Ухвала суду № 3551280, 03.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-11164/08   Головуючий у 1інстанції Морозов С.М.

Суддя доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня2009року                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:

Суддів:    

при секретарі:Федорової Г.Г.,

Бистрик Г.М..,

Ситникова О.Ф.,

Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційні скарги Державного підприємства «Укррезерв», Державної податкової інспекції у Голосіївському районі               м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 20 листопада 2007 року у справі за позовом Державного підприємства «Укррезерв» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

ДП «Укррезерв» звернулося до Господарського суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі             м. Києва, третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення – рішення  від 23.02.2007 року № 0000532307/0, яким  визначено зобов’язання сплатити суму податку у розмірі 3492007,00 грн,штрафні санкції у розмірі 1746003,50 грн., податкового повідомлення – рішення від 23.02.2007 року № 0000151520/2, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 15213664,5 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва позов задоволено частково.

Скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі                м. Києва №0000532307/0 від 23.02.2007 р., податкове повідомлення – рішення №0000151520/2, в частині визначення податкового зобов’язання у розмірі 14163535,50 грн., (в тому числі 9442357 грн основного платежу, 4721178,50 штрафних санкцій), в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою ДП «Укррезерв» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення,яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В свою чергу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині постанови залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Укррезерв» з питань дотримання вимог податквого законодавства України  при здійсненні фінансово – господарських операцій з ТОВ «Формула – Якості» за пероід з 01.03.2004 року, за результатами якої був складений акт № 13/26-0/13677856 від 07.09.2006 р.

На підставі складеного акту СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення – рішення № 0000151520/0 від 14.09.2006 р.,яким за порушення пп. 7.2.6 п.7.2, пп7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 20452698 грн (в тому числі 13634450 грн. основний платіж, 6818248 грн. штрафні санкції).

За результатами адміністративного оскарження ДПА у м. Києві рішенням № 240/10/25-314 від 25.01.2007 р. скасовано податкове повідомлення – рішення від 14.09.2006 р. № 0000151520/0 у частині 3492007 грн. нарахованого податку на додану вартість  та 1747026,50 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін, а також одночасно зобов’язано прийняти податкове повідомлення – рішення, яким визначено до сплати 3492007 грн. з податку на додану вартість та 1747003,50 грн., штрафної санкції

Відповідно до вищезазначеного рішення відповідачем винесені наступні податкові повідомлення – рішення:

№ 0000532307/0 від 23.02.2007 р., яким за порушення пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 7 місяць 2004 р. на 3492007 грн.

№ 0000151520/2 від 23.02.2007 р., яким за порушення пп.7.2.6. п.7.2. пп.7.4.5. п.7.4. пп.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов’язання  з ПДВ у розмірі 15213664,50 грн. ( в тому числі 10142443 грн. основний платіж, 5071 221,50 грн. штрафні санкції).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення частково позовних вимог, виходячи з наступного.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень – рішень відповідачем є те, що на момент проведення перевірки свідоцтво про реєстрацію платником податків                        ТОВ «Формула якості» визнано судом недійним, а тому виписані податкові накладні,   позивачу, на думку податкового органу, не можуть слугувати належним доказом, який підтверджує право на податковий кредит.

Оскільки вищезазначене свідоцтво було анульоване 04.08.2006 р., а податкові накладні на підставі яких позивачем  сформований податковий кредит виписані у квітні – липні 2004 року, то ТОВ «Формула якості» мало повне право на складання податкових накладних.

Окрім цього законодавство України не передбачає обов’язок покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у випадку, коли такий податок  не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг). Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку  на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов’язок по сплаті цього податку до бюджету.

Також, податковим органом не було доведено несплату податку на додану вартість ТОВ «Формула якості», а перенесення обов’язку зі сплати ПДВ по даній справі з продавця на покупця суперечить законодавству України.

Судом першої інстанції були оглянуті документи податкової звітності                        ТОВ «Формула якості»  відповідно до яких встановлено, що суми податку на додану вартість, що декларувалися у відповідних періодах перевищували податкові зобов’язання, що виникали для підприємства на підставі виданих позивачу податкових накладних.

Враховуючи відсутність належних доказів щодо несплати податку до бюджету, а також доказів, що підтверджували б статусу ТОВ «Формула якості» як неплатника податку на додану вартість у вказаному періоді, колегія суддів визнає неправомірним висновок відповідача про безпідставність віднесення податку сплаченого позивачем в ціні придбаної продукції до податкового кредиту.

Щодо виявленого порушення відповідачем, яке полягає у неправомірному  віднесенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі              700 086,15 грн., відповідно до податкової накладної № 7 від 04.03.2004 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем неправомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту за цією податковою накладною виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2. ст.. 7 цього Закону податкова накладна повинна містити окремим рядком необхідні реквізити.

Тобто, у випадку відсутності належним чином оформленої податкової накладної, або заповнення її особою, не зареєстрованою, як платник податку в податковому органі, сума ПДВ, що сплачена продавцю товарів не підлягає включенню до податкового кредиту.

Оскільки, вищезазначена податкова накладна не містить всіх необхідних реквізитів, зокрема відсутній підпис та печатка підприємства-платника податку, суд першої інстанції зробив правильний висновок, визнаючи вищезазначену накладну як таку, що не підтверджує право позивача на включення суми ПДВ до податкового кредиту.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином з’ясував та встановив обставини справи і дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду м. Києва від 20 листопада 2007 року не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Укррезерв», Державної податкової інспекції у Голосіївському районі  м. Києвазалишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 20 листопада 2007 року у справі за позовом Державного підприємства «Укррезерв» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, третя особа: Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:    

       ______ Г.Г. Федорова

______ Г.М. Бистрик

______ О.Ф. Ситников