Постанова № 3551303, 31.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 22-а-11100/08                               Головуючий суддя суду 1 інстанції Маріщенко Л.О.,

суддя – доповідач Бабенко К.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

31 березня 2009 року                                                                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                                                                                                         Бабенка К.А.,

суддів:                                                                                                                              Зайцева М.П.,

                                                                                                                                          Коваля М.П.,

при секретарі:                                                                                                          Коноваленко Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської областіна Постанову Господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар’єр" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2007 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану Постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, представників Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) Позивача з збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 2- 3 квартали 2005 року, за результатами якої складено Акт № 768-15/0-01374547 від 13 грудня 2005 року (далі – Акт) (а.с. 8 - 9).

Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов’язання з збору, зазначеного платником збору у податковому розрахунку, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскілки Позивачем при обрахуванні величини збору застосовано норматив збору для піщано-гравійної сировини замість нормативу встановленого для каменю будівельного.

На підстав Акта Відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення №0006781600/0 від 21 грудня 2005 року (а.с. 7).

Згідно Довідки № 15-93 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД, зокрема, розроблення гравійних та піщаних кар’єрів та видобування каменю для будівництва (а.с. 10).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Ліцензії № 828 від 26 березня 1997 року, вона видана на експлуатацію Ігнатпільського родовища гранітів.

Згідно цієї ж Ліцензії метою роботи Позивача є продовження розробки родовища з видобуванням гранітів, придатних для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового.

Відповідно до Сертифіката відповідності № 313013, виданого Державним комітетом з питань технологічного регулювання та споживчої політики, продукцією, яка виготовляється Позивачем є щебінь з природного каменю фракцій 5-20, 20-40 мм для будівельних матеріалів, виробів та робіт.

Пунктом 3 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115 (далі – Постанова № 115) передбачено, що нормативи за виконанні геологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин згідно з додатком.

Вказаною Постановою № 115 затверджено нормативи збору, зокрема, для каменю будівельного та для піщано-гравійної сировини.

Крім того, згідно Постанови № 115 нормативи збору встановлено з врахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації, і визначені відповідно до продукції, що добувається та сертифікована у встановленому законодавством порядку.

Позивач звертає увагу на те, що Постановою № 115 не встановлено нормативу збору для такої корисної копалини як граніт. Більш того, згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого Наказом Держстандарту України від 30 грудня 1997 року № 822, щебінь віднесено до підкатегорії "Гравій", а не до підкатегорії "камінь будівельний", а відтак, Позивач вважає правомірним використання для обрахунку збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету за нормативом, встановленим для піщано-гравійної сировини.

Однак, колегія суддів вважає таку позицію помилковою виходячи з наступного.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (далі – Постанова № 827), вбачається, що граніт входить до переліку корисних копалин місцевого значення та є однією із сировин, які використовується для виготовлення бутового каменю.

Відповідно до Листа Територіального геологічного відділу при Житомирській обласній державній адміністрації Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України "ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ" від 18 лютого 2006 року № 3-02/06 (далі – Лист № 3-02/06) (а.с. 31) Позивач експлуатує родовище гранітів, які є сировиною придатною для виробництва продукції у вигляді щебеню марок 1000 - 1200 та бутового каменю.

Пунктами 1.1 та 1.2 Інструкції із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16 грудня 2002 року № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 січня 2003 року за №78/7399 (далі - Інструкція) встановлено, що даною Інструкцією встановлено вимоги до ступеня вивченості розвіданих родовищ (ділянок) будівельного й облицювального каменю; принципи розподілу запасів родовищ будівельного й облицювального каменю за їх промисловим значенням, техніко-економічною і геологічною вивченістю; принципи підрахунку запасів, геолого-економічної оцінки родовищ і державного обліку запасів згідно з рівнем їх промислового значення; умови, які визначають підготовленість розвіданих родовищ до промислового освоєння.

Інструкція є обов'язковою для виконання підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних, а також експлуатаційних робіт на родовищах будівельного й облицювального каменю.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 Інструкції, родовища будівельних і облицювальних каменів - просторово визначені та економічно обґрунтовані ділянки надр, у межах яких виявлені й оцінені гірські породи, які за своїми властивостями, кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового видобутку та використання в будівництві відповідно до встановлених стандартів та технічних вимог споживачів.

Згідно пп. 3.9 п. 3 Інструкції, основна корисна копалина родовищ будівельного й облицювального каменю - корисна копалина, що визначає промислове значення родовища, напрям використання його товарної продукції і назву.

Як вже зазначалось вище, основною корисною копалиною на Ігнатпільському родовищі є граніт.

В пункті 4 Інструкції викладено загальні відомості і вимоги до якості будівельного й облицювального каменю, зокрема, щодо щебеню та бутового каменю.

А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки метою робіт на Ігнатпільському родовищі, є продовження розробки цього родовища з видобуванням гранітів, придатних для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового, які згідно Інструкції охоплюються поняттям камінь будівельний, то Позивач повинен платити збір за геологорозвідувальні роботи виходячи із нормативу встановленого саме для каменю будівельного.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв’язку з чим, апеляційна скарга Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задовольняється, а Постанова Господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2007 року скасовується з прийняттям нової постанови, якою в адміністративному позові відмовляється повністю.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської областізадовольнити.

Постанову Господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2007 рокускасувати.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 06.04.2009.

Головуючий суддя                                                                                                             К.А. Бабенко

Судді:                                                                                                                                  М.П. Зайцев

                                                                                                                                            М.П. Коваль