Рішення № 35508918, 22.11.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/6245/13-ц Провадження № 22-ц/795/2217/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Супрун О.П. Доповідач - Бечко Є. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Горобець Т.В.,при секретарі:Рудик І.І.,за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурора Оліфір А.В., пр-ків позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

в с т а н о в и в:

В липні 2013 року ПАТ «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та просило стягнути з відповідачів солідарно 388,31 грн. заборгованості з послуг теплопостачання, що виникла в період з 01.08.2009 року по 31.05.2013 року, через те, що оплата проводилась не у повному обсязі.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 серпня 2013 року позов ПАТ «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Стягнуто з відповідачів на користь позивача 388,31 грн. заборгованості солідарно.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «Облтеплокомуненерго» у задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт вважає, що рішення суду є безпідставним і неправомірним, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем пропущено строк позовної давності частини вимог, а саме за період з 01.08.2009 року по 01.05.2013 року. Крім того, як зазначає апелянт, відповідач по справі ОСОБА_6 взагалі не проживає в АДРЕСА_1 та не отримує послуги з теплопостачання, а тому стягнення боргу з неї є безпідставною. ОСОБА_5 зазначає, що її вина в тому, що повірка лічильника не проведена - відсутня, контроль за своєчасністю повірки має здійснювати ПАТ «Облтеплокомуненерго», крім того, лічильник знаходиться не у неї в квартирі, а є загальнобудинковим. Апелянт наполягає, що жодного разу вона не порушувала строки сплати комунальних послуг та на даний час має переплату, а не борг.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Облтеплокомуненерго» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін, так як воно є законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та думку прокурора, що вступив до справи в інтересах ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - зміні, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Облтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання суд першої інстанції виходив з того, що оскільки прилад обліку теплової енергії в будинку АДРЕСА_1 не пройшов чергову повірку, тому використовуватись для обчислення витрат теплової енергії не може. Оскільки відповідачі в повному обсязі не здійснювали оплати послуг у сфері теплопостачання у період з 01 серпня 2009 року по 31 травня 2013 року, виникла заборгованість в сумі 388,31 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Однак повністю погодитись з таким висновком місцевого суду апеляційний суд не може через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є споживачами послуг з опалення та постачання холодної та гарячої води, які надаються ПАТ «Облтеплокомуненерго» за їх зареєстрованим місцем проживання - в АДРЕСА_1, на них відкрито окремий особовий рахунок.

Згідно з наданим позивачем розрахунком боргу, станом на 31.05.2013 року у відповідачів виникла заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 388 грн. 31 коп. (а.с.5), оскільки відповідачами оплата за надані послуги з теплопостачання здійснювалась в меншому розмірі, ніж було нараховано, внаслідок чого і виникла заборгованість.

24.07.2012 року ПАТ «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заборгованості за послуги теплопостачання за період з 01.08.2009 року по 30.04.2012 року, а отже, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.

Згідно статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 був встановлений загальнобудинковий лічильник і нарахування за послуги теплопостачання, надані мешканцям будинку, проводилось згідно показів даного лічильника. Проте 11 липня 2009 року закінчилась чинність свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки за №1888, виданого Чернігівським ДЦСМС (а.с. 8).

Як передбачено п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005 року (далі Правила), лічильники підлягають періодичній повірці.

Оскільки повірка даного приладу не проведена позивачем нарахування за послуги теплопостачання здійснювався відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення надаються споживачеві згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.

Відповідно до частини третьої п. 15 Правил, у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виникнення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Абзацом 3 п. 1 та п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, послуги з опалення надаються на період опалювального сезону, початок та закінчення якого встановлюються місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування, але оплачуються такі послуги щомісячно за встановленими нормами і тарифами, тобто, як у опалювальному періоді, так і в місяці між опалювальним періодом, протягом всього року.

Тобто, нарахування ПАТ «Облтеплокомуненерго» відповідачам плати за надані послуги з теплопостачання відповідно до встановлених тарифів у між опалювальний період проводилось правомірно.

Проте колегія суддів апеляційного суду дослідивши надані апелянтом квитанції про сплату послуг ПАТ «Облтеплокомуненерго» не може погодитись з визначеною в розрахунку сумі боргу, оскільки за період з серпня 2009 року по травень 2013 року було нараховано до сплати 7707 грн. 34 коп., а фактично сплачено ОСОБА_5 за вказаний період 7404 грн. 26 коп.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість відповідачів перед позивачем становить 303 грн. 08 коп. за спірний період з серпня 2009 року по травень 2013 року, а тому сума заборгованості, стягнута судом першої інстанції з відповідачів на користь позивача підлягає зменшенню з 388 грн. 31 коп. до 303 грн. 08 коп.

Доводи ОСОБА_5 стосовно наявності документів про відсутність відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за місцем реєстрації та проживання їх з 05.08.2005 року в АДРЕСА_2, не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом та не можуть бути підставою для перерахунку боргу, оскільки нарахування здійснюються виходячи з опалювальної площі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.1, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 серпня 2013 року змінити в частині розміру суми заборгованості.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 на користь Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» 303 (триста три) грн. 08 коп. заборгованості за послуги теплопостачання.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: