Ухвала суду № 35504862, 14.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5184/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року за позовом Приватного вищого навчального закладу "Київський міжнародний університет" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 01321540 від 29 березня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №01321540 від 29.03.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що під час перевірки було встановлено сплату позивачем орендної плати за земельну ділянку з розміру нормативної грошової оцінки землі значно меншого, за затверджену міськрадою, відтак, оскільки податковий орган зобов'язаний використовувати виключно данні державного земельного кадастру, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на його думку, прийняте відповідачем правомірно та в межах чинного законодавства.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.03.2013 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації (розрахунку) ПВНЗ «Київський міжнародний університет» по орендній платі за землю за період 2011-2013 роки, за результатами якої було складено акт від 13.03.2013 року №172/15-409.

В ході проведення перевірки було встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання по орендної плати за землю за 2011-2013 роки на суму 239 970,75 грн.

Позивач, не погодившись з викладеними в акті висновками, подав заперечення від 20.03.2013 р. №106, за результатами розгляду яких акт перевірки від 13.03.2013 року №172/15-409 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №01321540 від 29 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 299 963,43 грн. (в т.ч. основного платежу - 239 970,75 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 59 992,68 грн.). Так, підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з орендної плати став витяг з технічної документації №Ю-33423/2011 від 18.08.2011 р., згідно якого нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 21 483 502,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується безпідставність висновку ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС про заниження ПВНЗ «Київський міжнародний університет» податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, тому прийняте на цій підставі спірне податкове повідомлення-рішення №01321540 від 29.03.2013 року є неправомірним.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2005 року між Приватним вищим навчальним закладом «Київський міжнародний університет» (Орендар) та Київською міською радою (Орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року №888/3463 «Про передачу приватному вищому навчальному закладу «Київський міжнародний університет» земельної ділянки для реконструкції з поширенням будівлі університету з подальшою експлуатацією та обслуговуванням на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі м. Києва», за актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором (пункт 1.1.). Об'єктом оренди відповідно до п. 2.1 договору є земельна ділянка розташована за адресою: вул. Верховинна, 80-Б у Святошинському районі м. Києва, розміром - 6 766,00 грн. кв. м, цільове призначення - для реконструкції з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговуванням, кадастровий номер земельної ділянки - 8000000000:75:211:0015. Договір укладено строком на 10 років (пункт 3.1.).

Відповідно до п. 4.2 Договору, річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка нормативної оцінки Земельної ділянки.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою про внесення змін до цього договору.

При цьому пунктом 11.1 Договору передбачено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 14.10.2005 року підтверджується факт передачі вказаної ділянки від Орендодавця до Орендаря за договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було самостійно визначено суму орендної плати за землю за період: з 18.08.2011 р. по 31.12.2011 р., за 2012 рік та за січень 2013 року у розмірі 33 585,83 грн., 180 461,40 грн., 15 038,45 грн., відповідно, та подано до ДПІ податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (а.с.18-20), за 2012 рік, за 2013 рік.

Під час проведення камеральної перевірки звітної податкової декларації (розрахунку) ПВНЗ «Київський міжнародний університет» по орендній платі за землю за період 2011-2013 роки податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2011-2013 роки на суму 239 970,75 грн. Підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з орендної плати став витяг з технічної документації №Ю-33423/2011 від 18.08.2011 р., отриманий контролюючим органом від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку п.4 Постанови КМУ від 01.08.2006 року №1066 «Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю», згідно якого нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 21 483 502,50 грн. В той же час, позивач визначав орендну плату за період з серпня 2011 року по січень 2013 року у розмірі 1,5 відсотка (відповідно до п.4.2 договору) нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 6 015 380,70 грн., вказаній у витягу з технічної документації №Ю-28387/2010 №46 від 16.02.2010 р.

Як встановлено судом першої інстанції, даний витяг був отриманий позивачем на підставі заяви та доданих до неї документів від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в 2010 році в порядку, встановленому Рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 року №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення».

З цього приводу колегія зазначає наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.269.1. ст.269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об'єктом оподаткування, згідно з пп.270.1.1. п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підпунктом 271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст.286 ПК України).

Приписами ст. 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 ПК України).

Керуючись п.287.1. ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю, відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі», встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як передбачено статтею 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З вищевказаних правових норм вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою про внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз на рік.

При цьому пунктом 11.1 Договору передбачено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін.

Таким чином, вказаним договором не передбачено одностороння зміна умов договору. Не передбачена така зміна і діючим законодавством України щодо надання земельної ділянки у оренду.

За таких обставин, колегія вважає, що оскільки зміна розміру орендної плати є безумовно зміною умов договору, то така зміна може бути здійснено лише за взаємним погодженням сторін по договору. Однак, з матеріалів справи вбачається, що, а ні Київська міська рада, а ні ПВНЗ "Київський міжнародний університет" не ініціювали внесення змін до умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки від 07 жовтня 2005 року щодо річного розміру орендної плати.

Також, виходячи з Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві (додаток 5 Рішення Київської міської ради від 26.07.2007 року №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення», далі - Порядок №43/1877), нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється згідно з чинним законодавством України з метою визначення розмірів земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також при розробленні показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (п.1.1).

Підставами для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення Київської міської ради про передачу їх у власність, оренду, надання в користування, офіційні повідомлення юридичних і фізичних осіб про зміни частин в будівлі або їх функціонального використання (пункт 1.3. Порядку).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земельних ділянок є дані реєстрації права власності та права користування землею (у тому числі на умовах оренди), обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування території міста, інвентаризації міських земель, а також паспортизації багатоповерхової житлової забудови.

Відповідно до п.1.5 Порядку №43/1877 нормативну грошову оцінку земельних ділянок (їх частин) здійснюють Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), державні та інші суб'єкти оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт з землеустрою.

Згідно з п.1.7 Порядку нормативна грошова оцінка земельних ділянок або їх частин здійснюється на підставі заяви до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) згідно зі зразком (додаток 5.1) та документів, необхідних для здійснення нормативної грошової оцінки, зазначених в зразку.

Згідно з п.1.8. Порядку при зміні частин в будівлі (споруді) або їх функціонального використання юридичні та фізичні особи (у тому числі нерезиденти України) зобов'язані у десятиденний термін в письмовій формі (за заявою згідно зі зразком) повідомити Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про необхідність здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін.

За результатами розрахунку надається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за формою, що додається (пункт 1.9 Порядку).

Так, в основі спірних правовідносин лежить твердження апелянта стосовно того, що відповідно до отриманого ним від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витягу з технічної документації №Ю-33423/2011 від 18.08.2011 р. (а.с. 102) нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:211:0015 становить 21 483 502,50 грн., в той час як позивач визначав орендну плату за період з серпня 2011 року по січень 2013 року у розмірі 1,5 відсотка (відповідно до п.4.2 договору) нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 6 015 380,70 грн., вказаній у витягу з технічної документації №Ю-28387/2010 №46 від 16.02.2010 р.

З цього приводу, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції з метою перевірки вказаних обставин було направлено запит до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.05.2013 року № 826/5184/13-а (а.с.96).

З відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.06.2013 р. №05707-11663 (а.с. 107) на зазначений запит слідує, що позивач замовляв витяг у 2010 році (заява №052 від 18.01.2010 р.), йому був виданий витяг з технічної документації №Ю-28387/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:211:0015) з коефіцієнтом на функціональне використання землі громадського призначення Кф=0,70, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: 6 015 380,70 грн. Крім того, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Верховинній, 80 б (кадастровий номер 8000000000:75:211:0015) приватний вищий навчальний заклад «Київський міжнародний університет» у 2011 році в Департаменті земельних ресурсів не замовляв та Витяг їм не видавався. Також Департамент земельних ресурсів зазначив, що згідно з рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:211:0015) площею 6 766,00 кв. м., на вул. Верховинній, 80 Б у Святошинському районі станом на 2011 рік у разі використання як землі громадського призначення складає: 6 015 380,70 грн.

Таким чином, видається вірним висновок суду першої інстанції, що позивач правильно здійснював розрахунок орендної плати виходячи з дійсної нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 6 015 380,70 грн.

За таких обставин, висновок податкового органу за результатами камеральної перевірки звітної податкової декларації (розрахунку) ПВНЗ «Київський міжнародний університет» по орендній платі за землю за період 2011-2013 роки про те, що позивачем занижено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за 2011-2013 роки на суму 239 970,75 грн. видається безпідставним, а прийняте на цій підставі спірне податкове повідомлення-рішення №01321540 від 29.03.2013 року - неправомірним.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року за позовом Приватного вищого навчального закладу "Київський міжнародний університет" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 01321540 від 29 березня 2013 року - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.