Постанова № 35470620, 21.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2013 року № 826/6250/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Хаус"

до

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Подільська районна в м. Києві державна адміністрація

про

визнання протиправною та скасування постанови № 41/13 від 26.02.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текла Хаус» звернулося до суду з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Подільська районна в м. Києві державна адміністрація про скасування постанови від 26.02.2013 №41/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.02.2013 про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, а саме експлуатації нежитлової будівлі по вул. Спаська, 10 у м. Києві без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта у встановленому законом порядку – є необґрунтованим, оскільки реконструкцію вказаного будинку проведено попереднім власником до набуття позивачем права власності на вказану будівлю. Вказане на думку позивача свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.

Відповідач – Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. Відповідач клопотав про вирішення справи без його часті.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Подільська районна в м. Києві державна адміністрація - письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надала, проте клопотала про вирішення справи без її участі.

Ухвалою від 20.06.2013 зупинено провадження у справі №826/6250/13-а до закінчення проведення будівельно-технічної експертизи та отримання її висновків.

В подальшому ухвалю від 14.11.2013 поновлено провадження у справі, проте будівельно-технічну експертизу не проведено, у зв’язку з невиконанням позивачем у встановлений строк без поважних причин вимог клопотання експертів про надання матеріалів та проведення попередньої оплати експертизи.

14.11.2013 в судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі вимоги прокуратури Подільського району м. Києва проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Текла Хаус» Дочірнім підприємством «Міміно», за результатом якої складено акт від 19.02.2013 (далі акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що за адресою: вул.. Спаська, 10 (літ А) у Подільському районі м. Києва розташована нежитлова будівля, яка на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2008 належить ТОВ «Текла Хаус» та використовується на підставі договору оренди від 02.01.2013 Дочірнім підприємством «Міміно». Перевіркою встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, а саме: експлуатація нежитлової будівлі по вул. Спаській 10 (літ А) у Подільському районі м. Києва після реконструкції під заклад громадського харчування (ресторан «Мімічно») без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято припис про учення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.02.2013, яким заборонено експлуатацію нежитлової будівлі за вказаною вище адресою до усунення правопорушення згідно вимог чинного законодавства.

Також, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.02.2013 та за результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності постановою від 26.02.2013 №41/13 ТОВ «Текла Хаус» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 4 п. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 103 230 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено вище, відповідачем встановлено та позивачем не заперечується, що експлуатація нежитлової будівлі по вул. Спаській 10 (літ А) у Подільському районі м. Києва після реконструкції (до основної будівлі нежитлового будинку прибудована трьохповерхова будова з підвалом) під заклад громадського харчування (ресторан «Мімічно») проводиться без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту у встановленому законодавством порядку.

Позивач вказує, що реконструкцію вказаної вище нежитлової будівлі проведено попереднім власником, а відтак позивач не може нести відповідальність про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності іншою особою.

Судом встановлено, що відповідно до договору від 02.09.1992 (а.с. 124) спірне приміщення Державною адміністрацією Подільського району передано в довгострокову оренду Молодіжному житловому комплексу «Поділ».

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору Молодіжний житловий комплекс «Поділ» зобов’язується провести реконструкцію будинку №10 за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії ескізного проекту реконструкції Молодіжним житловим комплексом «Поділ» проведено реконструкцію підвалу та першого поверху вказаного будинку.

В подальшому договором від 01.02.1994 спірне приміщення передано в оренду МЖК «Подол». Відповідно до п. 4.3 орендар не має права без дозволу орендодавця переобладнувати нежитловий будинок, зводити на території нові будинки, прибудови, надбудови.

В подальшому в 1994 було погоджено проект капітального ремонту вказаного будинку (а.с. 130 135), відповідно до якого проведено підключення вказаного будинку до теплової мережі.

З 15.11.1999 вказане приміщення передано в оренду ТОВ «Текла Хаус» та відповідно до акту прийому-передачі будівля має загальну площу 229,0 кв.м. та складається з першого поверху та підвалу.

Відповідно до технічного паспорту на нежитловий будинок по вул. Спаська, 10 станом на 15.04.2008 вказана будівля складається з першого поверху та підвалу.

Згідно з договором купівлі продажу нежитлового будинку (шляхом викупу) ТОВ «Текла Хаус» від 03.11.2008 купив нежитловий будинок в літ А загальною площею 268,7 кв.м. за вказаною вище адресою.

Як вбачається з технічного паспорту на нежитловий будинок за вказаною вище адресою, станом на 06.11.2012 спірна будівля складається з підвалу та трьох поверхів та має загальну площу 409,0 кв.м.

При цьому в технічному паспорті міститься примітка: об’єкт самочинно реконструйований з добудовою приміщень 4/16 9 кв.м.; 5/5 6 кв.м.; 6/1 9 кв.м., 8/1 6 кв.м.; 9/89 кв.м. групи приміщень №1; приміщень 1/2 1 кв.м. групи приміщень №2; приміщень Ѕ 3 кв.м., 2/5 7 кв.м., 3/10 5 кв.м., 4/3 2 кв.м., 5/14 7 кв.м. групи приміщень №3; приміщень 1/1 3 кв.м., 2/3 1 кв.м., 3/3 5 кв.м., 4/11 5 кв.м., 5/19 5 кв.м. групи приміщень №4; приміщень 13/12 +9 кв.м., 14/6 2 кв.м., 15/1 групи приміщень №5. Вхід до приміщення 6/21 4 кв.м. групи приміщень №5 здійснюється через приміщення сусідньої будівлі за адресою вул. Спаська, 12 (літ В).

Отже, факт проведення в період після 15.04.2008 (дата проведення попередньої технічної інвентаризації) реконструкції з добудовою приміщень без оформлення відповідної дозвільної документації, зокрема, без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту у встановленому законом порядку підтверджується матеріалами справи.

Фактично позивач набув право власності на нежитлове приміщення за вказаною адресою загальною площею 268,7 кв.м., проте експлуатує приміщення за вказаною адресою загальною площею 409,0 кв.м., що свідчить про те, що позивач не міг не усвідомлювати що таке приміщення було реконструйовано та після реконструкції проводиться експлуатація реконструйованого приміщення без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту у встановленому законодавством порядку, отже висновок відповідача про порушення позивачем вимог ч. 8 ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” обґрунтованим та знайшов підтвердження під час вирішення справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов’язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч.4 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль, а також видавати відповідні приписи та постанови.

Єдиним документом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553.

Відповідно до п.2 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судом встановлено, що перевірку було проведено на підставі вимоги Прокуратури Подільського району м. Києва від 23.01.20103 №95-399 вих 13.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком (п.16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.20 Порядку).

Якщо суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід’ємною частиною такого акта (п.21 Порядку).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб’єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб’єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.22 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи від підпису акту позивач відмовився, зауважень щодо виявлених порушень не виклав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб’єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб’єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до абз 4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об’єктів 3 категорії складності у розмірі 90 мінімальних заробітних плат, а саме 103 230 грн.

Статтею 3 зазначеного закону визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю мають право його та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244.

Відповідно до п.2,4 зазначеного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно п.6,7 Порядку, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб’єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб’єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу.

При цьому суд зазначає, що порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності триваючим, а саме пов’язане з тривалим неперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою, таке правопорушення є наслідком протиправної бездіяльності.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваних приписів та постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних припису та постанови з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда