Ухвала суду № 35489823, 21.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р. Справа № 876/7131/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Яворівському районі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» до Державної податкової інспекції в Яворівському районі про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Яворівському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2011 року №0000412320/0, №0000422320/0.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом помилково зроблено висновок щодо нікчемності договорів укладених між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» внаслідок чого безпідставно збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. На момент вчинення господарських операцій відомості про вказаного контрагента знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та останній був зареєстрованим платником податку на додану вартість. Валові витрати та податковий кредит сформовані відповідно до вимог п.5.1, п.п.5.2.10 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 08.12.1994 року та п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року у зв'язку з виконанням контрагентом договорів. При цьому понесені валові витрати та сформований податковий кредит підтверджуються первинними, розрахунковими документами та податковими накладними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ в Яворівському районі, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що згідно з «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ». В ході проведення аналізу податкової звітності ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» встановлено, що згідно податкового розрахунку комунального податку за 2008, 2009, 2010 рік зазначено, що в штаті працювала одна особа. З цього податковий орган зробив висновок, що у підприємства відсутні трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності щодо виконання робіт та надання послуг. У підприємства відсутні складські, виробничі, майнові фонди, які економічно необхідні для виконання фінансово-господарських зобов'язань по договорах, укладених з ТОВ НВП «Енергія -Новояворівськ». З наведених обставин податковому органу вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій без мети настання правових наслідків; які не мають реального товарного характеру, що свідчить про умисел при укладенні угоди у вигляді нанесення шкоди державі, її громадянам.

При цьому апелянт вважає, що відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, укладені ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» з контрагентом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ», мають ознаки нікчемності та є нікчемними, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» 17.12.2003 року зареєстровано Яворівською районною державною адміністрацією та 26.12.2003 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ Яворівському районі та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІв Яворівському районі в період з 05.04.2011 року по 11.04.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» з питань правових відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Сіті» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

13.04.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки №444/23-2/32789941, яким встановлено порушення підприємством вимог п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого неправомірно включено до податкового кредиту податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 1143135 грн., що призвело до заниження ПДВ у грудні 2010 року на суму 1105369 грн.; п. 5.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за рахунок неправомірного включення до складу валових витрат у ІУ кв. 2010 року прямих витрат у сумі 5715 675 грн. та витрат на модернізацію основних фондів у сумі 1429250 грн., занижено податок на прибуток на загальну суму 1786213 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 20.04.2011 року прийнято щодо підприємства податкові повідомлення-рішення № 0000412320/0, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1786213грн. за основним платежем та 446558 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000422320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1105369 грн. за основним платежем та 276432 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу висновку про порушення законодавства ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» та нікчемності правочинів, ДПІ в Яворівському районі поклало обставини, які стосуються ТОВ «Будівельна компанія «Сіті», а саме що в останнього відсутні трудові ресурси необхідні для здійснення господарської діяльності. Окрім того, з інформації зовнішніх джерел не встановлено наявність у останнього власних, орендованих, одержаних по договору лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, транспортних засобів. Від ДПІ у м. Дніпродзержинську отримано 04.04.2011 року лист про те, що неможливо провести перевірку, так як підприємство відсутнє за місцезнаходженням, що свідчить про відсутність можливості здійснення господарських операцій у грудні 2010 року.

ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх в судовому порядку.

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду. Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» з ТОВ «Будівельна компанія «Сіті».

Вирішуючи спір, суд першої інстанції підставно виходив з наступного. Податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств визначені внаслідок порушення, на думку відповідача, пп. 5.2.1., 5.2.10. п. 5.2., пп. 5.3.9. п 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1786213 грн.

Відповідно до п. 5.1. цього Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені внаслідок порушення, на думку відповідача, пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.5.1. п. 7.5., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.12.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 1105369 грн.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п. 7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналізуючи вимоги ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 08.12.1994 року, пп.7.4.1 п.7.4, 7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року необхідно вказати, що підставою для формування валових витрат та податкового кредиту є наявність первинного документа та податкової накладної, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції вчиненні підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо реальності господарських операцій між ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ» з ТОВ «Будівельна компанія «Сіті». Податковий орган вважає, що контрагент позивача не спроможний виконати підрядні роботи, а тому й господарські операції вважає безтоварними, а правочини - фіктивними. Нереальність (фіктивність) господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» відповідач доводить відсутністю основних фондів та виробничих потужностей, недостатністю трудових ресурсів, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності цим підприємством.

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що доводи відповідача є безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Так суд першої інстанції встановив і це знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, що15.09.2010 року ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було укладено з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» договір № 15/09-ТО, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» бере на себе обов'язок виконати роботи по очистці та технічному обслуговуванню бойлерів на ЦТП № 1-7, а Замовник (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт по очистці та технічному обслуговуванню бойлерів на ЦТП № 1-7; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-3); актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-2в); актом приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті від 15.09.10 року; листом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» про допуск спеціалістів ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» на територію Новояворівської ТЕЦ для виконання робіт від 15.09.2010 року; податковою накладною від 31.12.2010 року № 151.

29.09.10 року ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було укладено з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» договір № 29/09-ТО, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» бере на себе обов'язок виконати роботи по технічному обслуговуванню ГТУ, а Замовник (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт по технічному обслуговуванню ГТУ; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-3); актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-2в); актом приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті від 29.09.10 року; Листом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» про допуск спеціалістів ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» на територію Новояворівської ТЕЦ для виконання робіт від 29.09.2010 року; актом комісії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» від 29.09.2010 року, затверджений технічним директором ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який підтверджує виконання робіт по технічному обслуговуванню ГТУ; податковою накладною від 31.12.2010 року № 150.

05.10.2010 року ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було укладено з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» договір № 05/10-ЗМ, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» бере на себе обов'язок виконати роботи по очистці та заміні фільтрів на градирні ИВА-1000, а Замовник (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт по очистці та заміні фільтрів на градирні ИВА-1000; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-3); актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-2в); актом приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті від 05.10.2010 року; листом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» про допуск спеціалістів ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» на територію Новояворівської ТЕЦ для виконання робіт від 05.10.2010 року; актом комісії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» від 09.10.2010 року, затверджений технічним директором ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який підтверджує виконання робіт по очистці та заміні фільтрів на градирні ИВА-1000; податковою накладною від 31.12.2010 року № 153.

14.10.2010 року ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було укладено з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» договір № 14/10-ЗМ, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» бере на себе обов'язок виконати роботи по заміні фільтрів на КВОУ для ГТУ, а Замовник (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт по заміні фільтрів на КВОУ для ГТУ; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-3); актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-2в); актом приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті від 14.10.10 року; листом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» про допуск спеціалістів ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» на територію Новояворівської ТЕЦ для виконання робіт від 14.10.2010 року; актом комісії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» від 08.12.2010 року, затверджений технічним директором ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який підтверджує виконання робіт по заміні фільтрів на КВОУ для ГТУ; податковою накладною від 31.12.2010 року № 152.

19.10.2010 року ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було укладено з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» договір № 19/10-ЗМ, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» бере на себе обов'язок виконати роботи по очистці та заміні фільтрів на градирні Максі-600, а Замовник (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт по очистці та заміні фільтрів на градирні Максі-600; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-3); актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-2в); актом приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті від 19.10.10 року; листом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» про допуск спеціалістів ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» на територію Новояворівської ТЕЦ для виконання робіт від 19.10.2010 року; актом комісії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» від 17.12.2010 року, затверджений технічним директором ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який підтверджує виконання робіт по очистці та заміні фільтрів на градирні Максі-600; податковою накладною від 31.12.2010 року № 147.

02.11.2010 року ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було укладено з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» договір № 02/11-ЗМ, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» бере на себе обов'язок виконати роботи по заміні комплектів лопаток на турбіні Р-6-35/ЗМ, а Замовник (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт по заміні комплектів лопаток на турбіні Р-6-35/ЗМ; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-3); актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-2в); актом приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті від 02.11.10 року; листом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» про допуск спеціалістів ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» на територію Новояворівської ТЕЦ для виконання робіт від 02.11.2010 року; актом комісії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» від 22.11.2010 року, затверджений технічним директором ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який підтверджує виконання робіт по заміні комплектів лопаток на турбіні Р-6-35/ЗМ заводський № 7740; податковою накладною від 31.12.2010 року № 149.

05.11.2010 року ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було укладено з ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» договір № 05/11-МТ, згідно з яким ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» бере на себе обов'язок виконати роботи по демонтажу та монтажу збуджувача до турбогенератора Р-6-35/ЗМ, а Замовник (ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом угоди про договірну ціну на виконання робіт по демонтажу та монтажу збуджувача до турбогенератора Р-6-35/ЗМ; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-3); актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма № КБ-2в); актом приймання-передачі будівельного/ремонтного майданчика на об'єкті від 05.11.10 року; листом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» про допуск спеціалістів ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» на територію Новояворівської ТЕЦ для виконання робіт від 05.11.2010 року; актом комісії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» від 18.11.2010 року, затверджений технічним директором ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», який підтверджує виконання робіт по демонтажу та монтажу збуджувача до турбогенератора Р-6-35/ЗМ заводський № 7740; податковою накладною від 31.12.2010 року № 148.

При цьому, позивачем надано технічну документацію: графіки технічного обслуговування бойлерів, графік технічного обслуговування обладнання Новояворівської ТЕЦ, технічну документацію по експлуатації електричних станцій, річний план-графік технічного обслуговування та ремонту електрообладнання, технічні паспорти та інструкції з експлуатації парових турбін, двигунів, градирень, паспорти теплових пунктів, галузеві керівні документи на обладнання, котре підлягало ремонту та заміні, з яких вбачається необхідність проведення планових та позапланових ремонтних, будівельно-монтажних робіт та робіт з технічного обслуговування обладнання, котре використовується позивачем під час здійснення господарської діяльності.

Вантажно-митні декларації свідчать про придбання в заводу «Ротор» (Російська федерація) та ввезення в Україну позивачем обладнання для фільтрування повітря, яке було використане при виконанні робіт на градирнях Максі-600 та ИВА-1000 контрагентом позивача, а також Рішення Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 21-07/4220 від 6 вересня 2010 року про те, що фільтри повітряні ФВ1.000.00Я, ввезені ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», не підлягають обов'язковій сертифікації.

ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» має ліцензію, видану Міністерством регіонального розвитку та будівництва України (серія АВ № 459220) зі строком дії до 9 квітня 2012 року. Наявність у підприємства-контрагента ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» будівельної ліцензії, в тому числі з правом монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем і приладів, не заперечується та не оспорюється представником податкового органу.

Реальність виконання робіт підтверджується зазначеними письмовими доказами, а також актами, які підписані не лише керівниками підприємств, але й директором ТЕЦ - начальником КТЦ, його заступником, інженером з експлуатації, налагодження та вдосконалення роботи електричних станцій та мереж.

Одночасно враховано, що ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» є постійним контрагентом ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та надавало однотипні послуги неодноразово та упродовж тривалого часу та виконуючи замовлені роботи за потреби залучали необхідний персонал на машинобудівних підприємствах.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що вся господарська діяльність підприємства пов'язана з виробництвом, транспортуванням і реалізацією теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання житлового фонду і об'єктів соціально-культурного призначення міст і селищ, а тому своєчасне та якісне виконання робіт з обслуговування обладнання є гарантією належного, безпечного та безперебійного роботи обладнання. Ці роботи є обов'язковими, а витрати на їх проведення, пов'язані із господарською діяльністю підприємства. У разі невиконання цих робіт виникає загроза не лише псування обладнання, але й створюється потенційна небезпека для працівників, навколишнього середовища, мешканців населеного пункту.

На підтвердження виконання робіт та належного функціонування обладнання, яке підлягало ремонту та заміні представлено акти перевірок НКРЕ.

Суд першої інстанції, відхиляючи покликання ДПІ в Яворівському районі на дані аналізу податкової звітності ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» та дані АІС вірно зазначив, що ДПІ не дало письмових доказів цього. Крім того, це не свідчить про не спроможність виконання господарських зобов'язань. Щодо встановлених відхилень між сумами податкового кредиту по ПДВ позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ», то суд зазначає, що платник податків (позивач) не може відповідати за податкові зобов'язання іншого, і вплинути на це ніяк не може.

Також необхідно погодитись, що зміст цих доказів, а саме наявність у штаті підприємства однієї особи і відсутність основних засобів, не свідчить про неспроможність підприємства здійснювати господарську діяльність. Відповідач не довів, які саме трудові ресурси та основні засоби необхідні для виконання тих робіт з обслуговування обладнання, які зазначені в договорах та актах виконаних робіт ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ», а також не довів, хто саме виконував ці роботи, якщо не зазначені підприємства, і на яких умовах, якщо не на тих, які передбачені відповідними договорами.

Суд враховує, що покликання на відомості, які є в "Системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та дані податкової звітності контрагентів не може вважатися доказом, оскільки відповідно до ст. 70 КАС України засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.

Разом з тим, що стосується позивача ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», то податковий орган взагалі не висловлював сумнівів в його не спроможності виконувати господарські операції.

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» ґрунтуються на тому, що під час їх вчинення не було дотримано ч.ч.1,3, 5 ст. 203 ЦК України і ці правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Такий висновок є помилковим. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Саме таку кваліфікацію правочинів було надано податковим органом в акті перевірки від 22.07.2011 року.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» на укладення договорів з контрагентом ТОВ «Будівельна компанія «СІТІ» (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо купівлі-продажу товару. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Суд звертає увагу також і на те, що відповідно до ч. 2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних правочинів належить до оспорюваних правочинів. З огляду на цю норму, жоден інший орган, окрім суду, не може робити висновок про недійсність фіктивного правочину.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону.

Відтак, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання. Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Всупереч наведеній нормі, відповідач досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, на що податковий орган не уповноважений.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд відзначає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З огляду на приписи наведених вище норм права, суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобовязання з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011р. Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності правочину є рішення суду. Інші докази, зокрема й акти перевірки податкового органу, цю обставини підтвердити не можуть в силу прямого припису закону, а отже й не можуть братися до уваги судом під час вирішення справи.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року у справі №1480/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 22.11.2013р.