Ухвала суду № 3551295, 04.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-11110/08                       Головуючий у першій інстанції: Будішевська Л.О.

                          Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04березня 2009 року.                                                                              м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                        Романчук О.М.,

Суддів:                                                                   Усенка В.Г.,

Малиніна В.В.,                                

при секретарі:                                                        Джуринській Н.В.                                       

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства «Мікро Мет» до  Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.09.2004 року № 61418/10/23-01/4792, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2007 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Житомирі - подали апеляційну скаргу, якою просили суд скасувати постанову Господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2007 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З 16.08.2004 по 20.09.2004 р.р.  працівниками Житомирської Об`єднаної державної податкової інспекції проведено планову документальну перевірку щодо дотримання спільним підприємством «Мікро Мет» (далі - позивач) вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003 по 30.06.2004 р.р., в результаті якої складено акт перевірки від 20.09.2004р. № 497/23-01/24706868/0110. На підставі даного Акта було прийнято  податкове повідомлення-рішення № 61418/10/23-01/4792 від 20.09.2004 р. (далі – Податкове рішення), яким зменшено суму  бюджетного відшкодування на 46470,00 грн., та накладено штрафні( фінансові) санкції в сумі 13988,20 грн.

Позивачем оскаржуютьється Податкове рішення у частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 27364,00 грн. та застосованих 8209,20 грн. штрафних(фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05.04.2004 р. позивачем було укладено договір підряду № 05/04-2004 з ТОВ «Еталонсервіс». .

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що Позивач повністю розрахувався з даним контрагентом та отримав від від ТОВ «Еталонсервіс» податкову накладну № 693 від 1 28.09.2004 р., на підставі якої позивачем було віднесено 27364,00 грн. сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

У відповідності до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97) - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом .7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції Позивачем був сформований податковий кредит із сум нарахованих платником податку у зв`язку з наданням послуг.

Законодавцем у п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97 визначений випадок не правомірності включення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, а саме: непідтвердження податковою накладною.

Позивачем підтверджується податковою накладною право на податковий кредит у сумі 27364,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення даної суми до складу податкового кредиту.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а тому, Відповідачем не було доведено правомірності прийнятого ним рішення в оспорюваній частині.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

А тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Житомирської області від 05 грудня 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя                                 

   Судді: