Ухвала суду № 35502863, 25.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. справа № 804/2732/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпоставка" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпоставка" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000082204 від 13.11.2012 року; податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000092204 від 13.11.2012 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції, не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і при прийнятті постанови, яка оскаржується, мали місце порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 16.10.12 року по 22.10.12 року на підставі довідки №38-065/10/04-065 від 25.08.11 року, виданої ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, наказу про здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ "Техпоставка" від 28.09.12 року за №930, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до підпункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 ПК України, наказу про продовження термінів документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Техпоставка" від 15.10.12 року за №1025, керуючись вимогами п. 82.2 ст. 82 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Техпоставка" під час здійснення взаємовідносин з контрагентами.

За результатами перевірки позивача було складено акт №3046/224/30493751 від 29.10.2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Техпоставка" під час здійснення взаємовідносин з контрагентом ТОВ "БК "Січеслав"" за період лютий, березень, квітень 2011 року".

FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">ДПІ у Бабушкінському районі було винесено спірні податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- №0000082204 від 13.11.2012 року, яким згідно з п.п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п.п. 54.3.2 п.п.54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до абз. 1, абз. 2 п. 123.1 ст. 123, абз. 1, п. 7 підр. 10 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 196 181 грн. 00 коп.

- №0000092204 від 13.11.2012 року, яким згідно з відповідно до п.п. 54.3.2 п.п.54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до абз. 1, абз. 2 п. 123.1 ст. 123, абз. 1, п. 7 підр. 10 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 329 157 грн. 00 коп.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що відповідно до пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до пп.198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "БК "Січеслав"" та ТОВ "Техпоставка" укладено договір №П-1/10 від 04.01.2010 року, згідно умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених в договорі, матеріали, асортимент, кількість та ціна яких вказана в специфікаціях.

На виконання умов договору №П-1/10 від 04.01.2010 року ТОВ "БК "Січеслав"" виписано рахунок-фактуру №СФ-0000009 від 01.02.2011 року, податкову накладну та видаткову накладну №РН-0000026 від 01.02.2011 року на загальну суму 1 567 103,40 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 261 183,90 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000019 від 01.03.2011 року, податкову накладну та видаткову накладну №РН-0000055 від 01.03.2011 року на загальну суму 1 582 956,36 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 263 826,06 грн., рахунок-фактуру №СФ-0000024 від 01.04.2011 року, податкову накладну та видаткову накладну №РН-0000080 від 01.04.2011 року на загальну суму 2 025 410,16 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 337 568,36 грн.

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ "БК "Січеслав"" та ТОВ "Техпоставка" було укладено договір №У-2/10 від 04.01.2010 року, згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по різу металу на заготовки, пайці, галтовці, низькотемпературному відпуску продукції із давальницької сировини замовника.

background-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію і надані виконавцем послуги з оформлення відповідних актів (п. 1 договору).

На виконання умов договору №У-2/10 від 04.01.2010 року виписано: податкову накладну, рахунок-фактуру №СФ-0000010 від 28.02.2011 року на суму 432 914,04 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 72 152,34 грн., акт №1 прийому-передачі матеріалів на переробку від 01.02.2011 року на суму 59 058,95 грн., акт №2 прийому-передачі матеріалів на переробку від 02.02.2011 року на суму 173035,01 грн., акт №3 прийому-передачі матеріалів на переробку від 07.02.2011 року на суму 91932,14 грн., акт №4 прийому-передачі матеріалів на переробку від 10.02.2011 року на суму 102573,62 грн., акт №5 прийому-передачі матеріалів на переробку від 14.02.2011 року на суму 195741,70 грн., акт №6 прийому-передачі матеріалів на переробку від 17.02.2011 року на суму 174 605,85 грн., акт №7 прийому-передачі матеріалів на переробку від 28.02.2011 року на суму 796 947,27 грн., акт №ОУ-0000008 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну вартість з ПДВ 432 914,04 грн.; податкову накладну, рахунок-фактуру №СФ-0000020 від 31.03.2011 року на суму 1 392 747,24 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 232124,54 грн., акт №8 прийому-передачі матеріалів на переробку від 01.03.2011 року на суму 179 489,26 грн., акт №9 прийому-передачі матеріалів на переробку від 02.03.2011 року на суму 304373,88 грн., акт №10 прийому-передачі матеріалів на переробку від 03.03.2011 року на суму 157 116,12 грн., акт №11 прийому-передачі матеріалів на переробку від 07.03.2011 року на суму 721474,04 грн., акт №12 прийому-передачі матеріалів на переробку від 14.03.2011 року на суму 193941,27 грн., акт №13 прийому-передачі матеріалів на переробку від 24.03.2011 року на суму 137264,00 грн., акт №14 прийому-передачі матеріалів на переробку від 31.03.2011 року на суму 1693658,57 грн., акт №ОУ-0000018 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну вартість з ПДВ 1 392 747,24 грн.; податкову накладну, рахунок-фактуру №СФ-0000029 від 29.04.2011 року на суму 973802,52 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 162300,42 грн., акт №15 прийому-передачі матеріалів на переробку від 01.04.2011 року на суму 23918,13 грн., акт №16 прийому-передачі матеріалів на переробку від 02.04.2011 року на суму 755494 грн., акт №17 прийому-передачі матеріалів на переробку від 06.04.2011 року на суму 95705,34 грн., акт №18 прийому-передачі матеріалів на переробку від 11.04.2011 року на суму 78991,92 грн., акт №19 прийому-передачі матеріалів на переробку від 13.04.2011 року на суму 72409,26 грн., акт №20 прийому-передачі матеріалів на переробку від 19.04.2011 року на суму 236122,70 грн., акт №21 прийому-передачі матеріалів на переробку від 26.04.2011 року на суму 119927,88 грн., акт №22 прийому-передачі матеріалів на переробку від 28.04.2011 року на суму 82833,98 грн., акт №23 прийому-передачі матеріалів на переробку від 29.04.2011 року на суму 1465403,72 грн.,акт №ОУ-0000023 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну вартість з ПДВ 973802,52 грн.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно до ч.1 ст. 138.2 ПК України передбачається, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом досліджені первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні за господарськими операціями позивача з ТОВ "БК "Січеслав"". З аналізу даних первинних документів, колегія суддів приходить до висновку, що вони складені у відповідності до законодавства України.

Стосовно висновків податкового органу щодо нікчемності укладених між сторонами договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначається, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Як вбачається з матеріалів справи, укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним.

Виходячи з вищевикладених обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Також, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи дані обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання та правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому є підстави вважати незаконними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000082204 від 13.11.2012 року на суму 1 196 181 грн. 00 коп., №0000092204 від 13.11.2012 року на суму 1 329 157 грн. 00 коп.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко