Постанова № 35504874, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8493/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Бабенко Д.В.

за участю:

представників позивача Дереча В.О.

Гарібян Е.В.

представника відповідача Кириченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-8" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-8" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення- рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 січня 2013 року № 0000992230.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В основу мотивувань апеляційної скарги покладено твердження позивача, що висновок податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Фірма Володар», з яким погодився суд першої інстанції, є помилковим Крім того, позивач зазначив, що фактично судове рішення ґрунтується на підставі викладеної в акті перевірки інформації щодо порушених у відношення контрагента позивача кримінальних справ, по яких на час подання апеляційної скарги, рішення прийняті не було.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем в період з 24.12.2012 року по 28.12.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інвестбуд-8» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Володар» за червень 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 08.01.2013 року № 25/22-30/21561205.

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст198, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 316 170,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року № 0000992230, яким донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 316 170,00 грн., (штрафні санкції 1 грн.).

Крім того, судом вірно встановлено і не заперечується сторонами, що СВ ПМ ДПА в м. Київській області проведено виїмку в приміщенні позивача, в результаті якої були вилучені первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства, в тому числі і договори та первинні документи із контрагентом, тому такі договори та документація не були долучені позивачем до матеріалів справи під час її розгляду судом першої інстанції

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановленими судом обставинами та наявними документальними доказами у їх сукупності підтверджується, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та контрагентом ПП «Фірма «Володар» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Так, оскільки СВ ПМ ДПА в м. Київській області було проведено виїмку в приміщенні позивача, в результаті якої були вилучені первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства, в тому числі і договори та первинні документи із контрагентом, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу виїмки та огляду від 29 серпня 2011 року (а.с. 16-17), що об'єктивно унеможливлювало їх подання до суду першої інстанції, зазначені документи були надані позивачем лише під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. У зв'язку із викладеним вище, колегія для повного, всебічного об'єктивного розгляду справи вважає за можливе дослідити та надати правову оцінку даним доказам.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інвестбуд-8» відповідно до договору з ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім..Ф.Г Яновського Академії медичних наук України» проводило ремонтно-будівельні роботи на об'єкті за адресою м. Київ вул..М.Амосова, 10. Для виконання електромонтажних, вентиляційних, сантехнічних робіт, а також для робіт з благоустрою, телефонізації були залучені субпідрядні організації в тому числі і ПП «Фірма «Володар», з яким укладено Договір 7/С від 02 червня 2011 року.

Згідно умов даного Договору генпідрядник (ТОВ «Інвестбуд-8») доручає, а субпідрядник (ПП «Фірма «Володар») зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи при продовженні капітального ремонту будівель ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» по вулиці Амосова, 10 в місті Києві (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що загальна вартість робіт складає 1897023,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 316170,60 грн. Термін виконання робіт визначено з 02.06.2011 року по 31.12.11 року (п. 3.1).

Порядок здійснення платежів і розрахунків передбачено п. 4 Договору, відповідно до якого, генпідрядник перераховує до початку робіт на розрахунковий рахунок субпідрядника аванс в сумі 50% від вартості договору (п. 4.1). При цьому, на субпідрядника покладено обов'язок щомісячно звітувати перед генпідрядником за виконані роботи до 20 числа поточного місяця з обов'язковим наданням підтверджуючих документів про вартість матеріалів, виробів, тощо (копії рахунків на оплату та накладні від постачальників з оригіналом печатки субпідрядника та підписом відповідальних осіб). Щомісячно обов'язково надаються акти на приховані роботи в двох ,примірниках, оформлені належним чином, а також виконавчі схеми (п. 4.2). Щомісячні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту приймання виконаних робіт. Оплата їх здійснюється генпідрядником переказом на розрахунковий рахунок субпідрядника не пізніше, ніж через 10 днів після підпису актів виконаних робіт субпідрядника та актів ген підрядної форми КБ-3 (п. 4.3). Кінцеві розрахунки за виконані роботи за виконані роботи проводяться після передачі субпідрядником усієї виконавчої документації (п. 4.4).

Пунктом 5.5 встановлено, що субпідрядник виконує передбачені Договором робот згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і календарним планом (графіком) виробництва робіт.

На підтвердження належного виконання умов даного договору до матеріалів справи було долучено копію даного договору, розрахунок договірної ціни на продовження капітального ремонту будівель інституту ДУ ««Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім..Ф.Г Яновського Академії медичних наук України» проводило ремонтно-будівельні роботи на об'єкті за адресою м. Київ вул..М.Амосова, 10, копії локальних кошторисів № 2-1-1/2-1-2 на заміну каналізації в підпільних каналах Хірургічний комплекс, № 2-1-2/2-1-20 на ремонтно-будівельні роботи (лабораторія мікробіології, 1-й поверх) Хірургічний корпус, № 2-1-3/2-1-21 на ремонтно-будівельні роботи (1-й поверх) Хірургічний корпус, № 2-1-4/2-1-22 на ремонтно-будівельні роботи (2-й поверх) Хірургічний корпус, № 2-2-1/2-2-17 на ремонтно-будівельні роботи (1-й поверх приміщення біохімії, відділення імунології) головний корпус, № 2-2-2/2-2-32 на ремонтно-будівельні роботи кисневої станції головний корпус, копію об'єктного кошторису № 2-2/2-2 на будівництво Головний корпус, копію відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, згідно якої загальна вартість будівельних робіт, в т.ч. з ПДВ, скала 1897023,60 грн. (ПДВ 20% - 316170,60 грн.), що відповідає ціні договору, визначеній в ньому.

Також позивачем на підтвердження факту здійснення будівельних робіт за договором було надано Акти приймання будівельних робіт за червень 2011 року № 1 та № 2.

Крім того, «Інвестбуд-8» отримало від ПП «Фірма» Володар» належним чином оформлені податкові накладні № 321 та № 320 від 30.06.2011 року (належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи). Даний факт підтверджується також наявним в матеріалах реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Факт здійснення оплати за договором підтверджується платіжними дорученнями № 3590 від 17 серпня 2011року, № 3558 від 12 серпня 2011 року, № 3522 від 08 серпня 2011 року, № 3471 від 01 серпня 2011 року.

Виконані роботи були відображені в бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 633 за період 01.06.2011 р - 31.12.11 р. та 01.06.2011 р - 31.07.2011 р.

На підставі документально оформлених господарських операцій та податкових накладних від ПП «Фірма «Володар» позивачем в червні 2011 року віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 316 170,00 грн.

На момент виписки податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість і доказів анулювання такої реєстрації на час здійснення господарських операцій відповідачем надано не було.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідач доказів того, що відомості податкових накладних не відповідають дійсності не надав.

Стосовно висновку податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «Фірма «Володар», який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства, колегія вважає даний висновок передчасним та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та Постанови Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678 не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Враховуючи викладене, видається небезпідставним твердження апелянта, що порушення кримінальних справ відносно контрагента позивача не може вважатися єдиною і безумовною підставою для визнання договору, укладеного позивачем з даним контрагентом, фіктивним, тим більше, що саме по собі порушення кримінальних справ відносно контрагента позивача не може бути розцінене як підтвердження факту порушення позивачем норм податкового законодавства.

Таким чином, на думку колегії суддів, наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт реального виконання умов договору № 7/С від 02 червня 2011 року, укладеного між ТОВ «Інвестбуд-8» та ПП «Фірма «Володар».

Крім того, відповідно до п. 85.9 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тій обставині, що суб'єктом владних повноважень не було надано будь-яких доказів того, що контролюючий орган звертався до правоохоронних органів з проханням надати до перевірки копії вилучених фінансових документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та контрагентом ПП «Фірма «Володар» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Відтак, встановлені в акті перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства, колегія вважає необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення, винесене на їх підставі - протиправним.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-8" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-8" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення- рішення - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-8" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 24 січня 2013 року № 0000992230

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 18 листопада 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.