Постанова № 35489821, 12.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 1570/6832/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000382350 від 16.02.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0000522950 від 16.02.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

12.11.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000382350 від 16.02.2012 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 70 534 грн. та податкового повідомлення-рішення №0000522950 від 16.02.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 92 475 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 05.04.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» посилалось на те, що у період, який перевірявся державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, а саме: серпень-вересень 2011 року товариство мало господарські відносини з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» згідно укладених договорів на встановлення системи опалення та систем гарячого, холодного водопостачання та каналізації. Як зазначає позивач, його контрагентом - ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» було виконано роботи згідно укладених договорів, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-2 та КБ-3. Крім того, апелянт посилається на те, що у підтвердження реального виконання контрагентом робіт за умовами договорів товариством було надано до суду першої інстанції інші первинні документи,

оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, однак, на думку позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що правочини, здійснювані між підприємствами не направлені на настання реальних правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року та ухвалення нової постанови, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» задовольнити.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2012 року на підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом від 20.01.2012р. №165, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Лісовською Мариною Володимирівною була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Житлопромбуд» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» за вересень 2011року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №656/23-513/32696339 від 08.02.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382350 від 16.02.2012 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 70 534 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000522950 від 16.02.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 92 475 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» вимог Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно сформовано податковий кредит по операціям з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у вересні 2011 року на суму 70534 грн.

Податковий орган посилався на те, що в акті № 50/23-1/34220767 від 13.01.2012 року, складеного державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси зазначено, що згідно висновку відділу податкової міліції ДПІ у Суворовському районі м. Одеси операції ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» з контрагентами-покупцями не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, а такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Згідно вищезазначеного висновку, у результаті порушення ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію товарно-матеріальних цінностей на адресу останніх, мають протиправний характер, а такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, а отже, згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України, є нікчемним.

З викладеного здійснено висновок, що ряд СПД-контрагентів безпідставно сформували податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж». Крім того, зазначено, що проведеним аналізом встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність

необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також встановлено порушення норм Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» з постачальниками та покупцями.

Крім того, співробітниками ДПІ у Суворовському районі м. Одеси складено акт про те, що в результаті обстеження приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Чорноморського козацтва, 115, місцезнаходження юридичної особи ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» не встановлено.

На підставі вказаних висновків ВПМ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та встановленого факту відсутності ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» за місцезнаходженням, ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті перевірки ТОВ «Житлопромбуд» зазначила про те, що у наданих до перевірки податкових накладних, виписаних ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», вказано юридичну адресу: м. Одеса, Чорноморського козацтва, 115, тоді як за вказаною адресою підприємство не знаходиться, що свідчить про те, що відомості, заповнені у графі «місцезнаходження (податкова адреса) продавця» не відповідають реальності подій.

У зв'язку з тим, що відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог, податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення ТОВ «Житлопромбуд» до складу податкового кредиту суму ПДВ по постачальнику ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж».

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Житлопромбуд», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2011р. між ТОВ «Житлопромбуд» (Замовник) та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» (Підрядник) був укладений Договір №2402-1, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання з устаткування системи опалення в житловому комплексі який будується з вбудовано-прибудованими приміщеннями та гаражами по вул. Артилерійська, 4 в м. Одесі. Номенклатура, склад та об'єм робіт, виконуваних Підрядником, визначається проектно-кошторисною документацією. За умовами договору, із закінченням будівельно-монтажних робіт та введенням в експлуатацію ІТП Підрядник виконує запуск системи опалення, виконує запусконалаштовувальні роботи з виведенням системи на проектні показники відповідно до діючих нормативних документів та передає виконавчо-технічну документацію Замовнику.

Замовник зобов'язується забезпечувати своєчасне фінансування робіт, приймати виконані роботи, та повністю сплачувати їх вартість в порядку та розмірі, передбаченому даним Договором та додатками до нього. Обладнання та матеріали, в номенклатурі та кількості, відповідно до затвердженої Сторонами кошторисної документації (Додаток №2), постачаються Підрядником поетапно, відповідно до Додатку №1. При цьому ціни (на випадок їх зміни), умови та строки постачання, місце та умови зберігання обладнання та матеріалів погоджуються Сторонами в Додаткових угодах до даного Договору. Згідно з п.5.1 вказаного договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних підрядних робіт, підписаними обома Сторонами.

