Постанова № 35470625, 22.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2013 року № 826/16847/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000543910, №0000553910 від 31.07.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 №0000543910, №0000553910.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, оскільки формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат вартості товарів за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для їх скасування.

Відповідач - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків - проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит з ПДВ та відносити до складу валових витрат витрати у зв'язку з проведенням безтоварних фінансово-господарських.

14.11.2013 в судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про продовження вирішення справи у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

\

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» по операціях з ТОВ «Энергосвет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та податку на додану вартість за період 01.03.2012-30.06.2012, ТОВ «НДПІ «Ельдорадо 3» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та податку на додану вартість за період з 01.03.2012-31.08.2012, ТОВ «Слобода-Буделектромонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та податку на додану вартість за період з 01.03.2012-30.06.2012, за результатом якої складено акт від 10.07.2013 №790/39-10/32049199 (далі акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток на 62 242 грн.; п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 67 166 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.07.2013

- №0000553910, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 116 706 грн. (за основним платежем 77 804 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38 902 грн.),

- № 0000543910, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 100 674 грн. (за основним платежем 67 116 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: актом Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 20.02.2013 №1179/22.1-04/37190463 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Науково-дослідницьке інноваційне підприємство «Ельдорадо 3» щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Промтехноопт», за період з 01.10.2011 по 30.11.2011 та ТОВ «Ітако» за період з 01.03.2012 по 30.06.2012» встановлено відсутність факту реального вчинення господарських відносин між ТОВ «Ітако» та ТОВ «НДІП Ельдорадо 3» та в подальшому до ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» у зв'язку з відсутністю у постачальника ТОВ «Ітако» транспортних засобів, власних чи орендованих складських приміщень, необхідної кількості персоналу (на підприємстві перебуває у трудових відносинах одна особа), виробничих активів та не наданням на запит жодних документів , що підтверджують здійснення господарської діяльності.

Також, довідкою Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від08.04.2013 №2009/22.1-04/31800052 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Энергосвет» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ «Аркада-Т» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 по 30.06.2012» встановлено відсутність господарських відносин між ТОВ «Энергосвет» та ТОВ «Аркада-Т» та в подальшому ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», з огляду на відсутність ТОВ «Аркада-Т» за місцезнаходженням, не наданням до перевірки документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства за період січень 2011 року - червень 2012 року, відсутністю інформації щодо наявності власних або орендованих складських приміщень, відсутністю кваліфікованого персоналу та транспортних засобів.

Крім того, актом ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області від 18.04.2013 №1463/22.1-07/34392037 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Слободабуделектромонтаж» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів та повноти відображення і обліку з ПП «Будком-Алон» за період з 01.02.2012 по 31.11.2012 та подальшого ланцюга постачання» встановлено, відсутність господарських відносин між ПП «Будком-Алон» та ТОВ «Слобода-буделектромонтаж» та в подальшому ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», з огляду на відсутність ПП «Будком-Алон» за місцезнаходженням, не наданням до перевірки документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства за період квітень-травень 2012 року, відсутністю інформації щодо наявності власних або орендованих складських приміщень, відсутністю кваліфікованого персоналу та транспортних засобів.

Листом Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 визначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Отже висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували по другому ланцюгу постачання (контрагенти контрагентів) не є належними доказами порушення позивачем податкового законодавства, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються Позивача.

Отже висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували по другому ланцюгу постачання (контрагенти контрагентів) не є належними доказами порушення позивачем податкового законодавства, оскільки результати аналізу другого ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються Позивача.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ «НДІП Ельдорадо 3» укладено договір від 01.02.2012 №25321, відповідно до умов якого ТОВ «НДІП Ельдорадо 3»поставляє, а ТОВ «Метро Кеш енд Кері» приймає та оплачує товари згідно з замовленням та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору (додаток №1 Бланк замовлення) на умовах цього Договору.

Постачальник поставляє товари разом з усією відповідною документацією (сертифікати якості, ветеринарні сертифікати, сертифікати відповідності, гігієнічні сертифікати, тощо) яка вимагається за законодавством України для оптової чи роздрібної реалізації товару. При поставці товару згідно замовленню до відповідного торгівельного центру, постачальник складає товарно-транспортну накладну.

Відповідно до умов вказаного вище договору під час кожної поставки продукція повинна супроводжуватись наступними накладними: копією сертифікату відповідності обов'язкової сертифікації або декларації про відповідність (якщо продукція підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності/сертифікації), копією санітарно-епідеміологічного висновку на продукцію, оригіналом декларації виробника (посвідчення про якість та безпеку для продукції, що вироблена, розфасована або упакована на території України), ветеринарним свідоцтвом (форма №2), карантинним сертифікатом (для продукції рослинництва під час міжобласних поставок), оригіналом або копією акту фітосанітарного контролю, документами про зміст токсинів в продукції рослинництва та про дотримання регламентів застосування пестицидів та нітратів. Посвідчення про якість та безпеку повинно містити інформацію у відповідності з вимогами нормативно-технічної документації на конкретні види продукції».

На підтвердження факту виконання зобов'язань за вищенаведеним договором позивачем надано видаткові та податкові накладні, акти перевірки розрахунків, копії платіжних доручень про оплату товару, копії фіскальних чеків про продаж придбаного у ТОВ «НДІП Ельдорадо 3» іншим контрагентам, копії яких долучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду копій замовлень, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, санітарно-епідеміологічних висновків на продукцію, акту фітосанітарного контролю, наявність яких є обов'язковою умовою виконання вказаного вище договору.

Крім того судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Энергосвет» здійснювались на підставі наступних рахунків-фактури від 13.03.2012 №СФ-0000260, від 14.03.2012 №СФ-0000264, від 27.04.2012 №СФ-0000460, від 07.05.2012 №СФ-0000468, від 05.06.2012 №СФ-0000611.

На підтвердження факту виконання зобов'язань за вищенаведеним договором позивачем надано видаткові та податкові накладні та акти списання, платіжні доручення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Слобода-стройелектромонтаж» було укладено договори підряду від 14.03.2012 №1403.12-01, №1403.12-02, №1404.12-03 та від 12.03.2012 №1203.12-02

На підтвердження факту виконання зобов'язань за вищенаведеними договорами позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 8 вересня 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року № 568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини даної справи, для правильної юридичної кваліфікації змісту спірних правовідносин встановленню підлягає факт реальності господарських операцій за спірним договором.

Як зазначено в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відтак, враховуючи викладене, доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару за вказаними договорами поставки має не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт транспортування та передачі Товару.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Як визначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", у разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів виконання умов спірних договорів, а саме: по контрагенту ТОВ «НДІП Ельдорадо 3» до перевірки не надано копій замовлень, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, санітарно-епідеміологічних висновків на продукцію, акту фітосанітарного контролю, наявність яких є обов'язковою умовою виконання вказаного вище договору; по контрагенту ТОВ «Энергосвет» з наданих позивачем копії рахунків-фактури не вдається можливим ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні господарських операцій, оскільки відсутні прізвище, ім'я, по-батькові та посада таких осіб; по контрагенту ТОВ «Слобода-стройелектромонтаж» встановлено відсутність інформації щодо власних або орендованих складських приміщень, транспортних засобів та персоналу, що унеможливлює фактичне виконання вказаним Товариством умов спірних договорів підряду.

Також, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактичної передачі Товару, а саме: накладні на отримання Товару, довіреності на отримання Товару, акти прийому-передачі.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що Позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального здійснення господарських операцій відповідно до спірних договорів.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно до п. 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3», ТОВ «Энергосвет», ТОВ «Слобода-стройелектромонтаж» податкових накладних, за висновком суду, є неправомірним.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 67 166 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення №0000543910 від 31.07.2013 обґрунтованим та правомірним.

За таких обставин, недоведеність відповідачем правомірності та законності підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вищевказані правопорушення як наслідок прямо впливає та вказує на невірність висновку відповідача про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України та про заниження позивачем податку на прибуток і визначення податковим органом податкового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу по цьому податку, що є підставою відмови в задоволенні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2013 №0000553910.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено факт правомірності формування податкового кредиту та віднесення витрат на валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3», ТОВ «Энергосвет», ТОВ «Слобода-стройелектромонтаж», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда