Ухвала суду № 35502864, 19.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р.

справа № 2а-9407/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький сталеварний завод" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький сталеварний завод" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання рішення недійсним - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення №0092861600/0 від 02.09.2010р.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, проведено невиїзну документальну (камеральна) перевірку ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" з питань перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2010 р.

За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 19 серпня 2010 року було складено акт № 625/16-33920601, відповідно до якого встановлено порушення податкового законодавства з боку ТОВ "Запорізький сталеливарний завод", а саме: пп.7.7.1.,7.7.2.,7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого збільшено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в розмірі 286 936,00 грн.; п.5.10,п.5.11, п.п. 5.12.2,5.12.3, 5.12.4, п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого на підставі п. "в" п.п.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення від 02.09.2013 року №0092861600/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 301 282,80 грн. з яких 286 936,00 грн. - основний платіж, 14 346,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування прийнято на підставі акту перевірки № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р.

В цьому акті перевірки зазначено, що безпосередніми постачальниками металобрухту на користь заводу у травні 2010р. були ТОВ "Люкс-Пром Компані" та ТОВ "Торговий Дім Форте-С". Державна реєстрація зазначених юридичних осіб як у спірних податкових періодах, так і на теперішній час є дійсною, ці особи, відповідно до вимог Закону України "Про ПДВ" зареєстровані в якості платників ПДВ, знаходяться за своїми юридичними адресами та подають до податкових органів належним чином оформлену податкову звітність. При здійсненні господарських операцій з зазначеними підприємствами ТОВ "Запорізький сталеливарний завод" отримував від них належним чином оформлені податкові накладні з ПДВ. Факт здійснення господарських операцій засвідчено належними та дійсними первинними документами (господарські договори, товарні накладні, акти походження металобрухту та ін.). Завод, як покупець товару, у повному обсязі його оплатив. Жодна з отриманих підприємством податкових накладних не визнана недійсною. Цивільно-правові угоди, на підставі яких здійснювались господарські операції є дійсними як за змістом, так і за своєю формою вимогам діючого законодавства.

На підставі акту перевірки № 103/23-5/33920601 від 28.07.2010р. винесено податкове повідомлення - рішення № 0000222305/2 від 19.08.2010р.

Рішення № 0000222305/2 від 19.08.2010р. було оскаржене в судовому порядку та було скасовано, що підтверджується рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року.

Таким чином, проаналізувавши дані обставини справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1. п. 7.5. зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунків із використанням кредитникх карток; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ "Запорізький сталеливарний завод": сформував податковий кредит, на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому продавцями - ТОВ "Люкс-Пром Компані" та ТОВ "Торговий Дім Форте-С".

Також, судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно до ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач не доводить фіктивності або нікчемності правочинів, укладених між позивачем з однієї сторони та ТОВ "Люкс-Пром Компані", ТОВ "Торговий Дім Форте-С" - з іншої, а натомість зазначає про фіктивність правочинів, укладених між ТОВ "Люкс-Пром Компані", ТОВ "Торговий Дім Форте-С" та їх контрагентами.

Судом першої інстанції було вірно вказано на те, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає відповідальність платника податку за порушення його контрагентом, тим більше, контрагентами продавця податкового законодавства.

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару (послуг), а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Отже, виходячи з вищевикладених обставин справи, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що податкове повідомлення-рішення №0092861600/0 від 02.09.2010р. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийняте з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко