Ухвала суду № 35502993, 05.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. справа № 804/9857/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сармат" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

18 липня 2013 року Приватне підприємство "Сармат" звернулося до суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2013 року №0000932220 та №0000942220. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "Сармат" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: скасовано податкові повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000932220 та №0000942220 від 08.07.2013 року.

Не погодившись з постановою суду, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (яка є правонаступником Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Державної податкової служби) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено позапланову документальну виїзну перевірку приватного підприємства "Сармат" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Вінітекс", ТОВ ТПК "Укрпромсерівс Плюс", ТОВ "Каскад-Транссервіс", ТОВ Фірма "Парол", ТОВ "Шадо Груп", ТОВ "ТПК "Укрспецсталь" за весь період діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для проведення перевірки стала постанова від 27.04.2013 року "Про призначення позапланової документальної перевірки", винесеної в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013000000000153.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.06.2013 року №735/222/31037360, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000932220 від 08.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 177 668,80 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000942220 від 08.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 208 788,50 грн.

В акті перевірки відповідачем було зроблено висновок про те, що наявні паперові носії, якими оформлені операції, не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з показаннями директора ТОВ "Вінітекс" ОСОБА_1, який зазначив, що саме він ніякого відношення до діяльності підприємства не мав, ним було зареєстровано ТОВ "Вінітекс", а згодом видано доручення третій особі для проведення фінансово-господарської діяльності від імені підприємства ТОВ "Вінітекс". Подібні обставини визначено відповідачем як нікчемні угоди.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що у відповідності до положень частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачається, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно до ст. 203 Цивільного кодексу України передбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з вищевикладених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що акт перевірки не містить доказів порушення позивачем при укладенні угод з контрагентами та їх виконанні публічного порядку, як підстави недійсності за законом (нікчемності). При наявності ж об'єктивних даних щодо недодержання вимог відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, їх недійсність має встановлюватись виключно судом із застосуванням визначених законом наслідків.

Проаналізувавши дані обставини справи, колегія суддів зазначає, що відповідач зробивши висновок про нікчемність правочинів не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності угод, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Окрім того, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги висновок відповідача про відсутність юридичної сили та доказовості взаємовідносин, який зроблено на підставі порушеного кримінального провадження проти контрагента позивача та протоколу допиту його директора, оскільки вказані висновки зроблені на підставі матеріалів досудового слідства.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що сам факт порушення кримінального провадження, показання директора контрагента не можуть використовуватися як доказ порушення законодавства підприємством, яке перевіряється, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва можуть встановлюватися виключно відповідним вироком суду, який набрав законної сили, а не просто фактом порушення кримінальної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин справи та з урахуванням доказів наявних у матеріалах справи та висновків суду викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №0000932220 та №0000942220 від 08 липня 2013 року, а тому позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко