Ухвала суду № 35498548, 19.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 123/9207/13-а

19.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Діденко Д.О.) від 05.09.13 у справі № 123/9207/13-а

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 95000)

до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя (бульвар І.Франка, буд.25, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про визнання дій противоправними, стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Діденко Д.О.) від 05.09.13 у справі № 123/9207/13-а адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя про визнання дій противоправними, стягнення суми, - задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя щодо недоплати ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену допомогу по догляду за дитиною за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Не погодившись з даним рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 05.09.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання 19.11.2013 року сторони та їх представники не з'явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі не з'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_3 - 15.08.2013 року звернулась до Київського районного суду м. Сімферополя з адміністративним позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя заборгованість по виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мім уму для дітей віком до 6 років за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року в розмірі 11514,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у повному обсязі Управлінням праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя не виплачена, що призвело до звуження прав позивача.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 16.08.2013 року по справі № 123/9207/13-а адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя в частині вимог за період з вересня 2012 року до лютого 2013 року залишено без розгляду, з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 недоплачену допомогу по догляду за дитиною за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що на відносини щодо виплати допомоги застрахованій особі за вказаний період поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який передбачає виплату зазначеної допомоги в розмірі, який має бути не менше розміру прожиткового мінімуму, визначеного на законному рівні.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 19.09.2011 року перебуває у відпустці о догляду за дитиною та має на утриманні дитину - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового соціального страхування, оскільки працює на посаді помічника суддів відділу забезпечення діяльності судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим. З 19.09.2011 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

02.08.2013 року ОСОБА_3 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя з заявою щодо перерахунку щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя від 07.08.2013 року позивача було повідомлено, що державна адресна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена та виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше як 130 гривень.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювались Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ (далі - Закон № 2811), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240 було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-УІ були внесені відповідні зміни до Закону № 2811 та Закону № 2240. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811 його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240 було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107, в тому числі й пункт 25 розділу ІІ Закону № 107 щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107 було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошенні Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 р. № 835-УІ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 р. № 2154-УІ «Про Державний бюджет України на 2010 рік (далі - Закон № 2154) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240 призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ(пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Судова колегія зазначає, що Закон України "Про державний бюджет України на 2011 рік" не містить положень, які були визначені у ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та у ст. 45 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", тобто ті, які встановлювали певні обмеження на 2009 і 2010 роки.

На підставі викладеного, судова колегія встановила, що на відносини щодо виплати допомоги застрахованій особі у зазначений період поширюються норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", яким, відповідно до статті 43 зазначеного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» визначено, що у 2013 р. прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років становить: з січня - 972 грн., з грудня - 1032 грн.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя повинно було здійснити нарахування та виплату на користь позивача допомогу по догляду за дитиною за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року на підставі статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", у зв'язку з чим встановлена протиправність дій відповідача.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 05.09.13 у справі № 123/9207/13-а - залишити без задоволення

Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 05.09.13 у справі № 123/9207/13-а - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова