Ухвала суду № 35487593, 13.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"13" листопада 2013 р. Справа № 806/5132/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" вересня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод " до Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000162200, №0000182200, винесені Чуднівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Житомирської області 11.07.2013 року, мотивуючи тим, що висновки акту перевірки № 14/2200/37107815 від 26.06.2013 року, на підставі якого винесені спірні рішення, обумовлені неправильним застосуванням податковим органом норм податкового законодавства, та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що чинні норми Податкового кодексу України не забороняють відносити до складу валових витрат підприємства усі витрати, пов'язані з виготовленням товарів (робіт, послуг), та не містить обмежень щодо таких дій. На думку позивача, твердження відповідача про те, що сума витрат на виготовлення товару не може перевищувати суму доходу від реалізації даного товару, тобто платник, що відкоригував до нуля податкові доходи щодо проданих товарів (робіт, послуг), втрачає і право на витрати операційної діяльності, що включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, є безпідставними, та такими, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Чуднівської об'єднаної Державної податкової інспекції Житомирської області від 11.07.2013 року №0000162200, №0000182200.

Не погоджуючись з даною постановою Чуднівська ОДПІ звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представники податкової інспекції підтримали апеляційну скаргу.

Представники товариства апеляційну скаргу не визнали.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ"Галіївський маслозавод" (код ЄДРПОУ 37107815) є платником податків та знаходиться на податковому обліку в Чуднівській ОДПІ.

У І кварталі 2013 року ТОВ"Галіївський маслозавод" було задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 05 + рядок 06) в сумі 18723653 грн., з них витрати операційної діяльності, а саме собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт послуг) в сумі - 11182969 грн., та інші витрати в сумі 7540684 грн. (з яких 6183537 грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду).

Відповідно до договору №19/11 від 19.11.2012 року ( а.с. 94, т. І), починаючи з 30.11.2012 року, ТОВ "Галіївський маслозавод" отримало від ТОВ "Фаворит-Агро" грошові кошти в сумі 4051000,00 грн. Однак, до 31.03.2013 року (тобто до закінчення І кварталу 2013 року) частину отриманої фінансової допомоги було повернуто ( 1822600,00 грн.) На кінець І кварталу 2013 року неповернутою залишилась фінансова допомога, в сумі 2228400,00 грн., яка і була віднесена до Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року в рядок за кодом 03.12 (суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді).

Також, в І кварталі 2013 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №04-01/13 від 04.01.2013 року (а.с. 85, т.І). За умовами договору товариство отримало від ОСОБА_3 фінансову допомогу, у вигляді безвідсоткової позики в розмірі 593384,00 грн., яка на кінець І кварталу 2013 року не була повернута позикодавцю, у зв'язку з чим вказана сума була відображена у Податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року в рядку за кодом 03.12.

За договором №15-12\11 від 15.12.11року ( а.с. 39, т. ІІ) була отримана товариством з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" безвідсоткова фінансова допомога від ОСОБА_3 в розмірі 5110718,00 грн., однак вона була повернута в повному обсязі до 07.08.2012 року. На доказ отримання та повернення в повному обсязі позивачем було надано відповідні банківські виписки та прибуткові, видаткові касові ордери.

До податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" було включено в рядок за кодом 03.12 (суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді) - фінансову допомогу в розмірі 2821784,00 грн. ( а.с. 77). Зазначена сума складається з сум отриманої, та не повернутої на кінець звітного періоду, фінансової допомоги від ТОВ "Фаворит-Агро" (2228400,00 грн.) та ОСОБА_3 (593384,00 грн.), на підтвердження чого позивачем було надано копію договору №19/11 від 19.11.2012 року з оригіналами банківських виписок та карткою рахунку 50.1. та копію Договору №04-01/13 від 04.01.2013 року з копіями касових ордерів та карткою рахунку 50.1, що містяться в матеріалах справи.

Чуднівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в Житомирський області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Галіївський маслозавод" (код ЄДРПОУ 37107815) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, про що складено акт від 26.06.2013 року за № 14/2200/37107815 ( а.с. 10-41, т.І ), згідно висновків якого встановлено порушення товариством:

- п.п.135.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.4 ст.138, п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2598647 грн.;

- п.п. 135.5 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.4 ст.138, п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8587786 грн., у тому числі в ІУ кварталі 2012 року у сумі 6183537 грн., в І кварталі 2013 року 2404249 грн.

На підставі висновків акту перевірки та встановлених порушень податковим органом 11 липня 2013 року винесено спірні податкові повідомлення - рішення №0000162200, яким ТОВ "Галіївський маслозавод" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 3248309 грн., у тому числі за основним платежем - 2598647 грн. та 649662 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0000182200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 6183537 грн. ( а.с. 6-7, т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що чинні норми Податкового кодексу України не забороняють відносити до складу валових витрат підприємства усі витрати, пов'язані з виготовленням товарів (робіт, послуг), та не вимагають віднесення до складу валових витрат лише витрати, здійснення яких пов'язане із отриманням прибутку. Законодавством не визначено обов'язку платника податку здійснювати лише прибуткову господарську діяльність, оскільки характерною ознакою господарської діяльності є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості.

Фінансова допомога за договором №15-12/11 від 15 грудня 2011 року, правомірно не була відображена у деклараціях на прибуток, за кодом рядка 03.12, оскільки згідно чинного ПК України не підлягала такому відображенню, а тому позивач правомірно включив до Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року в рядок за кодом 03.12 (суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді) - фінансову допомогу в розмірі 2821784,00 грн., яка надійшла та не була повернута від ТОВ "Фаворит-Агро" в сумі 2228400,00 грн. та ОСОБА_3 в сумі 593384,00 грн.

Оцінюючи таку позицію суду першої інстанції враховує наступне.

Згідно п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу III ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було правомірно віднесено до першого календарного кварталу 2013 податкового року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, а саме 2012 року, в розмірі 6183537 грн. До того ж, як вбачається з аналізу норм Податкового кодексу України, законодавцем не заборонено включати до витрат що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, від'ємне значення об'єкта оподаткування, та відповідно відображати його у податковій Декларації з податку на прибуток.

Операції з продажу платником податку товарів (робіт, послуг) відображаються в податковому обліку на загальних підставах за правилами визначеними ст. 134 Податкового кодексу України.

Пунктом 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Водночас з приписами п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;

Собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) формується за правилами п. 138.6 та п. 138.8 ст. 138 ПК України, відповідно до яких собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Зазначені пункти не містять обмежень щодо формування собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), залежно від розміру доходу від реалізації таких товарів (робіт, послуг).

До того ж вказаними нормами прямо передбачено право платника податку віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, чинні норми Податкового кодексу України не забороняють відносити до складу валових витрат підприємства усі витрати, пов'язані з виготовленням товарів (робіт, послуг), та не вимагають віднесення до складу валових витрат лише витрати, здійснення яких пов'язане із отриманням прибутку. Законодавством не визначено обов'язку платника податку здійснювати лише прибуткову господарську діяльність, оскільки характерною ознакою господарської діяльності є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність є наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що сума витрат на виготовлення товару не може перевищувати суму доходу від реалізації даного товару.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є безпідставною також позиція податкового органу щодо необхідності включення підприємством до складу валових доходів сум поворотної фінансової допомоги, яка залишилася неповернутою за наслідками звітних податкових періодів у сумі 2228400 грн., оскільки ТОВ "Галіївський маслозавод" подано декларацію з податку на прибуток товариства за 1 квартал 2013 р. по якій у р. 03 "Інші доходи" включено фінансову допомогу від ОСОБА_5 договір №15-12\11 від 15.12.11р. в сумі 2821784 грн. (а.с. 53-54 , т. І).

Відповідно до підпунктів 135.5.5 пункту 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, не включаються до доходів підприємства,

Водночас, з урахуванням зазначеної норми Податкового кодексу України, та зважаючи на те, що ОСОБА_5 є засновником ТОВ "Галіївський маслозавод", позивач правомірно не включив відповідну отриману фінансову допомогу, за договором №15-12\11 від 15.12.11р. до Декларації з податку на прибуток, оскільки вказана поворотна фінансова допомога була повернута до закінчення 365- ти денного терміну.

Отже, фінансова допомога за договором №15-12/11 від 15 грудня 2011 року, правомірно не була відображена у деклараціях на прибуток, за кодом рядка 03.12, оскільки згідно чинного ПК України не підлягала такому відображенню, а тому позивач правомірно включив до Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року в рядок за кодом 03.12 (суми поворотної фінансової допомоги отриманої у звітному (податковому) періоді) - фінансову допомогу в розмірі 2821784,00 грн., яка надійшла та не була повернута від ТОВ "Фаворит-Агро" в сумі 2228400,00 грн. та ОСОБА_3 в сумі 593384,00 грн.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст виготовлено 19.11.2013 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод " вул.Заводська,20,с.Галіївка,Чуднівський район, Житомирська область,13251

3- відповідачу/відповідачам: Чуднівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Леніна,132,смт.Чуднів,Житомирська область,13200