Також, 24.03.2011р. між ТОВ «Житлопромбуд» (Замовник) та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» (Підрядник) був укладений Договір №2403-2, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання з устаткування систем гарячого, холодного водопостачання та каналізації в житловому комплексі який будується з вбудовано-прибудованими приміщеннями та гаражами по вул. Артилерійська,4 в м. Одесі. Номенклатура, склад та об'єм робіт, виконуваних Підрядником, визначається проектно-кошторисною документацією. Замовник зобов'язується забезпечувати своєчасне фінансування робіт, приймати виконані роботи, та повністю сплачувати їх вартість в порядку та розмірі, передбаченому даним Договором та додатками до нього. Обладнання та матеріали, в номенклатурі та кількості, відповідно до затвердженої Сторонами кошторисної документації (Додаток №2), постачаються Підрядником поетапно, відповідно до Додатку №1. При цьому ціни (на випадок їх зміни), умови та строки постачання, місце та умови зберігання обладнання та матеріалів погоджуються Сторонами в Додаткових угодах до даного Договору. Згідно з п.5.1 вказаного Договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних підрядних робіт, підписаними обома Сторонами.

На підтвердження виконання ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» умов укладених договорів ТОВ «Житлопромбуд» були надані первинні документи, зокрема, податкові накладні, протоколи погодження договірної ціни, додаткову угоду № 1 до договору № 2402-1 від 24.02.2011 року, графік здійснення робіт, локальний кошторис на монтаж системи холодного та гарячого водопостачання (житловий комплекс «Фаворит»), локальний кошторис на монтаж нижньої зони системи опалення (житловий комплекс «Фаворит»), акти приймання виконаних будівельних робіт, акт готовності об'єкта до експлуатації, акти комісійного обстеження будівель житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та гаражами, акти приймання системи опалення, акти випробовувань систем внутрішньої каналізації та водостоків, акти гідростатичного чи манометричного випробування на герметичність (т. 1 а.с. 142-172, т. 2 а.с. 2-165, т. 3 а.с. 4-54).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності є підтвердженням реального здійснення господарської операції.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі

обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначені первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у зв'язку з тим, що з них не можливо встановити, в якому обсязі, якого змісту виконані роботи, та яким чином визначались та вираховувались їх вартісні показники. Як вбачається з вказаних актів виконаних робіт, в них детально зазначено найменування робіт, які виконувались контрагентом позивача, найменування будівельних матеріалів, які використовувались, із зазначенням кількості, ціни за одиниці виміру.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи наявні протоколи погодження договірних цін, згідно яких сторони дійшли згоди щодо цін за виконання ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» конкретних будівельних робіт.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на той факт, що державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси взагалі не досліджувався факт реальності виконання операцій між ТОВ «Житлопромбуд» та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», факт товарності зазначених операцій.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» став факт зазначення ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» в податкових накладних, виписаних позивачеві, податкової адреси, за якою вказане підприємство, згідно висновку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, не знаходиться.

В свою чергу, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, чинне податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, а також від перебування підприємства-постачальника за юридичною адресою. Платник податків не зобов'язаний перевіряти наявність його контрагента за місцем реєстрації під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій між ТОВ «Житлопромбуд» та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж», узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальника, у зв'язку з чим твердження податкового органу про неправомірність віднесення позивачем сум ПДВ по операціям з ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» є необґрунтованим.

Слід зазначити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Крім того, в ході розгляду адміністративної справи позивачем був наданий договір оренди нерухомого майна № 9009/02 від 01.11.2010 року, укладений між ТОВ «Українська кабельна компанія» (Орендодавець) та ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» (Орендатор), згідно якого Орендодавець передає, а Орендатор приймає в користування за плату на визначений строк нерухоме майно (нежитлове приміщення), розташоване на другому поверсі десятиповерхового адміністративного корпусу у м. Одесі, вул. Чорноморського козацтва, 115 та додаткову угоду до вказаного договору (а.а. 34-37, 42).

До вказаного договору позивачем також були надані акти приймання передачі площ, що орендуються від 31.10.2010 року (за договором оренди № 1050/2 юр (оф) від 01.01.2007 року) та від 01.11.2010 року (за договором № 9009/02 від 01.11.2010 року) (а.с. 38-39) та лист ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» від 31.01.2012 року № 3101-2, згідно якого ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» повідомляло ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про те, що з 07.03.2006 року по теперішній час підприємство знаходиться за місцем юридичної реєстрації підприємства - за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115, офіс 207 та у підтвердження цього надавало договір оренди нерухомого майна № 9009/02 від 01.11.2010 року, лист-підтвердження оренди офісного приміщення, лист-підтвердження з Головпоштамт, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб серії АЖ № 715955, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 265700.

Вказане, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, ще раз підтверджує безпідставність та необґрунтованість посилання державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на неправомірність формування ТОВ «Житлопромбуд» податкового кредиту по ПП «ТТМ-Теплотехмонтаж» саме у зв'язку із зазначенням у виписаних вказаним контрагентом податкових накладних податкової адреси, за якою він, нібито, не знаходиться.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000382350 від 16.02.2012 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 70 534 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000522950 від 16.02.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення

суми податку на додану вартість в розмірі 92 475 грн., прийняті державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси неправомірно та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлопромбуд» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0000382350 від 16.02.2012 року та податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0000522950 від 16.02.2012 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв