Рішення № 35470702, 21.11.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1936/13-ц

Провадження № 22ц/779/2609/2013

Категорія 46

Головуючий у І інстанції: Гавриленко В.Г.

Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

сторін: позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про участь батька у додаткових витратах на дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Калуського міськрайонного суду від 08 травня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

04.04.2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом посилаючись на те, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 19.09.2012 року шлюб між нею та ОСОБА_3 розірвано. Від даного шлюбу народилося четверо дітей, троє з яких на даний час неповнолітні - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3. На даний час син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у Львівському технікумі залізничного транспорту на денній платній формі навчання. Загальна вартість освітньої послуги становить 8 250 грн. За навчання сина нею сплачено 8 581 грн., також за проживання в гуртожитку оплачено 1 850 грн., а всього - 10 431 грн. Добровільно відповідач не бере участі у додаткових витратах на дитину, хоча має таку можливість, оскільки працює на сезонних роботах.

Просила задовольнити позов, стягнути із відповідача на її користь ? частину понесених додаткових витрат на навчання сина ОСОБА_5, а саме - 5 215 грн., та витрати на правову допомогу.

18.04.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. Вказав, що з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Калуського міськрайонного суду 19.09.2012 року. Від шлюбу народилося четверо дітей. До фактичного розірвання шлюбу діти проживали разом з сторонами по справі. За час подружнього життя він утримував сім'ю, систематично їздив на сезонні роботи для отримання прибутку та утримання сім'ї. ОСОБА_2 по даний час працює вчителем сільської середньо-освітньої школи та отримує мінімальну заробітну плату. На даний час неповнолітній син ОСОБА_5 навчається у Львівському технікумі залізничного транспорту, загальна вартість освітніх послуг становить 8 250 грн.. За навчання сина ним сплачено, як і за проживання його в гуртожитку. Загальна вартість оплати навчання і проживання сина становить 10 431 грн. Факт підтвердження сплати ним за навчання сина в цілому та придбання всіх необхідних засобів для здобуття освіти підтверджується грошовим переказом від 19.08.2010 року відповідачці коштів в сумі 1 600 євро, по факту укладання Договору про оплату навчання. Станом на час здійснення переказу дана сума становила 16 259 грн. 68 коп.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь ? частину понесених ним додаткових витрат в сумі 5 215 грн. на навчання сина.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 08.05.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто на її користь з ОСОБА_3 ? частину понесених додаткових витрат на навчання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме 5 215 грн., та 300 грн. за надання правової допомоги, а також 241 грн. 80 грн. судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив, що спростував факт наявності у позивачки коштів та їх оплату за навчання сина. З цього приводу він надав суду докази. Однак, судом не було взято ці докази до уваги та не дано їм належної правової оцінки при прийнятті рішення. Суд в оцінці доказів фактичного понесення позивачкою витрат на дитину виходив з припущень ймовірної наявності таких коштів у позивачки, залишивши поза увагою той факт, що на час оплати за навчання сина остання перебувала в декретній відпустці по догляду за дитиною, ніде не працювала і перебувала на утриманні у відповідача, з котрим на той час перебувала у шлюбі.

Суд залишив поза увагою представлені відповідачем доказів надання ним позивачці коштів для здійснення оплати за навчання сина в цілому, що мало місце 19.08.2010 року шляхом здійснення грошового переказу коштів в сумі 1 600 євро, що еквівалентно 16 259 грн. 68 коп.

Також судом не надано оцінки представленим доказам здійснення відповідачем подальших грошових переказів на користь позивачки під час перебування ним на сезонних роботах (заробітках), що було зумовлено виконанням обов'язків по утриманню сім'ї.

Просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі являються батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.6). Як вбачається з договору від 09.08.2010 року, укладеного між Львівським технікумом залізничного транспорту та ОСОБА_2, освітня послуга ОСОБА_5 становила 8 250 грн. та 1 850 грн. за проживання у гуртожитку. Всього за навчання було сплачено 10 431 грн., що підтверджується копіями квитанцій про оплату (а.с.8-11).

З квитанції переказу грошових коштів вбачається, що ОСОБА_3 19 серпня 2010 року, переказав 1 600 євро ОСОБА_2 (а.с.25). У своїх запереченнях ОСОБА_3 посилався на те, що це ним понесені додаткові витрати на навчання сина, оскільки 19.08.2010 року він переказав позивачці вищезазначену суму грошей, для сплати за навчання сина, проживання в гуртожитку та придбання всіх необхідних засобів для здобуття неповнолітнім сином освіти. Аліменти з ОСОБА_3 стягнуто з останнього за рішенням суду починаючи з 28.01.2013 року.

У відповідності до положень ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових виртатах на дитину, що викликані особливими обставинами, зокрема, розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо.

Як стверджує відповідач ОСОБА_3, що підтверджено копією банківської квитанції про перерахування коштів від 19 серпня 2010 року, ним було перераховано 1600 Євро, що еквівалентно 16 259, 68 грн., зазначені кошти були ним перераховані для сплати за навчання сина. Обставину отримання коштів не заперечує і позивачка, про те вона стверджує що поьратила із них 1450 Євро на придбання путівки, повнолітнй дочці, яка після одруження поїхала в тур по європі. Вважає що надані відповідачем кошти були призначені як весільний подарунок дочці. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог позивачки, оскільки відповідач зобовязаний надавати кошти на утримання неповнолітніх дітей та приймати участь у додаткових витратах на дитину, що ним виконувалось.

Рішення суду оскаржується тільки в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів на додаткові витрати понесені на навчання дитини, тому тільки у цій частині воно підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 08 травня 2013 року, в частині задоволення позову ОСОБА_2, скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про участь батька у додаткових витратах на дитину, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко