Ухвала суду № 35506100, 23.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2013 р. м. Київ К-26870/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року

у справі № 2а-46784/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Каскад-Трейд»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Каскад-Трейд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 19 серпня 2009 року № 0004192301/0/2580 та № 0004202301/0/2581.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області № 0004192301/0/2580 від 19 серпня 2009 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області № 0004202301/0/2581 від 19 серпня 2009 року. Стягнуто з Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області на користь ТОВ «ВТК «Каскад-Трейд» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «ВТК «Каскад-Трейд», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області провела позапланову виїзну позапланову перевірку ТОВ «ВТК «Каскад-Трейд» з питань відносин з ПП «Стройзаказ» за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 4493/23-209/25161750 від 05 серпня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 23549,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2008 року - 3373,00 грн., за 2 квартал 2008 року - 4484,00 грн., за 3 квартал 2008 року - 15692,00 грн.; підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 6285,00 грн., у тому числі: за березень 2008 року - 2698,00 грн., за квітень 2008 року - 1993,00 грн., за травень 2008 року - 1594,00 грн.; підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, у періоді, що перевірявся, на загальну суму 12554,00 грн., у тому числі: за липень 2008 року - 2287,00 грн., за серпень 2008 року - 10267,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, позивач неправомірно включив до складу валових витрат вартість придбаних у ПП «Стройзаказ» будівельних матеріалів, а суму податку на додану вартість, сплачену у складі такої вартості, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, з огляду на те, що згідно поданої звітності та наданих до перевірки документів у ПП «Стройзаказ» відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та фактично здійснюваного протягом періоду, що перевірявся.

19 серпня 2009 року Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004192301/0/2580, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ТОВ «ВТК «Каскад-Трейд» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 34092,00 грн., у тому числі: 23549,00 грн. - за основним платежем, 10543,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

19 серпня 2009 року Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004202301/0/2581, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ТОВ «ВТК «Каскад-Трейд» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 18831,00 грн., у тому числі: 12554,00 грн. - за основним платежем, 6277,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки витрати позивача підтверджені належними первинними бухгалтерськими та платіжними документами, зокрема, податковими та видатковим накладними, банківськими виписками, транспортування товару підтверджене подорожніми листами вантажного автомобіля, з урахуванням того, що в подальшому придбані у ПП «Стройзаказ» будівельні матеріали були використані позивачем в процесі здійснення господарської діяльності, а саме: при будівництві та благоустрої території біля багатоповерхових будинків у містах Комсомольськ та Кременчук, що зумовлено необхідністю належного виконання своїх зобов'язань за договором субпідряду № 2 від 15 листопада 2007 року, укладеним з ТОВ «Кременчук Житлобуд»; при благоустрої території біля магазину «Сільпо» в м. Комсомольськ, що зумовлено необхідністю належного виконання своїх зобов'язань за договором підряду № 3/07/2008 від 03 липня 2008 року, укладеним з ТОВ «Кабельні системи»; при благоустрої території біля ресторану «Хутірець» у м. Комсомольськ, що зумовлено необхідністю належного виконання своїх зобов'язань за договором підряду № 125/1 від 15 січня 2008 року, укладеним з ТОВ «МІС»; при благоустрої території біля магазину «Нова лінія», що зумовлено необхідністю належного виконання своїх зобов'язань за договором підряду № К080516-1 від 22 травня 2008 року, укладеним з ТОВ «Кремінь-Інвест».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, регулюються статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За приписами пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)та Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування валових витрат є наявність у платника податку - покупця відповідних розрахункових та платіжних документів, а підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язують виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів, а сплачених ним у складі такої вартості сум податку - до складу податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що факт придбання позивачем будівельних матеріалів та оплата їх вартості (у тому числі і податку на додану вартість) у ПП «Стройзаказ» підтверджується рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, виписками банку (арк. справи 51-66, 76-80), транспортування будівельних матеріалів підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля (арк. справи 67-75), з урахуванням того, що придбані позивачем у ПП «Стройзаказ» будівельні матеріали були використані ним в процесі здійснення власної господарської діяльності при будівництві та благоустрої об'єктів, визначених договорами № 2 від 15 листопада 2007 року, № 3/07/2008 від 03 липня 2008 року, № 125/1 від 15 січня 2008 року, № К080516-1 від 22 травня 2008 року, що підтверджується копіями зазначених договорів, довідками про вартість виконаних підрядних робіт (та затрати) (форма КБ-3), актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), відомостями ресурсів, рахунками-фактурами (арк. справи 82-122).

При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що вказані обставини органом державної податкової служби не заперечувались та знайшли своє підтвердження на 6 аркуші акті перевірки (арк. справи 26).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна