Ухвала суду № 35482260, 21.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8731/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Промкомплект" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2013 року №0000212220 та №0000222220, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2013 року №0000212220 та №0000222220. Свої позовні вимоги мотивував відсутністю зазначених в акті перевірки порушень та невідповідністю результатів перевірки і здійсненого відповідачем грошового нарахування вимогам податкового законодавства щодо порядку формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з ТОВ "Адва Естейт", які підтверджують придбання позивачем послуг та нарахування ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби від 15.01.2013 року №0000212220 та №0000222220.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 14.12.2012 №2119 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинам з ТОВ "Адва Естейт" за період з 01.08.2011 по 31.01.2012, за результатами якої складено акт від 28.12.2012 №6101/22-222-33055685 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення: - від 15.01.2013 №0000212220, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 217191 грн. основного платежу; - від 15.01.2013 №0000222220, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 236076 грн. (у т.ч.: 188861 грн. - основного платежу, 47215 грн. - штраф).

Згідно з актом спірне грошове зобов'язання визначено відповідачем у зв'язку з пору-шенням позивачем ст.ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 650, 655, 658, 652 ЦК та вчиненням правочинів з ТОВ "Адва Естейт", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та у зв'язку з цим порушенням позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК і неправомірним включенням витрат на придбання у ТОВ "Адва Естейт" робіт (послуг) на загальну суму 944307 до складу валових витрат, а нарахованого ПДВ на загальну суму 188861 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ, внаслідок чого, як зазначено в акті, позивачем занижено ПДВ за жовтень-грудень 2011р. на загальну суму 188861 грн. та податок на прибуток за 2-4 квартал 2011р. на загальну суму 217191 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

Отже, формування платником податків валових витрат і податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням таким платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як встановлено перевіркою, не заперечується позивачем і підтверджується оборотно-сальдовою відомістю позивача по рах. 6852, журналом-ордером і даними по рах. 31, 311, 23, 64, 644 по контрагенту ТОВ "Адва Естейт" та деклараціями з ПДВ за жовтень-грудень 2011р., уточнюючим розрахунком з ПДВ за грудень 2011р., позивач відобразив у бухгалтер-ському обліку фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Адва Естейт" на загальну суму 1133167,89 грн. (у т.ч. ПДВ - 188861,32 грн.). Перевіркою встановлено, що позивачем включено до валових витрат за 2-4 кв. 2011р. 944307 грн. та до податкового кредиту з ПДВ - за жовтень-грудень 2011р. 188861 грн.

Перевіркою вірно встановлено, що вказані витрати і ПДВ нараховані у зв'язку з прид-банням позивачем у ТОВ "Адва Естейт" на підставі договорів від 29.04.2011 №09/04, від 07.10.2011 №27А/10-2011, від 20.10.20110 №28А/10-2011, від 20.10.2011 №29А/10-2011, від 14.11.2011 №30А/11-2011, від 16.11.2011 №31А/11-2011, від 16.11.2011 №32А/11-2011, від 28.11.2011 №33/11-2011, від 13.12.2011 №34/12-2011 комплексу робіт з реконструкції огоро-жі шахти ліфтів, встановлення ліфтів, монтажних, пусконалагоджувальних та будівельно-оздоблювальних робіт ліфтів на об'єктах позивача та ін.

Виконання робіт відповідного найменування, обсягу і вартості, підтверджується нас-тупними вказаними в акті і наданими до суду засвідченими копіями первинних документів: 1) по договору від 29.04.2011 №09/04 та специфікацій від 31.10.2011 №1 і №2 до нього: - акти здачі-приймання (надання послуг) від 31.10.2011 на суму 45833,33 грн. (без ПДВ), від 30.11.2011 на суму 37500 грн. (без ПДВ); - податкові накладні від 31.10.2011 №654 на суму 55000 грн. (у т.ч. ПДВ - 9166,67 грн.), від 30.11.2011 №686 на суму 45000 грн. (у т.ч. ПДВ - 7500 грн.); 2) по договору на ремонт ліфта від 07.10.2011 №27А/10-2011: - акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. (форма №КБ-2в) на суму 20279,75 грн. (без ПДВ); - податкова накладна від 07.10.2011 №146 на суму 24335,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 4055,95 грн.); 3) по договору від 20.10.20110 №28А/10-2011: - акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. (форма №КБ-2в): на суму 5640,83 грн. (без ПДВ), на суму 1658,75 грн. (без ПДВ), на суму 26616 грн. (без ПДВ), на суму 13809 грн. (без ПДВ), на суму 29949,25 грн. (без ПДВ); також складено акт на суму 4145 грн. (без ПДВ), який відсутній у справі, але надавався до перевірки і відображений в акті); - податкові накладні: від 31.10.2011 №653 на суму 48510 грн. (у т.ч. ПДВ - 8085 грн.), від 31.10.2011 №655 на суму 51480 грн. (у т.ч. ПДВ - 8580 грн.); 4) по договору від 20.10.20110 №29А/10-2011: - акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. (форма №КБ-2в): на суму 29949,25 грн. (без ПДВ), на суму 59426,65 грн. (без ПДВ); - податкова накладна від 31.10.2011 №652 на суму 107251 грн. (у т.ч. ПДВ - 17875,18 грн.); 5) по договору про надання послуг з реєстрації ліфтів від 14.11.2011 №30А/11-2011: - акти здачі-прийняття (надання послуг) від 30.11.2011 на суму 8381,74 грн. (без ПДВ); - податкова накладна від 14.11.2011 №297 на суму 10058,09 грн. (у т.ч. ПДВ - 1676,35 грн.); 6) по договору від 16.11.2011 №31А/11-2011: - акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за листопад 2011р. на суму 67358,35 грн. (без ПДВ); - податкова накладна від 30.11.2011 №683 на суму 80830 грн. (у т.ч. ПДВ - 13471,67 грн.); 7) по договору від 16.11.2011 №32А/11-2011: - акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в): за листопад 2011р. на суму 188800 грн. (без ПДВ), за листопад 2011р. на суму 41375 грн. (без ПДВ), на суму 67358,35 грн. (без ПДВ), за грудень 2011р. на суму 194700 грн. (без ПДВ); - податкові накладні: від 30.12.2011 №679 на суму 233640 грн. (у т.ч. ПДВ - 38940 грн.), від 30.12.2011 №685 на суму 276210 грн. (у т.ч. ПДВ - 46035 грн.); 8) по договору про ремонт ліфта від 28.11.2011 №33/11-2011: - акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за листопад 2011р. на суму 12375 грн. (без ПДВ) на суму 49650 грн. (без ПДВ); - податкова накладна від 30.11.2011 №684 на суму 14850 грн. (у т.ч. ПДВ - 2475 грн.); 9) по договору від 13.12.2011 №34/12-2011: - акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за грудень 2011 на суму 149397 грн. (без ПДВ), на суму 5605 грн. (без ПДВ); - податкова накладна від 30.12.2011 №677 на суму 179277 грн. (у т.ч. ПДВ-29879,5 грн.), також виписана податкова накладна від 30.12.2011 №678 на суму 6726 грн. (у т.ч. ПДВ - 1121 грн.), що відсутня у справі, але надавалася до перевірки та відображена в акті).

Крім того, по договорам від 07.10.2011 №27А/10-2011, від 20.10.20110 №28А/10-2011, від 20.10.2011 №29А/10-2011, від 16.11.2011 №31А/11-2011, від 16.11.2011 №32А/11-2011, від 13.12.2011 №34/12-2011 позивач надав відповідні Договірні ціни, Локальні кошториси, Підсумкові відомості ресурсів, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми №КБ-3).

Згідно наданих позивачем банківських виписок та даних бухгалтерського обліку на кінець 2012р. за позивачем обліковується перед контрагентом кредиторська заборгованість у сумі 419643 грн.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження витрат та нарахування ПДВ по операціям з ТОВ "Адва Естейт", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевір-кою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства, а в ході розгляду справи представник відповідача на такі не посилався.

Водночас встановлено, що господарські договори недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавалися, зміст господарських зобов'язань з виконання робіт (на-дання послуг) не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його вико-нання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". В свою чергу податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність документів підтверджується тим, що вказаний контрагент позивача в уста-новленому порядку був зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво №100345052), тому зобов'язаний був нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі було виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту. Види діяльності за КВЕД: - будівництво будівель; - будівництво інших споруд; - інші спеціалізовані будівельні роботи; - монтаж металевих конструкцій; - інші монтажні роботи; - оптова торгівля будівельними матеріалами.

Як зазначав позивач та проти чого не заперечував представник відповідача, придбані позивачем у ТОВ "Адва Естейт" роботи призначалися та були використані позивачем у власній господарській діяльності, зокрема для забезпечення виконання зобов'я-зань перед іншими Замовниками. На підтвердження зазначених обставин та на вимогу суду позивачем 01.08.2013 через канцелярію суду надано: господарські договори на виконання робіт, укладені з ТОВ "Геркон-ліфт", ФО ОСОБА_2, Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України, ТОВ "Тонус Строй", ТОВ "Експерт-Холдинг", ТОВ "Шинд-лер", ТОВ "Антарді", ТДВ "Укрліфтсервіс", ТОВ "Техноліфт", ПАТ "Київенерго", а також складені на їх виконання акти виконаних робіт та виписані позивачем податкові накладні. Також позивач надав докази придбання у ТОВ "Карат-Ліфткомплект" ліфтів відповідної специфікації, яка відповідає тим, що зазначені в договорах між позивачем та ТОВ "Адва Естейт". Представник відповідача не заперечував проти наданих позивачем документів і обставин, які ними підтверджуються.

В ході розгляду справи відповідач не спростував дійсність господарських зобов'язань і фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення наданих позивачем доказів.

Визнання відповідачем недійсними і нікчемними правочинів між позивачем і ТОВ "Адва Естейт" зроблено в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Надходження до ДПІ акта про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Зазначений відповідачем в акті і наданий до суду транзитний акт ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 28.09.2012 №4021/22-237703130 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Адва Естейт" щодо підтвердження взаємовідносин з платником податків з 01.08.2011 по 31.08.2012", не є достатнім доказом відсутності фінансово-госпо-дарських відносин між позивачем і ТОВ "Адва Естейт" у жовтні-грудні 2011р. і не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

Окрім цього, вказаний транзитний акт є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобо-в'язань ТОВ "Адва Естейт" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органом ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платника податків.

Зазначені в транзитному акті обставини взаємовідносин між ТОВ "Адва Естетй" з ТОВ "БК "Турам" і ТОВ "Терикон Маркет", а також порушення кримінальної справи за фак-том підроблення договорів №310811/1-п від 31.08.2011, актів №АП-0923012 від 13.09.2011, №АП-0943009 від 19.09.2011 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1, ч.3 ст. 358 КК України, учасником яких позивач не був, не мають відношення до справи, яка розглядається, тому не береться судом до уваги. Під час розгляду справи представник відповідача не зміг повідомити суду, яким чином вказані обставини стосуються справи, що розглядається та впливають на її вирішення.

Посилання відповідача на банкрутство ТОВ "Адва Естейт" і його припинення 17.09.2012 не береться судом до уваги, оскільки не означає неможливість здійснення госпо-дарських операцій у попередніх періодах (жовтень-грудень 2011р.), тому не спростовує пра-вове значення первинних документів і не впливає на правильність відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій.

Наявність кредиторської заборгованості, особливості обліку якої відмінні, та не впли-вають на порядок та підстави формування валових витрат і податкового кредиту, тому дана обставина не спростовує наявність підстав для визнання витрат та нарахування податкового кредиту та включення їх до складу валових витрат і податкового кредиту, відповідно.

Міркування представника відповідача про відсутність достатніх ресурсів для прова-дження господарської діяльності названими контрагентами є необґрунтованим і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвердженні належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому транзитні акти перевірок або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Зважаючи на викладене, не можливо взяти до уваги вказаний транзитний акт. Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач та його представник в судовому засіданні не зазначили і не надали, повідомивши суд про відсутність таких.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, можливо дійти висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання робіт, а також правильності визначення валових витрат, обчислення і повноти нарахування ПДВ у сумі 188861 грн.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що є вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового законодавства, вказують на неправомірність спірного грошового нарахування, що є підставою для визнання проти-правними і скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2013 №0000212220 та №0000222220 і задоволення позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 26 листопада 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 21 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.