Постанова № 35512582, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 р. (о 13:19) Справа №801/9861/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

від відповідача 1 (Прокуратура Роздольненського району) - Куртбедінова Л.Х., представник за довіреністю;

від відповідача 2 (Начальник штабу Роздольненського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим Дегтярьов Іван Вілійович) - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Прокуратури Роздольненського району, Начальника штабу Роздольненського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим Дегтярьова Івана Вілійовича

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Прокуратури Роздольненського району АР Крим (надалі - відповідач 1), Начальника штабу Роздольненського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим Дегтярьова Івана Вілійовича (надалі - відповідач 2) про визнання протиправними дії пана І.Дегтярьова зі спрямування до Прокуратури повідомлення ОСОБА_1 про порушення правил зупинки та стоянки водієм ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 122 КУпАП; спонукання посадовця І. Дегтярьова ухвалити рішення про організацію перевірки Роздольненським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим повідомлення ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_4; визнати відсутньою компетенцію Прокуратури Роздольненського району з перевірки доводів повідомлення ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_4, передбаченим ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 2 безпідставно направлено повідомлення позивача від 13.09.2013 про порушення працівником міліції ОСОБА_4 правил зупинки та стоянки автотранспорту до прокуратури Роздольненського району АР Крим, у зв'язку з чим вважає зазначені дії відповідача 2 протиправними. Позивач також вказує, що прокуратурою Роздольненського району АР Крим розглянуто вказане повідомлення за відсутністю компетенції, у зв'язку з чим просить визнати відсутньою компетенцію Прокуратури Роздольненського району з перевірки доводів повідомлення ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_4, передбаченим ст. 122 КУпАП.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2013 за клопотанням позивача закрито провадження у справі в частині позовних вимог, викладених у п. 2 прохальної частини позову.

Під час розгляду справи позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (з урахуванням клопотання про закриття провадження в адміністративній справі в частині п. 2 прохальної частині позовної заяви) з підстав, викладених в позовній заяві, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1 (Прокуратури Роздольненського районну АР Крим) проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, про місце день та час слухання справи повідомлений належним чином, надіслав витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача 2.

Беручи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача 2.

Заслухавши в режимі відеоконференції позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.09.2013 за телефоном 102 до чергової частини Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим направив повідомлення наступного змісту: 13.09.2013 біля 9:30 годин на автостоянці службового транспорту знаходиться особистий автомобіль ВАЗ червоного кольору, який належить працівнику міліції ОСОБА_4

Вказане повідомлення було зареєстровано у Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події в Роздольненському РВ за №1516 від 13.09.2013 о 9:30 годин.

Згідно з письмових пояснень інспектора з дізнання ВДАЇ Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим старшого лейтенанта Турчик Олександра Олексійовича судом встановлено наступне: 13.09.2013 у зв'язку з повідомленням помічника оперативного чергового чергової частини штабу Роздольненського районного відділу Заборського В.Я. про знаходження автомобіля біля Роздольненського РВ ГУМВС України в АР Крим з порушенням Правил дорожнього руху ним був здійснений виїзд для перевірки вказаної інформації, але біля Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим будь-якого автомобіля, який знаходився з порушенням ПДР не було. За відсутністю транспортного засобу вказане порушення не було розглянуто.

Судом встановлено, що 13.09.2013 відповідно до супровідного листа за вих. №671/4878 матеріали перевірки ЖЄО №1516 від 13.09.2013 за заявою ОСОБА_1 були спрямовані до прокуратури Роздольненського району АР Крим.

За результатом перевірки отриманого повідомлення ОСОБА_1 прокуратурою Роздольненського району АР Крим надана відповідь за вих. №70/75кн-17/13 від 25.09.2013, в який зазначено, що в ході перевірки встановлено, що звернення не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян». Також зазначено, що зі змісту звернення не встановлено даних щодо порушення реалізації прав і законних інтересів позивача з боку співробітника Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_4

Окрім цього, за фактом повідомлення ОСОБА_1 від 13.09.2013, зареєстрованого у Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події в Роздольненському РВ за №1516, проведено службове розслідування за наслідками якого т.в.о. начальника Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим затверджений висновок службового розслідування від 20.09.2013.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд повинен керуватися критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних функцій.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, позивач 13.09.2013 за телефоном 102 до чергової частини Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим направив повідомлення наступного змісту: 13.09.2013 біля 9:30 годин на автостоянці службового транспорту стоїть особистий автомобіль ВАЗ червоного кольору, який належить працівнику міліції ОСОБА_4

Вказане повідомлення було зареєстровано у Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події в Роздольненському РВ за №1516 від 13.09.2013 о 9:30 годин.

Порядок ведення єдиного обліку органами і підрозділами внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, а також порядок здійснення контролю за його дотриманням встановлений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 19.11.2012 № 1050, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2012 р. за № 2095/22407 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії» (надалі Інструкція №1050).

Відповідно до п. 3.5 Інструкції №1050 про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, а також повідомлень, які надійшли усно, у яких наявні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО оперативний черговий доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу внутрішніх справ.

Заяви і повідомлення, що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, у яких відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО доповідаються оперативним черговим начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення начальником органу внутрішніх справ, що заява чи повідомлення містять відомості, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в ЄО) повертає її до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.

Отже, виходячи з наведених норм Інструкції №1050, за результатом розгляду заяв (повідомлень), що надійшли до чергової частини органу внутрішніх справ, можуть бути вчинені наступні дії: внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з інформацією начальника органу внутрішніх справ; повідомлення оперативним черговим начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Матеріали справи свідчать, що згідно письмових пояснень інспектора з дізнання ВДАЇ Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим старшого лейтенанта Турчик Олександра Олексійовича судом встановлено наступне: 13.09.2013 у зв'язку з повідомленням помічника оперативного чергового чергової частини штабу Роздольненського районного відділу Заборського В.Я. про знаходження автомобіля біля Роздольненського РВ ГУМВС України в АР Крим з порушенням Правил дорожнього руху ним був здійснений виїзд для перевірки вказаної інформації, але біля Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим будь-якого автомобіля, який знаходився з порушенням ПДР не було. За відсутністю транспортного засобу вказане порушення не розглядалося.

Крім того, при розгляді повідомлення ОСОБА_1 від 13.09.2013 відповідачем було прийнято рішення про направлення зазначеного повідомлення до прокуратури Роздольненського району АР Крим.

У зв'язку з чим, враховуючи зміст зазначеного повідомлення, позивач вважає, що дії відповідача 2 щодо направлення його повідомлення для розгляду до прокуратури Роздольненського району АР Крим є протиправними, оскільки до компетенції прокуратури не віднесено розгляд заяв про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що порядок (спосіб) розгляду повідомлень (звернень), які зареєстровані Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події в Роздольненському РВ, відноситься до виключної компетенції владного суб'єкта, тобто до дискреційних повноважень відповідача 2 і суд не вправі перебирати на себе повноваження зазначеного суб'єкту.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Варто зазначити, що у суду відсутні повноваження на втручання в повноваження державного органу, зокрема, в частині перевірки доцільності вчинення відповідної дії тим чи іншим способом, виходячи з оцінки змісту заяви (повідомлення) відповідного органу, віднесеного до його компетенції, оскільки це мало б наслідком порушення принципу функціонального поділу єдиної системи державної влади в частині врівноваження повноважень владних суб'єктів шляхом розмежування предметів відання, що виключає можливість ущемлення або підкорення одних органів державної влади іншим.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення замість владного суб'єкту моделі поведінки при наявності повноважень останнього на вчинення відповідної дії, у цьому випадку направлення повідомлення до прокуратури, було б формою втручання у дискреційні повноваження позивача, що суперечить меті і завданню адміністративного судочинства.

Окрім цього, відповідно до ст. 2 КАС завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 6 КАС України визначає право особи на звернення до адміністративного суду. Так ч. 1 ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В силу викладеного право на судовий захист доцільно відрізняти від права на звернення до адміністративного суду з позовом, що закріплене у статті 6 КАСУ. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд зазначає, що хоча з позовом до суду може звернутися будь-яка особа, але право на судовий захист, тобто право на задоволення заявлених позовних вимог, має лише та особа, чиї права, свободи чи законні інтереси порушені суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, у випадку оскарження особою акта, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень особа може звернутися до адміністративного суду по конкретній адміністративній справі лише, якщо це рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушує саме права, свободи та законні інтереси цієї особи - позивача по справі, тобто особа є учасником спірних правовідносин та має юридичну зацікавленість у результаті розгляду спору.

Суд зазначає, що відповідно до встановлених судом обставин, повідомлення позивача від 13.09.2013 було зареєстровано та розглянуто у відповідності до норм Інструкції №1050.

Окрім цього, матеріали справи свідчать, що за фактом повідомлення ОСОБА_1 від 13.09.2013, зареєстрованого у Журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події в Роздольненському РВ за №1516, проведено службове розслідування за наслідками якого т.в.о. начальника Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим затверджений висновок службового розслідування від 20.09.2013.

Суд зауважує, що порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні встановлений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073 (надалі Інструкція №230).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Отже, дослідивши матеріали справи, та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що повідомлення позивача від 13.09.2013 було розглянуто належним чином, та владним суб'єктом вчинені усі, передбачені діючим законодавством заходи для розгляду та вирішення повідомлення позивача: направлено повідомлення до чергового ДАІ для вжиття, передбачених діючим законодавством заходів, проведено службове розслідування за фактом повідомлення ОСОБА_1 Крім того, на думку суду, направлення вказаного повідомлення до прокуратури Роздольнеського району АР Крим не порушує права та інтереси позивача, що, в свою чергу, виходячи з вимог процесуального закону, виключає можливість задоволення адміністративного позову в цій частині.

Стосовно вимог позивача про визнання відсутньою компетенцію Прокуратури Роздольненського району з перевірки доводів повідомлення ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_4, передбаченим ст. 122 КУпАП, суд зважає на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої вищезгаданої статті КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 статті 17 КАС України передбачено, що до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 3 цієї ж статті встановлено, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Суд наголошує, що адміністративний позов може мати вимогу про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (на це прямо вказує ст. 105 КАС України).

Проте такі вимоги можуть мати місце у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Суд зазначає, що під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень.

Компетенцію органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень нерідко може перетинатися, внаслідок чого може виникнути компетенційний спір. Крім того, виникнення компетенційного спору може бути результатом зловживань, що виявляються у формі привласнення повноважень або перевищення власних повноважень.

Оскільки позивач не є суб'єктом владних повноважень, він не наділений правом приймати рішення: як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії, той в нього відсутні правові підстави на звернення з питання визначення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, вимоги про встановлення відсутності компетенції у спірних правовідносинах, враховуючи суб'єктний склад сторін, не відповідають завданням КАС України.

Суд зауважує, що здійснення судового захисту особи, чиє право порушено органами державної влади чи місцевого самоврядування внаслідок порушення ними положень Конституції та законів України у спосіб, що відповідає визначеним у законодавстві способам захисту порушеного права, є здійснення судом його повноважень органу судової влади у межах Конституції та законів України.

При цьому, зі змісту ст. ст. 11, 51, 137 КАС України позивачу надано право самостійного розпорядження своїми позовними вимогами.

Окрім того, варто зазначити, що відповідно до преамбули Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР останній регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Також Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Стаття перша Закону України «Про звернення громадян» закріплює, що громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Положеннями статті 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Матеріали справи свідчать, що за результатом отриманих від Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим матеріалів за зверненням ОСОБА_1 від 13.09.2013, прокуратурою Роздольнеського району АР Крим зазначене повідомлення розглянуто та надана відповідь з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян».

При цьому, як було зазначено вище, у суду відсутні повноваження на втручання в дискрецію владного суб'єкту.

Окрім того, враховуючи, що повідомлення позивача було розглянуто належним чином, шляхом інформування відповідального по ДАІ та проведення службового розслідування, суд дійшов висновку, що права позивача розглядом прокуратурою Роздольненського району АР Крим вказаного повідомлення від 13.09.2013 не порушені.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

У зв'язку зі складністю справи судом 21.11.2013 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а постанова складена у повному обсязі 26.11.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 71, 94, 162-165 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна