Ухвала суду № 35511070, 30.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сингаївський О.П.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"30" жовтня 2013 р. Справа № 296/2/12-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "13" червня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 13.06.2013року поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду за захистом своїх прав. Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним рішення 17 сесії 21 скликання від 22.04.1994 року про обмін земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 недійсним. В задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати, а провадження у справі закрити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що має безпосереднє відношення до земельної ділянки відносно якої прийняте оскаржуване рішення щодо обміну. При цьому, вказує, що підставою для скасування названого рішення є порушення судом норм процесуального права, порушення яких полягає в тому, що суд першої інстанції безпідставно поновив позивачу строк звернення до суду, оскільки про обставини щодо обміну земельних ділянок позивач та її мати (ОСОБА_7.) дізналися у 1994році. Окрім того, вказує, що даний спір не є публічно - правовим спором, а відтак його розгляд повинний здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, їх представників, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги з приводу розгляду адміністративного позову з порушенням норм процесуального права, а зокрема ч.2 ст. 99 КАС України (пропущенням строку звернення та безпідставності його поновлення судом), колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2006 року ОСОБА_7, правонаступником якої є ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом в якому з врахуванням поданих уточнень просила суд: поновити строк звернення до суду для оскарження рішення Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.04.1994року та визнати недійсним рішення Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.04.1994року.

В якості підстав для поновлення строку звернення до суду, позивач зазначила, що про спірне рішення позивач дізналася у вересні 2006 року, під час розгляду справи в Житомирському районному суді.

В ході розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_7 починаючи з 1994року дійсно знала, що на земельній ділянці (по АДРЕСА_1) яка перебуває у її користуванні, син ОСОБА_6 почав будівництво житлового будинку. Проти такого будівництва вона не заперечувала, оскільки вважала, що назване будівництво стосується не всієї ділянки, а лише частини земельної ділянки, яка була непридатна для сільськогосподарського обробітку через наявність каменю. При цьому стверджує, що ні ОСОБА_7, ні їй як правонаступнику не було відомо, що спірним рішенням позивача було позбавлено прав на частину ділянки де був камінь і здійснювалось будівництво, а на всю ділянку, що перебувала у її користуванні, що в подальшому призвело до відсутності проїзду до належної їй частині житлового будинку.

Що ж до отримання у 2001році ОСОБА_7 державного акта на право власності земельну ділянку, то позивач вважала, що їй таку ділянку було надано для обробітку сільською радою в порядку виділення із земель запасу.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що такі матеріали не містять жодних доказів з яких вбачалось, що про спірне рішення ОСОБА_7 та/або її правонаступник знали або могли дізнатися раніше обумовленої ними дати - вересень 2006 року.

Отож, наведені апелянтом обставини не доводять обізнаності позивача із спірним рішенням раніше обумовленої позивачем дати.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка була чинна на день подачі позову) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отож, з огляду на наведені обставини, суд першої інстанції правомірно допустив позивача до судочинства та розглянув справу по суті позовних вимог.

Стосовно ж наступного доводу апеляційної скарги щодо того, що даний спір не є публічно -правовим спором та що його розгляд повинний бути здійснений в порядку цивільного судочинства, то відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, статті 148 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року, № 436-IV власниками землі є держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади.

Конституційний Суд України в Рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до статті 69 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

З урахуванням цього Рішення Конституційного Суду України такі правила визначення юрисдикції адміністративних судів поширюються і на земельні спори за участю органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, наведені апелянтом доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, інших доводів заявником апеляційної скарги не наведено. Відповідно до положень ст. 195 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснено судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Отож, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "13" червня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Зарічанська сільська рада Житомирського району Житомирської області пров. Шкільний, 8-Б,с.Зарічани,Житомирський район, Житомирська область,12440

4- Заявнику апеляційної інстанції ОСОБА_5 АДРЕСА_2

5-третій особі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

6- Представнику