Постанова № 3551314, 03.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-10587/08Головуючий у першій інстанції: Щавінський В.Р.                                                                                          Доповідач: Федорова Г.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року                                                                                               м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого:                                                               Федорової Г.Г.,

суддів:                                                                         Бистрик  Г.М.,

Ситникова О.Ф.

при секретарі:                                                              Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Центр Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень – рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Торговий дім «Центр Плюс» звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ДПІ у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень – рішень від 26.06.2007 року №0001872301/0, №0001862301/0.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року позов задоволено частково.

Податкове повідомлення – рішення від 26.06.2007 року №0001862301/0 визнано нечинним та скасовано. В решті позову відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ у м. Житомирі звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду в частині визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001862301/0 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Житомирі 14.06.2007 року було складено акт №3525/23-1/33309566/0110 про результати планової документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Центр Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.01.2005 р. по 31.12.2006 р.

За результатами такої перевірки відповідачем 26.06.2007 р. було прийнято повідомлення – рішення №0001862301/0, №0001872301/0.

Повідомленням – рішенням №0001872301/0 встановлено порушення п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та визначено суму податкового зобов’язання за основним платежем 25318,00 грн., за штрафними санкціями 12659,00 грн., а всього на суму  37977,00 грн.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо правомірності винесення податкового повідомлення – рішення №0001872301/0 відповідачем.

Так, з матеріалів справи вбачається і судом першої інстанції встановлено, що позивачем було віднесено у податковий кредит податок на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Артекс Форум», яке не було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Свідоцтво платника податку ПДВ №37099455, ІПН 334412626506 від 12.04.2005 р. було анульовано за неподання декларацій протягом року.

Відповідно до п.п.7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість», право на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, встановленому ст.9 цього Закону.

Згідно з абзацом 2 п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами,  платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оскільки, на момент проведення перевірки позивача, ТОВ «Формула якості» не був зареєстрований як платник з ПДВ, то суд правильно визнав відсутнім у позивача права на включення до податкового кредиту податку на загальну суму 25318,00грн на підставі податкових накладних №28090601 від 28.09.20006р., №29090601 від 29.09.2006р., №29090602 від 29.09.2006р., які були видані ТОВ «Формула якості».

Відповідно до податкового повідомлення – рішенням №0001862301/0 контролюючим органом було встановлено порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлена сума податкового зобов’язання  за основним платежем - 2464521,00 грн., за штрафними санкціями - 1881315,00 грн., а всього на суму у розмірі 4345836,00 грн.

Скасовуючи вищезазначене податкове повідомлення – рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними засобами доказування спростував висновки відповідача щодо застосування до позивача штрафних санкцій та суми основного податкового зобов’язання.

Колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь – які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами  ведення податкового обліку.

В матеріалах справи знаходиться лише акти виконаних робіт без наявності відповідних кошторисів, розрахунків вартості робіт, договорів тощо. Позивачем  під час проведення перевірки не були надані документи, які б підтвердили наявність дійсних витрат щодо отриманих робіт, придбаних послуг.

Внаслідок неправильного застосування  пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неправомірне донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 4345836 грн.

            Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.  

Враховуючи наведене та беручи до уваги,  що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, колегія вважає необхідним скасувати його в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення – рішення ДПІ у м. Житомирі від 26.06.2007 року №0001862301/0 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення – рішення ДПІ у м. Житомирі від 26.06.2007 року №0001862301/0 – відмовити.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення – рішення ДПІ у м. Житомирі від 26.06.2007 року №0001862301/0 скасувати.

У задоволенні адміністративного позову в цій частині – відмовити.

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:    

       ______ Г.Г. Федорова

______ Г.М. Бистрик

______ О.Ф. Ситников

: