Рішення № 35505170, 21.11.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.2013 Справа № 5021/1741/12

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 5021/1741/12

За позовом: Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма

«Усе для дому», м. Суми,

про внесення змін до договору,

За участю представників сторін:

від позивача: предст. Овсієнко Д.Ю. (дов. № 2083/02.02.02-17 від 15.10.2012року);

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд вважати укладеними зміни до договору № 29 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 5 березня 1996 року в частині розміру орендної плати, а саме, - в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі, шляхом викладення пункту 2.1. договору в наступній редакції:

«Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати на рік у розмірі 4,0 % від нормативної грошової оцінки землі».

Рішенням господарського суду Сумської області від 20 березня 2013 року у справі № 5021/1741/12 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 травня 2013 року у справі № 5021/1741/12, рішення господарського суду Сумської області від 20 березня 2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 6 серпня 2013 року у справі № 5021/1741/12, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року та рішення господарського суду Сумської області від 20.03.2013 року у справі № 5021/1741/12 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

15.08.2013 року справа № 5021/1741/13 повернута на адресу господарського суду Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.08.2013 року справу № 5021/1741/12 призначено до розгляду.

31.10.2013 року позивач подав письмові пояснення б/н від 31.10.2013 року, в яких зазначив, що позивач відповідно до норм чинного законодавства України має право вимагати від відповідача внести зміни до спірного договору через суд та збільшити розмір орендної плати у зв'язку із небажанням відповідача робити внесення таких змін у добровільному порядку. Отже, Сумська міська рада погоджується із постановою Вищого господарського суду України від 6 серпня 2013 року по справі № 5021/1741/12.

11.11.2013 року відповідач подав пояснення № 01/357 від 11.11.2013 року, з яких вбачається, що відповідач вважає рішення господарського суду Сумської області від 20.03.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року по справі № 5021/1741/12 винесеними з урахуванням положень діючого законодавства України. Також відповідач зазначає, що розмір відсотку - 4% не може бути застосований до договору № 29 від 05.03.1996 року, так як в договорі не зазначено цільове використання земельної ділянки. Тобто відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано ні економічну ні нормативну зміну ставки орендної плати з 1% до 4%, тоді як Податковим кодексом України встановлено законодавчий мінімум -3%. Також відповідач зазначає, що з рішенням Сумської міської ради від 26.12.2007 року № 1119-МР та № 2763-МР від 24.06.2009 року відповідач ознайомився тільки в господарському суді, а тому не мав можливості оскаржувати його. Відповідач звертає увагу на те, що в супровідному листі № 352/10.01-08 від 08.08.2012 року, в якому було запропоновано привести договір до діючого законодавства, зазначено договір № 31/1 від 05.03.1996 року, який підприємство не підписувало, оскільки діє договір № 29, в зв'язку з чим працівник відповідача не прийняла до уваги вищезазначений лист, оскільки то договір іншого підприємства. А тому не було направлено змін до договору, і відповідач не отримав проект змін до договору, що позбавило останнього права у разі згоди, на підписання договору, або надання протоколу розбіжностей, передбачених статтями 181,188 Господарського кодексу України. До того ж, як зазначає відповідач, перезаключення договору на 4 % загрожує товариству втратою платоспроможності. В зв'язку з вищевикладеним відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 21.11.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2013 року не з'явився.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

5 березня 1996 року між сторонами було укладено договір № 29 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) площею 0,17 га строком на 50 років, зареєстрований в Сумському міськвиконкомі, про що зроблено запис в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 5 березня 1996 року за № 29.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності, надходять до відповідних бюджетів, розподіляються і використовуються відповідно до Бюджетного кодексу України і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку; та не може бути більшою 12% від нормативної грошової оцінки землі (ст. 288 Податкового кодексу України).

26.12.2007 року рішенням Сумської міської ради № 1119-МР нормативна грошова оцінка земель м. Суми була відкоригована і перевищує розмір, за яким орендна плата обчислюється відповідачем.

Рішенням Сумської міської ради № 2763-МР від 24.06.2009 року затверджено розмір відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за оренду земельних ділянок на території м. Суми на період до 01.01.2011 року, згідно з додатком до рішення.

Актом обстеження земельної ділянки по провулку 9-го Травня, 13 від 15.02.2013 року складеного начальником відділу контролю за використання землі та врегулювання земельних спорів управління Земельних ресурсів Сумської міської ради Шульгою О.С. та головним спеціалістом відділу Кудлаєм А.П. встановлено, що земельна ділянка за адресою: провулок 9-го Травня, 13, у м. Суми використовується відповідачем під розміщення 4-х поверхової нежитлової споруди з продажу меблів (а.с. 65).

Для земельних ділянок із функціональним використанням землі для розміщення магазинів для роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, встановлено розмір відсотку від грошової оцінки землі для обчислення орендної плати - 4,0% (відповідно до додатку до рішення Сумської міської ради від 24 червня 2009 року № 2763-МР, а саме до п. 7.6 (а. с. 12)).

25.07.2012 року рішенням Сумської міської ради № 1689-МР «Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати» було запропоновано орендарям внести зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати згідно з рішенням Сумської міської ради від 24 червня 2009 року № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми». Також зобов'язано Управління земельних ресурсів Сумської міської ради супровідними листами направити копію даного рішення Сумської міської ради орендарям відповідно до додатку до рішення.

На виконання зазначеного вище рішення Управління земельних ресурсів 08.08.2012 року надіслало відповідачу супровідний лист № 352/10.01-08 з пропозицію щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 31/1 від 05.03.1996 року за адресою: м. Суми, вул. 9-го Травня, 13 разом з копією рішення Сумської міської ради від 25.07.2012 року № 1689-МР.

Супровідний лист Управління земельних ресурсів був отриманий відповідачем 15.08.2012 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Проте, відповідач відповіді на пропозицію щодо внесення змін до договору викладену у листі № 352/10.01-08 від 08.08.2012 року не надав. В поясненнях поданих до суду відповідач зазначив, що в супровідному листі № 352/10.01-08 від 08.08.2012 року, в якому було запропоновано привести договір до діючого законодавства, зазначено договір № 31/1 від 05.03.1996 року, який підприємство не підписувало, оскільки діє договір № 29, в зв'язку з чим працівник відповідача не прийняла до уваги вищезазначений лист, оскільки то договір іншого підприємства. А тому не було направлено змін до договору, і відповідач не отримав проект змін до договору, що позбавило останнього права у разі згоди, на підписання договору, або надання протоколу розбіжностей, передбачених статтями 181, 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

В постанові Вищого господарського суду України по справі № 5021/1741/12 зазначено, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Таким чином той факт, що управлінням у листі № 352/10.01-08 від 08.08.2012 року з пропозицією про внесення змін до договору було невірно вказано номер останнього, в зв'язку з чим, відповідна пропозиція не була розглянута відповідачем, як він зазначає, не позбавила позивача на право звернення до суду з позовом про внесення змін до договору, в тому числі враховуючи, що відповідач проти позову заперечує.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами статті 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Як вбачається з матеріалів справи рішення Сумської міської ради № 1119-МР від 26.12.2007 року, № 2763-МР від 24.06.2009 року, № 1689-МР від 25.07.2012 року не скасовані.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідна правова позиція викладена в п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Вважати укладеними зміни до Договору укладеного між Сумською міською радою (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253 ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому» (40007, м. Суми, вул. Харківська, 123, код 01555007) на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 5 березня 1996 року № 29 в частині розміру орендної плати, а саме, - розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі шляхом викладення п. 2.1 договору в наступній редакції:

«Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати на рік у розмірі 4,0 % від нормативної грошової оцінки землі».

3. Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю «Сумська фірма «Усе для дому (40007, м. Суми, вул. Харківська, 123, код 01555007) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253) 1 073 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2013 року.

Суддя І.В. Зайцева