Рішення № 35484066, 21.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий І інстанції: Назаренко Г.В.

Доповідач: Тимченко О.О.

Категорія 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі :

головуючого судді : Жданової В.С.,

суддів: Принцевської В.П., Тимченко О.О.,

при секретарі: Баранчикові Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що відповідачі, що мешкають за адресою: квартира АДРЕСА_1 отримували від підприємства послуги по постачанню теплової енергії, але оплату за надані послуги не здійснювали, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за послуги теплопоточання за період з 01 листопада 2009 року по 31 травня 2013 року у розмірі 6 603 грн. 50 коп., інфляційній нарахування за весь час прострочення - 165 грн. 79 коп. та три процента річних - 328 грн. 49 коп., а загалом 7 097 грн. 78 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку. Крім того, зазначив, що у липні 2013 року підприємство вже зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості, інфляції та трьох процентів річних з боржників, у прийнятті якої було відмовлено ухвалою Кіровського міського судом Донецької області від 19 липня 2013 року.

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання відмовлено у повному обсязі.

З зазначеним рішення не погодився позивач ОКП «Донецьктеплокомуненерго», приніс апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі та розподілі судових витрат, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про відключення квартири від теплопостачання у встановленому законом порядку є невірним, оскільки акт про відключення квартири від мережі центрального опалення та постачання гарячої води та витяг з протоколу не є належними доказами, із них вбачається, що відповідачам надано дозвіл лише на встановлення індивідуального опалення, а не дозвіл на відключення від централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Представник позивача ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просила її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 02 квітня 1998 року (а.с.31), а відповідачка ОСОБА_2 є зареєстрованою за зазначеною адресою (а.с. 5, 22). Відповідно до розрахунку заборгованість за особистим рахунком НОМЕР_1, у відповідачів мається заборгованість за послуги постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2009 року по 31 травня 2013 року в сумі 6 603 грн. 50 коп., інфляційні збитки у розмірі 165 грн. 79 коп. та три процента річних у розмірі 328 грн. 49 коп. (а.с. 6-8,). Позивачем, яка виконавцем надаються послуги з централізованого опалення до будинку відповідачів (споживачів) у спірний період, що підтверджено актами про включення та відключення опалення (а.с. 9-16). На засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії міської ради з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання 16 жовтня 2009 року розглянута заява ОСОБА_1 про відключення від мереж та вирішено дозволити встановлення індивідуального опалення при виконанні певних вимог, а саме: надання технічних умов на встановлення індивідуального опалення (тепломережа, пожежна інспекція); погашення заборгованості з оплати послуг централізованого опалення; проект на індивідуальне газове опалення узгодити з власником будинку, (витяг з протоколу № 11, а.с. 29). Актом про відключення квартири (не житлового приміщення, секції, виїзду, будинку) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 17 жовтня 2009 року, яким підтверджено відключення квартири № 46 від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП будинку АДРЕСА_1, шляхом видимого розриву заварюванням приєднань трьох радіаторів, залишенням транзитних неізольованих трьох стояків та ізольованих трьох стояків, який складений представником власника будинку ОСМД «Надежда», представником виконавця послуг з ЦО і ГВП та власником квартири, затверджений рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП, протокол від 23 листопада 2009 року № 12 (а.с. 30). Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2010 року № 1838 «Про затвердження тарифу на теплову енергію ОКП «Донецьктеплокомуненерго», затверджено тариф на теплову енергію для населення - 283,79 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), набирає чинності з 01 січня 2011 року (а.с. 17).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання з ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є безпідставними, оскільки відключення від мережі централізованого опалення здійснене із дотриманням встановленого порядку, а тому наявні підстави для зняття з обліку споживачки та припинення відповідних нарахувань. Відмовляючи в задоволені позовних вимог до ОСОБА_2, суд виходив з того, що є недоведеним факт споживання теплової енергії нею як споживачем таких послуг у спірній квартирі.

Проте погодитись з таким висновком суду не можливо з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопосточання», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169), затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житло-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У частині 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Одним із обов'язків споживача відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення є сплачення послуг в установлені договором строки.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно до п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до п.п. 24, 25 Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води та водовідведення, споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мережі забороняється.

Пунктами 25, 26 цих Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентується Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, і здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року №169 були внесені зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Згідно з п.1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Пунктом 2.1 Порядку, визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.

Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Рішення Комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.

Підпунктом 2.2.1 Порядку, визначено, що при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

У пункті 2.3 Порядку, закріплено, що отримання технічних умов може виконуватись безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією.

Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймач (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ВГП виконуються у між опалювальний період (пункт 2.5 Порядку).

Пунктом 2.6 Порядку, передбачено, що по закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

У пункті 2.7 Порядку, визначено, що після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не перевірив чи був дотриманий відповідачами встановлений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, чи є вина відповідача у порушення цього Порядку, чи відповідає акт від 17 жовтня 2009 року, який міститься в матеріалах справи вказаному Порядку, чи були сторонами переглянуті умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

У порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд першої інстанції, залишив поза увагою відповідні положення Правил та Порядку, не дав оцінки тому, що об'єктом відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води є не весь багатоквартирний будинок, а лише одна квартира та помилково з цих підстав відмовив у задоволенні позовних вимог ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що відключення квартири АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води проведено без дотримання відповідної процедури та є самовільним, а тому це не звільняє відповідачів від обов'язку сплачувати за надані позивачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання з ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що є недоведеним факт споживання теплової енергії нею як споживачем таких послуг у спірній квартирі, але такий висновок суду є помилковим та повністю спростовується дослідженими матеріалами справи, а саме: довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у Донецькій області, в якій зазначено, що ОСОБА_2, 12 березня 1930 року зареєстрована з 17 березня 1998 року у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 22), а тому ОСОБА_2 також є споживачем наданих послуг з теплопостачання та несе зобов'язання щодо їх сплати разом з власником у солідарному порядку.

Апеляційний суд вважає, що надана позивачем роздруківка з особистого рахунку НОМЕР_1 про надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, на підставі якої і проведено розрахунок суми заборгованості, відображає усі необхідні вихідні данні для перевірки періоду та суми заборгованості за кожен місяць, яка утворились у зазначений періоди та є арифметично вірним (а.с. 6-7).

Відповідачами не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції будь-яких належних та допустимих доказів щодо відсутності заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ст.625 ЦК України, визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційного нарахування на суму боргу у розмірі 165 грн. 79 коп. та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 328 грн. 49 коп. проведений на підставі даних заборгованості за кожен місяць є повним та арифметично вірним (а.с. 8).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що позовні вимоги, щодо солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, суми інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржниками грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми підлягають задоволенню у повному обсязі, є вірними та відповідають положення закону.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог та документально підтверджених судових витрат, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з кожного відповідачів на користь позивача судовий збір сплачений за подачу позовної заяви у розмірі 114 грн. 70 коп., та сплачений за подачу апеляційної скарги у розмірі 57 грн. 35 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити.

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 03337119) суму заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 листопада 2009 року по 31 травня 2013 року у розмірі 6 603 (шість тисяч шістсот три) гривні 50 копійок, інфляційне нарахування на суму боргу у розмірі 165 (сто шістдесят п'ять) гривень 79 копійок та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 328 (триста двадцять вісім) гривень 49 копійок, всього у розмірі 7 097 (сім тисяч дев'ятсот сім) гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 03337119) судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок, сплачений за подачу позовної заяви до суду першої інстанції та судовий збір у розмірі 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок, сплачений за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 03337119) судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок, сплачений за подачу позовної заяви до суду першої інстанції та судовий збір у розмірі 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок, сплачений за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: