Ухвала суду № 35484990, 20.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/915/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Коротких А.Ю., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Яндекс.Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яндекс.Україна» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.09.2012 року № 0003682250.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 14 березня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 23.08.2012 року № 852, повідомлення від 23.08.2012 року № 973/22-50 та згідно з п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Ротонда Торг» за період з 01.10.2011 року по 30.10.2011 року, ПП «Визит Торг» за період з 01.02.2012 року по 28.02.2012 року, БВП «Строитель-Плюс» в період з 08.12.2009 року по 30.12.2012 року, ТОВ «Аквамарин» в період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, оформленої актом від 05.09.2012 року № 342/22-511/33942824.

В акті зазначено про порушення позивачем пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97), п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК та заниження ПДВ на загальну суму 20618 грн., у т.ч.: грудень 2009 року - 2250 грн., жовтень 2011 року - 16942 грн., лютий 2012 року - 1426 грн.

На підставі даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012 року № 0003682250, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 25399 грн. (у т.ч.: 20318 грн. - основний платіж, 5081 грн. - штраф).

Спірне грошове нарахування не включає податкове зобов'язання з ПДВ по операціям з ТОВ «Аквамарин». За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 21.09.2012 року № 0003682250 залишено без змін.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія судді вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Аналогічне правове регулювання визначено п. 198.1, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем задекларовано у складі податкового кредиту:

- за грудень 2009 року - 2250 грн. ПДВ, нарахованого по операціям з БВП «Строитель-Плюс»;

- за жовтень 2011 року - 16942 грн. ПДВ, нарахованого по операціям з ПП «Ротонда Торг»;

- за лютий 2012 року - 1127 грн. ПДВ, нарахованого по операціям з ПП «Визит Торг».

Перевіркою вірно встановлено, що податковий кредит в сумі 2250 грн. по операціям з БВП «Строитель-Плюс» сформовано позивачем на підставі податкової накладної від 08.12.2009 року на суму 13500 грн. (у т.ч. ПДВ - 2250 грн.), виписаної з БВП «Строитель-Плюс» у зв'язку з поставкою на користь позивача товарів (телевізор «Samsung PS50B530», кронштейн «Vogel»), що підтверджується видатковою накладною від 08.12.2009 року № 5631, копія якої наявна у справі. Оплата придбаних товарів здійснена позивачем у повному обсязі 07.12.2009 року, що підтверджується банківською випискою, згідно виписаного постачальником рахунку-фактури від 07.12.2009 року.

Перевіркою вірно встановлено, що податковий кредит в сумі 16942 грн. по операціям з ПП «Ротонда Торг» сформовано позивачем на підставі податкових накладних від 13.10.2011 року № 81 на суму 72824 грн. (у т.ч. ПДВ - 12137 грн.) та від 31.10.2011 року № 200 на суму 28828 грн. (у т.ч. ПДВ - 4805 грн.), виписаних ПП «Ротонда Торг» у зв'язку з поставкою на користь позивача товарів (шафи-купе з перегородкою для техінвентаря на 4 дверей, комплекс стелажів), згідно укладених договорів від 06.10.2011 року № 202 і від 19.10.2011 року № 208, що підтверджується видатковими накладними від 13.10.2011 року № 2189 та від 31.10.2011 року № 2297. Оплата придбаних товарів здійснена позивачем у повному обсязі 13.10.2011 року та 01.11.2011 року, що підтверджується банківськими виписками.

Податковий кредит в сумі 1126 грн. по операціям з ПП «Визит Торг» сформовано позивачем на підставі податкової накладної № 6 від 02.02.2012 року на суму 6759 грн. (у т.ч. ПДВ - 1126 грн.), виписаної ПП «Визит Торг» у зв'язку із списанням з рахунку позивача коштів у сумі 6759 грн. в рахунок переплати за придбаний товар. Здійснення платежу підтверджується банківською випискою. Поставка товарів (шкаф книжковий, стелаж, полки навісні) на користь позивача здійснена 06.02.2012 року, що підтверджується видатковою накладною від 06.02.2012 року № 202.

Вказані в акті перевірки господарські договори (зобов'язання) в судовому порядку не оспорювалися, недійсними або фіктивними судом не визнавалися, а їх умови не суперечать чинному національному законодавству та не порушують публічних інтересів держави і суспільства, тому відсутні законні підстави вважати дані правочини нікчемним згідно із ст. 215, 228 ЦК.

Судом встановлено, що наявні у справі видаткові накладні належно оформлені і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону № 167/98, п. 201.1 ст. 201 ПК та виписані БВП «Строитель-Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Визит Торг», які на час їх складення були зареєстрованими платниками ПДВ і згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі були виписувати податкові накладні, які відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 167/98, п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Матеріали перевірки і заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин щодо дійсності господарських зобов'язань, належного оформлення первинних документів і податкових накладних та наявності у позивача законних підстав для збільшення податкового кредиту і не дають достатніх підстав для висновку про порушення позивачем вимог ПК і заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Що стосується актів Сімферопольської МДПІ від 06.04.2012 року № 26/22/37081939 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Візіт Торг» та № 33/22/36165656 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ротонда Торг», а також листа Сімферопольської МДПІ від 11.04.2012 року № 37/22/31263808 про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс», на яких відповідач послався у своїх письмових запереченнях, є неналежними доказами відсутності фінансово-господарських відносин між вказаними господарюючими суб'єктами і позивачем у грудні 2009 року, жовтні 2011 року, лютому 2012 року та не спростовують правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для визнання недійсними і неврахування відповідачем тих документів, які позивачем подані до перевірки.

Доводи відповідача про неможливість здійснення ПП «Візіт Торг», ПП «Ротонда Торг», БВП «Строитель-Плюс» господарських операцій та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності не підтверджуються відповідними доказами, ґрунтуються на припущеннях перевіряючих і суперечать наявним у справі доказам, тому такі судження не можуть братися судом до уваги.

Посилання відповідача на акт Сімферопольської МДПІ від 06.04.2012 року № 6/22/32836776 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Аквамарин» є необгрунтованими, оскільки по операціям із вказаним контрагентом позивач не збільшував податковий кредит, а відповідач натомість не нараховував грошових зобов'язань.

Порушення кримінальної справи № 69-0146 відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки дані документи не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, а наведені відповідачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами. Обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна держави чи відсутність господарських операцій.

Також, відповідач зазначив про наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями вищеназваних постачальників і податковим кредитом позивача за жовтень 2011 року, лютий 2012 року. Однак вказані твердження відповідача не ґрунтуються на офіційних даних податкового обліку контрагентів і, в даному випадку, відображають недостовірну інформацію. Так, згідно декларації ПП «Ротонда Торг» з ПДВ за жовтень 2011 року і декларації ПП «Візіт Торг» з ПДВ за лютий 2012 року, дані яких відображені в актах про неможливість проведення зустрічної звірки, вказані постачальники задекларували у жовтні 2011 року 16942 грн. та у лютому 2012 року 1126,50 грн. податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з позивачем, що відповідає податковому кредиту позивача і спростовує посилання відповідача на розбіжності.

Окрім цього, наявність розбіжностей само по собі не свідчить про відсутність господарських операцій і не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних бухгалтерських та податкових документів, які є підставою для податкового обліку.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача відповідають приписам ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Водночас висновки перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства і завищення податкового кредиту з ПДВ є нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими. Тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Коротких А. Ю.