Рішення № 35484153, 26.11.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 22-ц/774/11930/13р. Головуючий в 1 інстанції Єлісєєва Т.Ю.

категорія 27 Доповідач Ремез В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Ремеза В.А.

суддів - Пономарь З.М., Прозорової М.Л.

при секретарі - Єремейчук О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»),

на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2013р. за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_3 про припинення договору поруки, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, 21.03.2008р.ю між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №010/08-МК/17 (гривня) на суму 443 800грн., зі сплатою 15,5% на строк до 15.03.2023р. і на забезпечення виконання умов Кредитного договору було укладено договір поруки №010/08/03/17, згідно якого він поручився перед Банком за належне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Разом з тим, йому стало відомо, що 15.07.2008р., та 21.05.2009р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено додаткові угоди, у відповідності до якої було збільшено відсоткову ставку за кредитом з 15,5% до 21%, однак з ним як поручителем вказані зміни не були погоджені, і в результаті внесених доповнень до укладеного кредитного договору, було збільшено обсяг його відповідальності без його згоди, а тому позивач просив припинити укладений між ним та Банком договір поруки з підстав, передбачених ч.1, ст. 559 ЦК України.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.09.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим задоволені, і визнано припиненою з 15.07.2008р. поруку ОСОБА_2 за договором поруки №010/08/03/17 від 21.03.2008р. по кредитному договору №010/08-МК/17/07 від 21.03.2008р., укладеному між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить рішення суду скасувати, і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини по справі, та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання припиненим договору поруки, №010/08/03/17 укладеного між позивачем та Банком 21.03.2008р., суд виходив з того, що укладаючи додаткові угоди до кредитного договору між Банком та позичальником про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором з 15,5% до 21 % без згоди поручителя, були порушенні права поручителя, а тому відповідно до вимог ч. 1, ст. 559 ЦК України укладений між сторонами договір поруки слід визнати припиненим.

Однак з таким висновком погодитись неможна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2008р. між ВАТ «Банк Фінінси та Кредит» правонаступником якого є позивач по справі та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №010/08-МК/17 (гривня) на суму 443 800грн., зі сплатою 15,5% на строк до 15.03.2023р., і п.4.8 укладеного Договору було передбачено, що позичальник сплачує Банку щомісяця комісійну винагороду за надання кредитних коштів в сумі 1 331,40грн., і таким чином згідно додатку до кредитного договору реальна відсоткова ставка щомісяця складає 23,2 процента.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором 21.03.2008р. між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №010/08/03/17, і відповідно до умов укладеного договору передбачено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, і згідно п.1.3 договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений із Кредитним договором та погоджується з його умовами.

Відповідно до п.4.4 договору Поруки, внесення змін і доповнень у Кредитний договір, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності Поручителя не допускається без узгодження з Поручителем.

15.07.2008р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, а 21.05.2009р. додаткову угоду №2 до вказаного договору, згідно яких сторони додаткових угод домовились про зміну відсоткової ставки за договором з 15,5% річних до 21% річних, при цьому внесено зміни до п.4.8 Кредитного договору, згідно якого встановлено, що позичальник сплачує Банку щомісяця комісійну винагороду за надання кредитних коштів в сумі 0грн.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно роз'яснень п. 22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. № 5, відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Враховуючи наведені обставини, та норми права якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення договору поруки не підлягають задоволенню, оскільки укладеним між ним та Банком договором поруки від 21.03.2003р. визначено обсяг відповідальності поручителя в межах сплати позичальником процентної ставки згідно додатку №1 до кредитного договору в розмірі 23,2% річних, і укладені додаткові угоди від 15.07.2008р. та від 21.05.2009р. фактично було змінено відсоткову ставку в меншу сторону, і обсяг відповідальності поручителя не збільшився, а навпаки зменшився, а тому відсутні підстави для визнання укладеного договору поруки припиненим.

Оскільки судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не були враховані наведені обставини та норми права, якими регулюються виниклі правовідносини рішення суду в оскаржуваній частині на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» про визнання договору поруки припиненим.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» необхідно стягнути судові витрати, понесені Банком при поданні апеляційної скарги в сумі 57грн. 35коп.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,ст.309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2013р. скасувати.

ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_3 про припинення договору поруки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856) на повернення сплаченого судового збору 57грн. 35коп.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді