію векселів та рішення податкового органу від 04.08.2007р. №9/20077720/24-011 про звільнення векселів з-під податкової застави.

Оскільки листи податкового органу, згідно з якими відкликались вищезазначені дозвіл та рішення, датовані 30.11.2006р., тобто надіслані значно пізніше реалізації векселів згідно з договорами купівлі-продажу. Тобто на момент відчуження активів НАК «Нафтогаз України» керувалась відповідними дозволом та рішенням СДПІ у м.Києві по роботі з ВПП.

Позивач вказує на те, що причиною відкликання дозволу від 04.08.2007р. №7158/10/24-025 та рішення від 04.08.2007р. №9/20077720/24-011 податковий орган визначив те, що НАК «Нафтогаз України» не направила кошти, виручені від реалізації векселів в погашення податкового боргу. Проте НАК «Нафтогаз України» на даний час не отримувала коштів від реалізації векселів, отже не порушувала умов надання дозволу від 04.08.2007р. №7158/10/24-025 та рішення від 04.08.2007р. №9/20077720/24-011.

Крім того, пп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону передбачає, що для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідногоподаткового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Отже, єдиною умовою, за якої операція може вважатись неузгодженою, є видача у встановлений законом строк припису про заборону здійснення такої операції.

Докази того, що зазначений припис про заборону операцій з продажу вищезгаданих векселів був направлений на адресу НАК «Нафтогаз України» в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 грудня 2007 року, без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу - з дня його складення в повному обсязі.

Головуючий-суддя: Усенко В.Г.,

судді:Малинін В.В.,

Романчук О.М.