Ухвала суду № 3551248, 25.03.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа №22а-11362/08

Суддя-доповідач Бєлова Л.В.Справа в апеляційній інстанції №22а-11362/08Головуючий в першій інстанції Бобров Ю.М.Справа в першій інстанції № 11/231аКиївський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Попович О.В.

Мамчур Я.С.

при секретарі:Бондар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. у справі за позовом Товарної біржі «Ліон Плюс» до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТБ «Ліон Плюс» звернулася з позов до господарського суду Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області № 0033551700/0/1248 від 16 липня 2007 р.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції від 16 липня 2007 р. № 0033551700/0/1248.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Прилуцькою ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка ТБ «Ліон Плюс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.02.06 р. по 31.03.07 p., за результатами якої складно акт перевірки від 13.07.07 р. № 665/23-33993601.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці угод, які були укладені товарною біржею, встановлено, що на підприємстві протягом 2006 - 1 кварталу 2007 р. посвідчувались угоди купівлі - продажу транспортних засобів без попереднього утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб, як це передбачає п.12.3 та п. 12.5 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.03 р. (далі - Закон № 889). При реєстрації зазначених угод на товарній біржі податок з доходів фізичних осіб утримувався та перераховувався до бюджету з ціни продажу транспортного засобу, що зазначена у договорах купівлі - продажу, яка є значно нижчою від вартості транспортного засобу згідно експертної оцінки. В ході перевірки за місцем проживання покупців направлено запити до Прилуцького МРЕВ ДАЇ щодо вартості транспортних засобів, визначеної відповідно до актів експертної оцінки, яка є підставою для реєстрації їх в органах ДАЇ та базою для сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій по відчуженню транспортних засобів. Згідно з отриманими даними встановлено заниження вартості транспортних засобів при укладанні договорів купівлі - продажу за посередництвом біржі, що привело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб.

Всього за період 2006 -1 квартал 2007 р. при посвідченні угод купівлі-продажу транспортних засобів податковим агентом Товарною біржею «Ліон Плюс» недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 22613,68 грн., через порушення п.п.8.1.1, 8.1.2, п.1 ст. 7, ст. 12 Закону № 889.

За результатами перевірки ТБ «Ліон Плюс» було донараховано 22613,68 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акта перевірки, Прилуцькою ОДГО прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 16.07.07 р. № 0033551700/0/1248, в якому ТБ «Ліон Плюс» визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних найманих працівників в сумі 22613,68 грн. основного платежу та в сумі 45227,36 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 67841,04 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції п.п.8.1.1, п.8.1.2, ст.8, п.7.1, ст.7, ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.279 Господарського кодексу України, ст.15 Закону України «Про товарну біржу»., з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно п.1.15 ст. 15 Закону № 889 податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889 податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Закону № 889 якщо обєкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, а пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 8-10, 15-16 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 № 1956-ХІІ (далі - Закон № 1956) товарна біржа є організацією, що обєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і повязаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому право здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її членів або брокерів, які зобовязані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Біржа як організація, що обєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, і саме за надання послуг отримує плату, однак, грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку не виплачує.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у позивача обовязку стосовно нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, отриманих за договорами купівлі-продажу, зареєстрованими на біржі, оскільки при здійсненні біржових операцій товарна біржа посередницькі функції не виконує, а отже не виступає податковим агентом.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0033551700/0/1248 від 16 липня 2007 р.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 30.10.2007 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця після набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Судді: